Про це сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич після засідання українсько-угорської робочої групи високого рівня за участю 4 міністрів – міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, міністра людських ресурсів Угорщини Міклоша Кашлера, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Важливо, що ми розпочали безпосередні консультації, так само у нас розпочався процес консультацій з угорською громадою. Я хотіла би підкреслити, що у МОН у цьому питанні є один єдиний важливий інтерес – якісна освіта кожної дитини в Україні, незалежно від її національного походження. У цьому зв’язку для нас важливо, що діти мають зберегти свою національну ідентичність, але при цьому володіти державною мовою, оскільки це сприятиме їх успішній реалізації, як професійній, так і особистісній в Україні. … Тому для нас важливо, що процес консультацій, коли ми можемо безпосередньо донести один до одного правдиву інформацію, розпочався, і сподіваюся, що він далі плідно триватиме в інтересах українських дітей. І це для нас головна спільна стрижнева ідея”, – наголосила Гриневич.
Вона зазначила, що така ситуація, яка на сьогодні склалася в школах з мовами нацменшин, не сприяє якості освіти. Тому, за словами Гриневич, надзвичайно важливо віднайти такий формат змін, який буде найбільш сприятливим і для збереження національної ідентичності і для належного володіння державною мовою.
Міністр поінформувала, що уряд України вже проводить багато заходів, які направлені на надання якісної освіти в школах навчання мовами національних меншин. Так, зокрема, кошти спрямовуються на обладнання кабінетів української мови, друкування нових підручників, підвищення кваліфікації вчителів української мови, які працюють у школах з мовами національних меншин.
Ще одним питанням, яке було обговорене на зустрічі, було продовження терміну імплементації статті 7 Закону про освіту.
“Це не відкладання проблеми, а вирішення її. Нам потрібен час для підвищення кваліфікації вчителів, для видання підручників, зміни методик, двомовних словників, для повної підготовки та порозуміння”, – сказала Гриневич.
Також вона поінформувала, що на громадському обговоренні знаходиться проект закону про загальну середню освіту, який має уточнити умови використання статті 7 закону “Про освіту” для шкіл з викладанням мовами національних меншин. Після проходження громадського обговорення законопроект буде затверджено Кабінетом міністрів та відправлено до парламенту.
Як відомо, 28 вересня 2017 року набув чинності новий український закон про освіту. Його норма щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном, зокрема Угорщині.
Перехідні положення закону передбачають поступове збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці звинувачення відкидає.
