Нам здається, що кожен період у нашій історії особливий. Висловлюючись мовою фольклору, «як не срачка, то пердячка». Але нинішній період ще особливіший, ніж були до того. Він навіть має офіційний статус особливого.
Щоправда, з цим не всі погоджуються. Тому що є нюанси.
Зі зміною формату АТО на ООС особливий період отримав багато додаткових особливостей, про що ми вже писали. Юристи пройшлися по тонкому льоду і змогли навіть регламентувати порядок застосування зброї та бойової техніки, але все одно не ввести військовий стан. «Військового стану нема, бо він невигідний керівництву, – вважає Володимир Сапсай, військовий експерт, юрист, член правління Громадської ради при Міністерстві оборони України, полковник запасу. – Питання би вирішилися чесніше, скоріше і правильніше». Утім, Володимир Сапсай узагалі вважає, що жоден законодавчий акт не ввів особливий період в Україні.
Є й інші позиції. Наприклад, що особливий період в Україні був, але вже закінчився. Деякі суди виходили з того, що мобілізація оголошувалася не безстроково і була обмеженою в часі, тому особливий період охоплює лише час, протягом якого відповідно до указів Президента здійснювалася мобілізація. Отже, в проміжках між періодами мобілізації згідно з указами Президента особливого періоду нема. Виходячи з цього, особливий період закінчився ще 22 серпня 2015 року разом із останньою хвилею мобілізації.
Інший погляд – що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду, він триває до оголошення рішення про демобілізацію. За такою логікою особливий період завершився демобілізацією шостої хвилі мобілізованих, тобто у жовтні 2016 року.
Але офіційна позиція Міністерства оборони з цього питання чітка: особливий період триває, про його завершення буде повідомлено офіційно. Вважається, що Міністерство оборони зайняло цю позицію, бо вона дозволяє тримати в кабалі військовослужбовців, які підписали контракт не на якийсь певний термін, а до кінця особливого періоду. Однак цю позицію міністерство не з пальця висмоктало.
Юридична служба ЗСУ нагадує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Ось це формулювання і чіпляються опоненти: адже військового стану не ввели, і дії, які ведуться, – бойові, але аж ніяк не військові. Однак стаття визначає, що для старту особливого періоду достатньо оголосити рішення про мобілізацію.
«У зв’язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014, затвердженим Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію”, оголошено рішення про проведення часткової мобілізації, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період», – говорить юридична служба ЗСУ.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України із внесенням його на затвердження Верховною Радою України. Що ж таке демобілізація? Це комплекс заходів із планомірного переведення на мирні рейки національної економіки, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. А Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати мирного часу. Рішення про порядок і терміни проведення демобілізації приймає Президент України, і оскільки на цей момент він відповідних рішень не приймав, то звідси випливає, що в Україні діє особливий період.
Питання щодо тривалості особливого періоду навіть було предметом судового розгляду. Системно проаналізувавши норми чинного законодавства, Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 року (справа №800/582/14) зазначив: «Закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду».
Отже, поки що виходимо з того, що у нас наразі – особливий період. А якщо хтось намагається вам заперечити – відправляйте його до Міністерства оборони.
