Сили оборони України вже чотири місяці тримають під вогневим контролем російський «сухопутний коридор» через окуповані території півдня України до анексованого Криму. На маршруті регулярно уражають російські вантажівки, бензовози та військову техніку, що використовуються для забезпечення армії РФ. Через це перевізники почали відмовлятися від рейсів, а вартість доставки зросла. Водночас із вересня російська влада почала активніше використовувати цей маршрут, незважаючи на небезпеку, передає Крим.Реалії.
Перевезення стали дорожчими
За даними українських Сил оборони та повідомленнями російських провоєнних ресурсів, на «сухопутному коридорі» регулярно знищують вантажівки. Найбільш інтенсивні удари, за словами керівника українського Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, фіксуються на ділянці від Бердянська Запорізької області до Чонгару на Херсонщині.
Через повітряні тривоги російські пропускні пункти періодично перекривають рух, що призводить до накопичення автомобілів. Перевізники намагаються шукати альтернативні маршрути, однак повноцінно обійти основну трасу складно.
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук зазначає, що через порушення логістики відстань для доставки вантажів збільшилася.
«Сьогодні відстані логістичні для РФ збільшуються, і ризики, відповідно, також. Потрібно було проїхати бензовозу, наприклад, 50–150 кілометрів – через Чонгар. А тепер логістику порушено: потрібно проїхати не 150, а 250–300 кілометрів. Це вже про своєчасність доставки ресурсів».
За оцінкою Петра Андрющенка, два рейси з Ростова-на-Дону до Криму зараз оцінюються водіями приблизно у 500 тисяч рублів, тоді як на початку літа вартість становила близько 300 тисяч рублів.
Водії не хочуть їхати небезпечним маршрутом
Проблеми виникли не лише з ціною перевезень. Через ризик ударів російські та місцеві компанії мають труднощі з пошуком водіїв для бензовозів навіть усередині Криму.
У відкритому доступі є численні вакансії із зарплатами від 150 до 300 тисяч рублів на місяць. Попри високі виплати, частина таких вакансій залишається незакритою протягом тривалого часу.
Голова російської «Асоціації вантажоперевізників і експедиторів Криму» Анатолій Цуркін визнав, що «сухопутний коридор» є одним із найскладніших маршрутів для російських перевізників. Водночас він стверджує, що рух ним не припинявся.
«Вдивляєшся в обличчя водіїв за кермом. Як воно, постійно їздити під ризиком… Здебільшого кримські та севастопольські номери, трохи вантажівок ростовських, Татарстан, Дагестан, решта регіонів – поодинокі машини. Процес доставки вантажів іде і не зупинявся», – заявив Цуркін.
Раніше повідомлялося, що паливні колони на цьому маршруті супроводжують мобільні групи російського формування «БАРС-Сармат». Особливу увагу приділяють транспортуванню пального.
Паливна проблема в Криму зберігається
Попри спроби російської влади забезпечити перевезення, проблема з паливом у Криму не зникла.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов заявляв, що на півострів надходить лише до 25% пального від обсягу споживання у мирний час. Коли ситуація може стабілізуватися, російська влада не уточнювала.
Водночас у вересні російська влада почала використовувати Керченську поромну переправу для перевезення пріоритетних вантажів, зокрема пального.
Міністр транспорту російського уряду Криму Арсеній Козловський розпорядився відновити пріоритетний пропуск вантажів, необхідних для медичного забезпечення, роботи енергетичних об’єктів і паливної інфраструктури.
У документі серед пріоритетних вантажів зазначені медичні товари, обладнання, сировина, паливно-мастильні матеріали та комплектуючі для критичної інфраструктури.
Росія змушує перевізників використовувати «сухопутний коридор»
За повідомленнями російських джерел, порожнім вантажівкам після доставки через поромну переправу можуть відмовляти у зворотному рейсі. Це фактично змушує частину перевізників повертатися через небезпечний «сухопутний коридор».
Російський провоєнний блогер Руслан Осташко заявив, що водіїв змушують їхати маршрутом, який регулярно атакують українські безпілотники.
Таким чином, російська влада намагається підтримувати вантажний потік до Криму навіть попри ризики для перевізників і техніки. Водночас точні обсяги перевезень офіційно не розкриваються.
За розрахунками Петра Андрющенка, через «сухопутний коридор» може проходити від 250 до 450 автомобілів на добу. Це приблизно 1,7–3,1 тисячі вантажівок на тиждень або 7–13,5 тисячі на місяць.
Отже, після початкового різкого скорочення перевезень Росія намагається відновити вантажний рух до Криму, використовуючи альтернативні маршрути та адміністративні заходи. Водночас українські удари продовжують створювати для російської логістики додаткові ризики, витрати та затримки.
