Призначення президентом Петром Порошенком аудитора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за власною квотою завершило кількарічну епопею із формуванням відповідної комісії. Якщо першого члена комісії від уряду, Михайла Буроменського, обрали ще у травні минулого року, то на обрання другого представника, вже від парламенту, пішло значно більше часу. Лише 7 червня вже цього року, народні депутати проголосували за кандидатуру Володимира Василенка – відомого правозахисника, колишнього суддю Міжнародного трибуналу щодо Югославії та представника України в Раді ООН з прав людини.
Після рішення парламенту президент мав визначитися зі своєю кандидатурою максимально швидко. І цей прогноз справдився на 100 відсотків – між призначенням Верховної Ради та рішенням Порошенко минуло менше двох тижнів. А от вибір президента викликав здивування експертів, які висловлювали надію, що ним стане іноземець із досвідом аудиту правоохоронних органів. Утім, третім аудитором став донедавна голова Донецької військово-цивільної обласної адміністрації Павло Жебрівський. Відповідний указ було опубліковано у вівторок, 19 червня.
Наближена людина Порошенка
Розчарування експертів викликає передусім близькість Жебрівського до чинного президента. Так, за словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, колишній голова Донецької військово-цивільної обласної адміністрації є давнім соратником Порошенка – ще на початку 2000-х років Жебрівський був його заступником у партії “Солідарність”.
Про їхню близькість говорить і головний експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов, хоча він відзначає один позитивний момент. “Якщо Порошенко вирішив призначити настільки наближену особу, це значить, що він не має впевненості у власному впливі на двох інших аудиторів – Буроменського і Василенка”, – пояснює експерт.
Брак досвіду – порушення закону?
Інша претензія до президентського призначення походить не лише від експертного кола. Так, у НАБУ наполягають: рішення Порошенка ухвалене із порушенням закону. “Він не відповідає критеріям, визначеним статтею 26 закону про НАБУ”, – заявив директор бюро Артем Ситник. За його словами, зокрема, йдеться про брак у Жебрівського міжнародного досвіду. Відповідна стаття закону про НАБУ вимагає від аудиторів наявності у них досвіду роботи в правоохоронних чи судових органах за кордоном або в міжнародних організаціях.
Сам новий аудитор наполягає на тому, що необхідний досвід у нього є. “Слідчим працював, в прокуратурі працював, а в судах за кордоном і в міжнародних організаціях не працював. Забув, 2007-2012 рік – член Української парламентської делегації в ОБСЄ”, – відповів Жебрівський у спілкуванні із українськими журналістами у середу, 20 червня.
Щоправда, у Центрі протидії корупції зазначають, що цими словами Жебрівський фактично визнав відсутність у нього необхідного досвіду. “Бути делегатом українського парламенту в ОБСЄ – це працювати народним депутатом і представляти там парламент, а не мати досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури чи суду в міжнародній організації, як того вимагає закон”, – зазначається у позиції організації, опублікованій на її офіційній сторінці у Facebook. Розмовляючи із DW, Шабунін додав, що Центр протидії корупції позиватиметься через це порушення до суду, хоча він і сумнівається, що це зможе стати перепоною для аудиту НАБУ чинним на сьогодні складом аудиторів.
Аудиторський гачок
Низка коментаторів вже поспішили зазначити, що призначення Жебрівського дозволить оточенню президента отримати доступ до справ антикорупційного бюро, адже аудитори матимуть доступ до більшості документів НАБУ. Втім, і Шабунін, і Лємєнов запевнили DW, що аудитори не зможуть ознайомлюватися із поточними справами детективів – це просто суперечитиме чинному законодавству і порушуватиме таємницю слідства.
Набагато більше Шабунін побоюється того, що висновки аудиторів будуть використані для звільнення голови бюро Артема Ситника. Експерт пояснює: саме негативний висновок аудиту може бути підставою для того, аби позбавити директора НАБУ посади рішенням президента або парламенту. “Вже до осені ми побачимо відповідний висновок, але рішення проведуть, найімовірніше, через парламент, бо Порошенко не захоче брати на себе пов’язаний із цим негатив”, – прогнозує Шабунін.
Лємєнов, натомість, зазначає, що метою президентського рішення може бути не звільнення Ситника, а посилення тиску на нього. “Відсутність досвіду в аудиторів є мінусом ще й тому, що їм буде важко знайти порушення, навіть якби вони були, але наявність своєї людини у комісії дозволяє підвісити керівництво бюро на гачок”, – прогнозує експерт.
