Безкоштовний сир, як відомо, буває тільки в мишоловці. Але коли на «сирі» намальовано логотип ООН, рука тягнеться сама. Кіберполіція Києва знову попереджає про фейкову «допомогу від міжнародних організацій» — і, схоже, це попередження доведеться повторювати ще не раз. Чому?
8 800, 7 400, 10 800… Суми змінюються, схема — ні
Схема проста, як двері. Людині приходить повідомлення про нібито доступну фінансову допомогу. Щоб її «оформити», пропонують перейти за посиланням, заповнити анкету й ввести персональні або банківські дані.
Варіації — на будь-який смак. У березні цього року месенджерами розходилися «виплати від ООН під час війни» по 8 800 грн на особу і «компенсація» від Укренерго по 3 100 грн — про це попереджав Центр протидії дезінформації, пише «Межа». У грудні 2025-го соцмережі обіцяли «з 1 грудня всім громадянам» по 7 400 грн від ООН і, звісно, «тільки сьогодні» (OBOZ.UA). А торік у травні людей гуртом додавали до Telegram-груп із «допомогою від UNICEF» на 10 800 грн, де для переконливості показували скриншоти «виплат» і вигаданих щасливчиків («Еспресо»).
Все б нічого, але на цьому заробляють цілком реальні гроші. За даними НБУ, які наводить Mind, у 2025 році збитки від шахрайства з картками зросли на 24% — до 1,4 млрд грн. 90% цих втрат — соціальна інженерія, тобто випадки, коли люди самі віддали шахраям дані карток, паролі чи коди. Фейкові повідомлення про соцвиплати Нацбанк називає серед найпоширеніших схем.
Логотип — не гарантія
Найсвіжіший варіант, про який попереджає кіберполіція Києва, — фейкові сторінки міжнародних фондів. Шахраї копіюють символіку відомих установ, пропонують подати заявку на виплату, а потім ведуть на підроблену форму входу, що імітує банківський сервіс. Отримані дані відкривають доступ до онлайн-банкінгу. Далі — справа техніки.
«Шахраї використовують теми, які викликають у людей довіру або надію на фінансову підтримку. Під виглядом виплат вони спонукають громадян переходити за підозрілими посиланнями та самостійно передавати конфіденційні дані. Навіть логотип відомої організації не гарантує, що сайт справжній», — наголошує керівник 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Києві майор поліції Ігор Чепур.
Власне, перевірити нескладно. ООН не робить виплат «усім громадянам»: грошова допомога її агенцій адресна. УВКБ ООН, наприклад, визначає право на неї за вразливістю та місцем проживання — йдеться про переселенців, людей, які повернулися додому, постраждалих від війни, а заявки приймають партнерські центри та онлайн-реєстрація («Українські новини»). Сама агенція прямо пише, що «ніколи не вимагає оплати за будь-які послуги чи допомогу» (УВКБ ООН). А ще 2022 року ООН попереджала: CVV-код у вас не попросять ніколи (ООН в Україні).
До слова, ті самі 10 800 грн із фейку про UNICEF — це сума реальної програми УВКБ ООН: по 3 600 грн на місяць упродовж трьох місяців, зокрема для тих, хто повернувся додому. Шахраї не вигадують — вони копіюють.
Кому це вигідно, крім шахраїв?
Питання не риторичне. Ще 2023 року заступник голови НБУ Олексій Шабан заявляв, що такі схеми «координуються, спрямовуються та фінансуються спецслужбами рф», і говорив про гібридну та фінансову війну («Фокус»). Держспецзв’язку свого часу попереджала, що зловмисники «швидко реагують на звістки про будь-яку допомогу», а у зламаних акаунтах російські хакери розміщують пропаганду й заклики здаватися (Урядовий портал).
Є і тонший момент. Ще 2022 року Центр протидії дезінформації ловив російську пропаганду на тезі «Ніякої допомоги від ООН немає, листівки про надання допомоги роздають шахраї!» (АрміяInform). Отож гра подвійна: одні обіцяють «допомогу всім», інші переконують, що допомоги немає взагалі. А людина, яка раз обпеклася, може не повірити й справжній програмі. Хто від цього виграє — здогадатися нескладно.
Що робити
Правила прості, хоча, судячи зі статистики, засвоюються погано:
- перевіряйте інформацію про виплати лише на офіційних сайтах організацій;
- не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень у месенджерах і соцмережах;
- нікому не повідомляйте PIN-код, CVV-код, пароль від банкінгу чи одноразові коди;
- не платіть «комісію» за оформлення допомоги через невідомих посередників.
Якщо дані вже «злили», негайно телефонуйте до банку за офіційним номером, блокуйте картку, перевіряйте транзакції та змінюйте паролі. Якщо гроші вже списали — до банку і в поліцію, зокрема через портал кіберполіції.
А тим, кому мало просто вберегтися, кіберполіція пропонує долучитися до проєкту BRAMA. Це волонтерська «онлайн-варта», створена за підтримки кіберполіції: учасники повідомляють про підозрілі ресурси, не поширюють фейки й попереджають близьких. За даними проєкту, спільнота вже надіслала понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а за її участю заблоковано понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту. Остаточне рішення, втім, ухвалюють платформи та уповноважені органи.
«Навіть невелика дія має значення. Критичне мислення, цифрова грамотність і небайдужість громадян допомагають формувати стійке інформаційне середовище та протидіяти спробам ворога впливати на українців», — каже оперуповноважена 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва.
Отож висновок простий: справжня допомога ніколи не питає ваш CVV. А якщо питає — це не допомога, а мишоловка.
