Відносини між Києвом і Брюсселем після “Революції гідності” перебувають на найкращому рівні за всю їхню історію. Попри це, останні два саміти Україна-ЄС стали єдиними, які завершилися без підсумкової декларації. Відсутність комюніке ще не означає цілковитої провальності заходу, але вказує на наявність принципових розбіжностей.
Спільна декларація повинна бути
У понеділок, 9 липня, в Брюсселі відбудеться 20-й саміт. Ювілейний захід має перервати цю низку невдач. Спершу, в листопаді 2016 року, комюніке не ухвалили через позицію Франції. Париж тоді, у розпал президентської передвиборчої кампанії, був проти згадування перспективи безвізового режиму, хоча Україна виконала всі умови. І у червні наступного року, після перемоги Еммануеля Макрона над правопопулісткою Марін Ле Пен, українці отримали змогу подорожувати до ЄС без віз.
У липні 2017-го перешкодою стала вже позиція Нідерландів, які не хотіли визнання європейських прагнень України. І це попри те, що саме таке формулювання закріплено в угоді про асоціацію та використовувалося неодноразово. Утім, у вересні ця угода набула чинності у повному обсязі, а згодом саміт “Східного партнерства” визнав європейські прагнення та вибір України, Грузії та Молдови.
Тож є усі підстави сподіватися, що нині спільна декларація буде. У цьому впевнений і високопосадовий чиновник ЄС, який говорив на умовах анонімності. Атмосферу, в якій має відбутися саміт, він назвав “позитивною”. У свою чергу, представник України при ЄС Микола Точицький зазначає: “Є велика впевненість, що буде спільна декларація (…) Європейські прагнення у нас ніхто не забере”.
Є чим похвалитися
Україну на саміті представлятиме президент Петро Порошенко, а ЄС – президент Європейської Ради Дональд Туск і глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Центральною темою заходу стане імплементація угоди про асоціацію та відповідні реформи в Україні.
Києву буде чим похвалитися. Так, з часу минулого саміту були започатковані освітня, пенсійна та медична реформа. В останній, зокрема, вже понад десять мільйонів українців підписали декларації з лікарем і вже у низці медзакладів почала діяти система “гроші йдуть за пацієнтом”. Також у Брюсселі часто позитивно відзначають децентралізацію та реформи в енергетиці, зокрема те, що “Нафтогаз” припинив генерувати значні збитки для бюджету й вийшов на прибутковість.”Очікуємо, що всі непрості реформи, які здійснені Україною, будуть визнані”, – зауважує Точицький.
ЄС хотів би незворотності реформ
У Брюсселі визнають, що Україна за чотири роки досягла більше, ніж за понад 20 років до цього. Однак завжди додають, що ще треба зробити дуже багато. Більше того, джерело у інституціях ЄС наголошує: “Нічого зі зробленого поки що не є незворотним”.
Напевно, що в розмовах з Порошенком будуть згадуватися і негативні моменти. Адже в Брюсселі цього року багато дратувалися невиконаною обіцянкою скасувати е-декларування для активістів-антикорупціонерів. Цього не відбулося й досі. Після минулого саміту здавалося, що Києву вдалося переконати Брюссель у відсутності створювати окремий антикорупційний суд. Однак у червні цього року закони про цей суд були прийняті. Але і тут несподівано з’явилася норма, яка передбачає апеляції у нинішніх справах у судах загальної юрисдикції. І вже перед самим самітом Верховна Рада вкотре не змогла призначити новий склад Центральної виборчої комісії, хоча термін повноважень більшості її членів завершився ще 2014 року.
Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол зазначає, що “Україна просувається дуже повільно, іноді відкочується назад, але у той же час рухається вперед”.
Інтеграція без членства
Оскільки зараз підтримки надання перспективи членства Україні немає, то Порошенко започаткував минулого року нову стратегію: інтегруватися у ЄС без формального членства. Йдеться про приєднання до спільного цифрового ринку, енергетичного та митного союзів ЄС, Шенгенської зони. Якщо це вдасться, то “Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка країна Євросоюзу”, – заявляв Порошенко у посланні до парламенту.
У рамках цього підходу він попросив Єврокомісію провести аналізи здійсненності такого приєднання. Очікується, що на саміті в Брюсселі представлять перші результати таких досліджень.
Конкретні досягнення
Крім того, Євросоюз планує підтвердити свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Перед самітом Верховна Рада закликала ЄС посилити тиск на Росію для звільнення усіх політичних в’язнів-українців. А посол Точицький сподівається, що список санкцій через Крим буде розширюватися. Ще однією темою буде “Північний потік-2”, газопровід, який Росія хоче побудувати напряму до ЄС по дну Балтійського моря. Джерело DW у ЄС наголошує, що Україна повинна залишатися важливою країною для транзиту газу.
Під час саміту Україна планує підписати з Європейським інвестиційним банком угоду про фінансування проекту з підвищення безпеки на дорогах у шести містах, зокрема Києві, Харкові, Одесі. У рамках проекту хочуть знизити рівень смертності та травматизму на дорогах, створити безпечніші умови для пересування містом, ліквідувати місця концентрації ДТП. Позика становитиме 75 мільйонів євро.
Нині, після того, як економіку вдалося стабілізувати та тривають секторальні реформи, у ЄС дедалі більше говорять про інвестиції в Україну та в людей, наприклад, у галузі освіти. А Точицький конкретним прикладом прогресу називає те, що до ЄС почали приїжджати представники галузевих асоціацій для зустрічей з європейськими колегами. “Цього не було впродовж останніх 26 років. Це означає, що люди чітко розвернулися у напрямі західних стандартів і починають мислити, що без цього вони нічого в Україні не досягнуть”, – підсумовує дипломат.
