Друга конференція з реформ пройде 27 червня у Копенгагені за участі прем’єрів Данії та України Ларса Локке Расмуссена і Володимира Гройсмана. Як повідомили DW напередодні у МЗС Данії, яке організовує конференцію, в ній візьмуть участь близько десяти міністрів закордонних справ, зокрема Великобританії та Канади. Від ЄС буде верховна представниця із зовнішньої політики Федеріка Могеріні, від Німеччини – керівниця політичного відділу МЗС Антьє Леендертсе (Antje Leendertse), від США – заступник держсекретаря Джон Салліван.
Засіб від утоми
Перша міжнародна Конференція з реформ в Україні відбулася у липні 2017 року в Лондоні. Експерт лондонського аналітичного центру Chatham House Джон Лаф, у коментарі DW назвав щорічні конференції з реформ “загалом корисною вправою”. Одна з причин – необхідність для уряду України демонструвати результати. Це також нагода для української влади відчути, що її робота є об’єктом “пильного вивчення”. Інша причина – на думку Лафа, британському уряду вдалося підкріпити мотивацію країн-донорів “продовжувати підтримувати Україну й інвестувати у процес реформ”. “З огляду на неминучу втому від України у кількох західних столицях, цей захід відбувся дуже вчасно”, – додає Лаф. Віце-прем’єрка України з європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе у коментарі DW зауважила, що такий серйозний захід зокрема спростовує “міф стосовно нібито наявної “втоми” від України”. Експертка брюссельського аналітичного центру European Policy Centre Аманда Пол говорить, що конференції з реформ – це нагода знову вказати Києву, наскільки міжнародна підтримка прив’язана до успіхів у реформуванні. “Я думаю, ми не можемо забагато наголосити на цьому у спілкуванні з українською владою”, – переконана експертка.
Іспит на реформи
МЗС Данії, вказує на те, що у Копенгагені Україна матиме нагоду продемонструвати нещодавній прогрес у реформах. Здобутки, напевно, будуть зіставляти з тим, що Київ обіцяв зробити у комюніке в Лондоні.
У сфері людського капіталу Києву і справді буде чим похвалитися, адже всі три заплановані реформи – медична, освітня та пенсійна – були запущені протягом року. Ці три реформи Климпуш-Цинцадзе виділила як такі, в яких “є суттєвий прогрес”. До них вона додає приватизацію. І справді, закон про це ухвалили у січні, але сам процес ще має розпочатися.
Наприклад, реформа охорони здоров’я зараз у активній фазі. Як повідомила 25 червня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, уже десять мільйонів українців підписали декларації з лікарями. Нова система фінансування, яку називають “гроші йдуть за пацієнтом”, почне діяти з липня у 149 медичних закладах.
У питаннях оборони Україна просунулася вперед, коли Верховна Рада тиждень тому ухвалила закон про національну безпеку. Він зокрема покликаний посилити демократичний і цивільний контроль над Збройними силами. Водночас громадські активісти критикують, що у цьому питанні документ іде недостатньо далеко.
Оскільки комюніке передбачає одностайність для ухвалення, то про антикорупційний суд в ньому не йшлося. Адже рік тому українська влада ще не підтримувала його створення. Водночас у Лондоні закликали до “нульової толерантності” щодо корупції, незалежності антикорупційних органів і судової реформи.
“Результат є, і нам важливо, щоб його об’єктивно бачили та оцінювали наші міжнародні партнери”, – наголошує віце-прем’єрка України. Вона вважає вагомою можливість представити міжнародним партнерам не лише проблеми, але й досягнення.
У чому Україна відстає?
У минулорічному комюніке міститься заклик виконати всі умови програм МВФ і макрофінансової допомоги Євросоюзу. Як відомо, через невиконання Києвом чотирьох з 21 умови Єврокомісія не виділила у кінці минулого року останній транш “макрофіну” в розмірі 600 мільйонів євро. Нині ж ЄС ухвалює наступну програму допомоги. Водночас програма МВФ досі залишається фактично заблокованою, передусім через небажання української влади привести ціни на газ до ринкового рівня.
У сфері економіки Києву також буде не так багато чим похвалитися. Так, земельна реформа не просувається, корпоратизація держпідприємств відбувається повільно та не без проблем. Що стосується інвестиційного клімату, то Україна хоча кожного року і піднімається у рейтингу Doing Business, нині вона обіймає лише 76 місце у світі, між Бутаном і Киргизстаном. Натомість Аманда Пол позитивно відзначає реформи в енергетиці.
В цілому експертка заперечує погляд, що Україна не зробила багато за останні 12 місяців: “Якщо поглянути на цей список “завдань”, то стає ясно, що Україна зробила багато”. Водночас Пол критикує, що Україна просувається вперед дуже повільно, а іноді й відкочується назад. Вердикт Лафа жорсткіший: “Реформи досі відбуваються у низці ключових сфер, проте загальний прогрес виразно уповільнився”.
Чого очікувати від Копенгагена?
За словами міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена, основними темами нинішньої конференції стануть добре врядування та зростання економіки. У першій темі він окремо виділив подолання корупції.
Климпуш-Цинцадзе називає високий рівень конференції та конкретні пропозиції від країн на ній підтвердженням підтримки України. “Завдання, які ми перед собою ставимо, надзвичайно складні. Самотужки їх далеко не завжди вдається реалізовувати”, – зазначила урядовець. Мета України – щоб ця конференція стала майдачником, де уряд зможе не лише представити результати, але і обговорити з міжнародними партнерами, громадянським суспільством і бізнесом плани “наступних ініціатив з реформування”.
