На думку економіста, правозахисника та президента Міжнародного інвестиційного офісу Романа Матиса, дискусії навколо історичних питань і євроінтеграції України варто розглядати також у ширшому економічному контексті, зокрема з огляду на майбутній розподіл 76 мільярдів євро аграрних субсидій Європейського Союзу. Він звернув увагу, що торговельний баланс між Україною та Польщею демонструє значний профіцит польської сторони — 8,7 мільярда євро. У зв’язку з цим експерт запропонував українській дипломатії розділити двосторонній порядок денний на три окремі напрями: безпековий, економічний та історичний.
За словами експерта, використання розбіжностей у політиці пам’яті перетворилося на відпрацьовану інституційну схему протекціонізму перед відкриттям аграрних переговорних кластерів із Брюсселем, де польський політикум намагається заблокувати доступ українських конкурентів на ринок ЄС.
«З моменту вступу до ЄС Польща отримала більше 161 мільярда євро дотацій. Із 2021 до 2027 рік з фондів ЄС Польща повинна отримати 76 мільярдів євро дотацій, з яких 55 мільярдів євро – дотації для польських аграріїв. Хіба вони собі вороги, щоб відмовитися від такого шматочка?», — говорить Роман Матис.
Експерт спростував поширювані у медіа міфи про «збитки» від українського експорту, навівши офіційні цифри торговельних потоків, де саме польський бізнес виступає головним вигодоотримувачем.
«Експорт з України до Польщі у 2025 році склав 4,6 мільярда євро, а імпорт з Польщі в Україну – 13,4 мільярда євро. Польща в профіциті на 8,7 мільярда євро. Чи треба підприємцям зміна цієї ситуації, тобто посилення українського виробничого сектору? Логічна відповідь – ні», – наголошує він.
Щоб унеможливити міждержавний шантаж, фахівець закликав перенести всі економічні суперечки суто до кабінетів Єврокомісії у Брюсселі та розділити відносини на три автономні вектори.
«Моя рекомендація – розділити ситуацію на три окремі треки. Перший трек – історичний, де мають працювати професіонали… Другий – економічний трек… Третій – безпека. Незалежно від того, що ми думаємо стосовно того, хто був більше правий 100 років назад, на питання безпеки це не впливає жодним чином. Скільки Україні потрібно підтримки проти російської агресії, стільки вона повинна отримувати.», – говорить президент Міжнародного інвестиційного офісу.
У межах панельної дискусії «Право на власну пам’ять: національна ідентичність, діалог із сусідами та російський чинник» учасники проаналізували ключові чинники, що впливають на українсько-польські взаємини. Серед порушених питань — правова обґрунтованість рішень органів місцевого самоврядування про вшанування борців за незалежність України, використання Шенгенських обмежень щодо українських науковців та ризики послаблення союзницької солідарності в умовах підготовки росії до нової ескалації проти Європи.
У засіданні взяли участь депутат Львівської обласної ради та директор МПЦ «Доля» Святослав Шеремета, керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко, історик і президент БФ «Літопис УПА» Микола Посівнич, політолог і військовослужбовець Тарас Радь, а також модератор дискусії, політолог Валерій Майданюк. Організаторами заходу виступили Український безпековий клуб (УБК) спільно з ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні та Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.
