Наприкінці червня 2018-го Комітет Європейського парламенту з правових питань схвалив новий проект Директиви Євросоюзу (ЄС) про захист авторських прав.
Чинний 17-річний закон застарів і потребує значних доопрацювань, щоб задовольнити запити всіх жителів цифрової ери. Але, здається, що з оновленим документом інтернету загрожує перехід від неконтрольованого потоку інформації відразу до цензурованої бази даних.
Каменем спотикання між політиками, бізнесменами і звичайними користувачами мережі стали пункти 11 і 13 нової Директиви. Згідно 11-ї статті, інтернет-сайти повинні будуть отримувати ліцензію від власника авторських прав на використання їхнього контенту, що йде врозріз із роботою всіх сучасних новинних агрегаторів і онлайн-сервісів.
Далі більше – 13-та стаття зобов’язує будь-який інтернет-майданчик нести відповідальність за матеріали, які публікують їхні користувачі.
Така реформа завдасть удару по бізнес-моделях більшості сервісів у мережі, які збирають аудиторію завдяки генерації контенту з інших сайтів. До того ж, відсіювання інформації, яку публікують користувачі, може призвести до цензурування, адже фільтри й алгоритми контролю будуть здійснюватися цифровими програмами і штучним інтелектом.
Такі системи відсіювання інформації вже є (наприклад – YouTube Content ID), але і вони працюють недосконало, то пропускаючи крадений контент, то блокуючи оригінальний.
У разі ухвалення Директиви Європарламентом, на інтернет чекають істотні зміни, і якщо великі інтернет-компанії, на кшталт Google і YouTube, зможуть дозволити собі розробку нових додатків для контролю і виплати ліцензій правовласникам, то маленькі майданчики будуть змушені закритися або існувати під страхом санкцій.
Окрім цього, обурення викликають і неточно прописані деякі пункти у статтях. Для порівняння, видання The Next Web поспілкувалося з адептом нової Директиви, членом Християнсько-демократичного союзу Німеччини Акселем Воссом і противницею законопроекту, представницею Партії піратів Німеччини – Джулією Реда.
Обидва члени Європарламенту мають протилежні погляди на новий закон. Поки Аксель Восс каже, що критика проекту не має вагомих аргументів і заяви про цензуру і фільтрацію контенту перебільшені, Джулія Реда впевнена – статті Директиви безпосередньо наказують інтернет-платформам створювати технології, які будуть відслідковувати, чи не порушують їхні користувачі авторських прав.
Член Християнсько-демократичного союзу каже, що стаття 13 Директиви не вплине на 80% всіх інтернет-платформ, і документ, передусім, націлений на сервіси, які заробляють на чужій інформації. За словами Акселя Восса, це не загрожує майданчикам на кшталт Wikipedia, eBay, Dropbox і Tinder, оскільки вони не отримують прибутку від нелегального контенту.
Але, борець за свободу в інтернеті Джулія Реда пояснює, що це маніпуляція, і насправді Wikipedia може потрапити під дію закону, тому що вони використовують систему пожертвувань, яку можна визначити як бізнес-модель.
Те саме і з Tinder: сервісу знайомств загрожують великі неприємності, якщо закон змусить власників додатку отримувати ліцензію від фотографів на кожне фото зареєстрованих користувачів.
Джулія Реда також заявила, що новий закон насправді грає на руку великим компаніям:
«Пан Восс говорив, що він не впевнений, чи потрапить Facebook під визначення Директиви, хоча все, що в ній прописано, передусім повинно торкнутися YouTube і Facebook. Замість цього, проект буде спрямований на повністю ліцензійні бізнеси, які жодним чином не порушують авторського права. Постраждають додатки для вивчення мови, де люди можуть поширювати їхні мультимедійні словники, додатки для подорожей на кшталт TripAdvisor і багатофункціональні сервіси для створення веб-сайтів на кшталт WordPress».
Захисник Директиви Аксель Восс вважає, що нічого подібного не станеться, і нова Директива, навпаки, допоможе журналістам і видавцям і змусить інтернет-платформи платити за їхній контент:
«Я не бачу, як це може негативно вплинути на громадян. Вони все одно будуть мати свободу інформації. Можливо, вони не зможуть одержати всі новини на одному сайті, але це буде можливо на ресурсах самих видавців і медіа. Користувачі, як і раніше, зможуть робити все, що вони хочуть – посилатися на інформацію і копіювати її – але тільки у приватних цілях. Я не бачу реальних недоліків для будь-кого».
