Американські дослідники розробили сполуку, що дозволяє «знерухомити» ракові клітини, не даючи їм переміщатися в організмі пацієнта. Метод виявився ефективним для чотирьох типів захворювань: раку молочної залози, простати, легенів, а також колоректального раку.
Опис розробки опубліковано в журналі Nature Communications, передає Naked Science.
Шанси на вилікування від багатьох видів раку стрімко падають, коли уражені клітини починають мігрувати з первинного осередку хвороби в інші ділянки тіла. В результаті виникають метастази — вторинні осередки захворювання. Найчастіше вони формуються в лімфатичних вузлах, печінці та легенях. За словами вчених, новий метод дозволить зупинити рух клітин, не випускаючи їх за межі первинного осередку захворювання. Це підвищить ймовірність лікування за допомогою вже наявних методів.
Нова сполука KBU2046 — похідна ізофлавону геністеїну, який міститься в сої, садових бобах і каві. Раніше за допомогою геністеїну вдавалося зупинити формування метастазів у мишей з пухлинами передміхурової залози. Незважаючи на це, використовувати сам геністеїн у терапії раку в людей неможливо: речовина впливає на багато процесів в організмі, тому може викликати небезпечні побічні ефекти. Дослідники синтезували кілька структурних модифікацій геністеїну і протестували, як ці речовини взаємодіють з клітинами пухлин.
KBU2046 «знерухомлює» ракові клітини, блокуючи фосфорилювання білка HSP90β, який відноситься до класу білків теплового шоку: їхня експресія посилюється при підвищенні температури або в інших стресових умовах.
KBU2046 визнали найефективнішим з досліджених сполук — воно викликало мінімум побічних ефектів і не пов’язувалося з рецепторами естрогену (це могло б спровокувати небажані реакції при раку молочної залози).
У дослідженнях in vitro речовина завадила переміщенню клітин чотирьох поширених типів раку. Методику вже випробували на мишах з декількома типами пухлин.
KBU2046 успішно блокувала появу метастазів, уповільнювало руйнування кісткової тканини та збільшувало термін життя тварин. Випробування з участю людей ще не проводилися. За словами творців технології, таке дослідження займе не менше двох років.
