26 червня у рамках конференції Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ відбувся захід на підтримку українського кінорежисера Олега Сенцова, незаконно засудженого Росією до 20 років ув’язнення. А 27 червня активісти пішли до офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста з акцією «Врятуйте в’язнів Кремля». Який ККД цих акцій і що ще можна зробити для Олега Сенцова та всіх інших політв’язнів, звільнення яких він і хоче домогтися своїм голодуванням?
На заході у рамках конференції представника ОБСЄ був аншлаг. Щоправда, анонсована сестра Олега Сенцова усе-таки не прийшла. Але все інше відбулося практично за планом. Головних спікерів – точніше, спікерок – було три: Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини, Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи, та кінопродюсерка Анна Паленчук.
Оскільки аудиторія зібралася не лише українська, організатори скористалися нагодою розповісти/нагадати про тих, за кого голодує Сенцов. Марія Томак повідомила про щонайменше 71 громадян України, які утримуються без політичних мотивів на території Російської Федерації, а також окупованого Криму – у Криму 39 людей, у РФ 32 людини. «Десь за півроку до проведення Чемпіонату світу з футболу наївно вважали, що Росія прагнутиме завершити всі судові процеси в містах, де відбуватимуться чемпіонати, і вивезти звідти в’язнів, до яких прикута увага, міжнародна в тому числі, – сказала вона. – Але виявилося, що це були наївні сподівання». Вона додала, що ніхто нічого не соромиться, і в цьому контексті дуже складно говорити проте, яким чином можна тиснути на Росію. «У мене немає інструментів, рецептів», – зізналася вона.
Нагадали присутнім і про те, як генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд звернувся до Путіна з письмовим проханням помилувати Олега Сенцова, і як відмову Кремля озвучив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Тепер же Україна разом з іншими країнами звернулася до генерального секретаря ООН із проханням, аби він, генеральний секретар, звернувся до Путіна звільнити Сенцова. «Це краш-тест для всіх міжнародних організацій, – вважає Марія Томак. – Якщо Росія дозволяє собі так реагувати на звернення таких високопоставлених осіб, то не зрозуміло, яким чином можна взагалі на неї вплинути. Вона взагалі, крім формального партнерства, присутня в усіх цих структурах, і безпекових у тому числі».
Складності цій місії додає і те, що для переслідування громадян України з політичною метою Російська Федерація використовує таке лякало, як тероризм. «Нам складно з цією темою працювати на міжнародному рівні, тому що слово “тероризм” відразу в усіх викликає жах, – наголосила Марія Томак. – Ми мусимо постійно виправдовуватись, сказати, що Сенцов не терорист».
Утім, Сенцов – не просто одна з жертв Путіна. «Саме базуючись на справі Олега Сенцова, у Росії у рамках створення образу ворога було заборонено низку українських організацій, наприклад, “Правий сектор”, – розповіла Марія Томак. – І зараз ця заборона, видана верховним судом Російської Федерації, використовується для того, щоб притягати до відповідальності і громадян України, і громадян РФ. Я би сказала, що це така російська репресивна матрьошка – коли з однієї справи виростає певна законодавча ініціатива, яку використовують уже для нових переслідувань».
Анна Паленчук розповіла про акцію «Вголос» (це коли режисери, актори, продюсери, письменники і журналісти вийшли на Майдан Незалежності на підтримку політв’язнів, які перебувають в Росії), а також презентувала відео, в яких друзі й колеги Олега Сенцова, українські актори, ведучі, музиканти читають його оповідання. Присутня тут же учасниця акції «Вголос» акторка Римма Зюбіна пораділа кількості присутніх (оскільки 9 червня, коли проходила акція, на Майдані Незалежності «журналістів було більше, ніж глядачів») та висловила сподівання, що історія Сенцова сколихне росіян і сподвигне на «російський Майдан».
Утім, пролунали і цілком практичні пропозиції. Анна Палінчук закликала всіх охочих прочитати на камеру оповідання зі збірки автобіографічних розповідей Сенцова “Расказы” та надіслати запис на електронну адресу [email protected]. Ініціатори обіцяють, що опублікують кожне отримане відео в соціальних мережах, зокрема на сторінці української продакшн-компанії 435 FILMS у Facebook.
Присутні змогли узяти участь у благодійному зборі коштів для родини Олега Сенцова (таким чином було зібрано 9143 гривень, 30 доларів і 10 євро). Але можна обійтися і без готівки – адже Європейська кіноакадемія відкрила спеціальний рахунок, куди можна перераховувати благодійну допомогу родині Олега Сенцова.
Реквізити для перерахунку коштів:
З України: 5168 7422 0686 2595
З-за кордону:
European Film Academy e.V.
IBAN: DE69 1005 0000 0190 3335 70
BIC/SWIFT: BELADEBEXXX
Reason for payment: Donation for Oleg Sentsov
Також можна написати Олегу Сенцову листа через систему «ФСИН-ПИСЬМО». Звичайно, нема гарантій, що він отримає цього листа, але якщо не написати, то точно не отримає.
27 червня активісти спробували зайти з іншого боку – звернувшись до Червоного хреста (МКЧХ), авторитетної міжнародної організації, із проханням «вимагати від російської влади доступу до Олега Сенцова, який голодує вже протягом 44 днів, Володимира Балуха, який голодує вже протягом 100 днів, а також інших українських громадян, що утримуються з політичних мотивів, а передусім тих, хто відмовився на знак протесту від харчування, або стан здоров’я котрих викликає тривогу». 23 червня відповідне звернення щодо необхідності відвідання Олега Сенцова в колонії до МКЧХ направила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. (Із 15 червня вона перебуває в РФ, однак доступ до Сенцова та жодного іншого українського в’язня так і не отримала.) Із таким же листом МОЗ України звернувся і до організації «Лікарі без кордонів». Однак поки що відповіді нема…
Марія Томак покладає головні сподівання на те, щоб достукатися до людей, котрі мають вплив на прийняття рішень на майбутніх зустрічах G7 і міжнародних самітах Україна – ЄС та НАТО, де відбудеться зустріч Путіна і Трампа. «Ми не маємо ілюзій, що якийсь наш захід може на щось прямо вплинути, – прокоментувала вона. – Просто важливо, що на всіх майданчиках, зокрема міжнародних та міжурядових організацій, звучить питання Сенцова. Ми пам’ятаємо, що Олег голодує не за себе, а за інших. Мені здається, що це був ключовий момент – донесення інформації про ситуацію із політичними в’язнями. Щоби пам’ятали і по можливості впливали на ситуацію».
Що ж, значною мірою усі ці заходи – «розмова на користь бідних». У цьому випадку Олега Сенцова. Однак в інформаційній війні потрібно і це. Тим більше кожен має змогу долучитись і в будь-який інший спосіб.
