Труханів острів, улюблене місце відпочинку киян, от-от отримає статус ландшафтного заказника, а тим часом там відбуваються різні не зовсім зрозумілі речі. Наприклад, на минулі вихідні кияни, котрі прийшли відпочивати на Труханів острів, із подивом отримали пропозиції від охоронців клубу «Південний берег Києва» поїхати в Гідропарк, бо тут приватна вечірка, пляж орендовано – яка саме вечірка та в кого орендовано, вони пояснити не могли.
Більшість громадян нашої країни паркан тим більше тимчасовий, сприймають як даність. Але тут чи то зіграла роль відстань, яку довелося подолати, аби потрапити на пляж, чи то просто випадково серед відпочивальників трапилися люди з пасіонарної частини соціуму – хай там як, а люди почали протестувати, побачивши, що шлях їм перетинають загорожі та охоронці. Останні заявили, що це приватна вечірка – фестиваль, назви якого вони не знають. Що клуб «Південний берег Києва» орендував цю територію, тому всі охочі потрапити на пляж мають купити за 400 грн квиток на фестиваль. А якщо і завтра захочуть прийти, то за 750.
Люди не полінувались і пофотографували і сміття, і самотнього охоронця, який стереже порожній пляж. Коли історія просочилася в соцмережі, знайшлися нечисленні захисники клубу ПБК. Їхні головні аргументи: територія, яку орендував (за замовчуванням вважатимемо, що не захопив, а прозоро орендував, оскільки презумпція невинності) клуб ПБК, займає лише 0,25 % території Труханового острова, тому можна було піти на будь-який інший пляж. Крім того, клуб ПБК не порушив права киян, а проявив до них любов, уже третій рік організовуючи їм фестиваль із найактуальнішими артистами світової та української музичної сцени, від якого має самі збитки.
До слова, сама влада наразі у відпустках і поки що прокоментувати цього питання не змогла. Розібратися з умовами оренди території клубом ПБК неможливо – адже при спробі порахувати, скільки установ частково контролюють Труханів острів, пальці швидко закінчуються: КП «Київблагоустрій», КП «Київзеленбуд», КП «Спортивний комплекс», КП «Київський центр розвитку міського середовища» (КП «Київські парки»), Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, Державне лісопаркове господарство, КП «Дарницьке лісопаркове господарство» і так далі. Але якщо хтось із представників міської влади все-таки відповість, ми це додамо в апдейт.
Утім, раніше директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Андрій Фіщук неодноразово озвучував свої наміри розвивати Труханів острів як рекреаційну зону. Чому саме Труханів острів? «Це територія природного заповідного фонду, і він важливий із погляду збереження існуючого довкілля, екосистеми, яка там склалася за останню тисячу років, – говорив Андрій Фіщук. – Крім того, дніпровські острови лежать на маршруті перелітних птахів, тому збереження цього екологічного середовища – це важливий пріоритет, у тому числі захищений законодавством». Що ж, можливо, у киян із міською владою просто не збігаються уявлення про рекреаційні зони.
Конституція України, стаття 13, частина 2: «Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону».
Водний кодекс України, стаття 47: «Право загального водокористування.
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та надання відповідних дозволів».
Стаття 88: «Прибережні захисні смуги.
До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і вільний доступ громадян для загального водокористування».
Відомий урбаніст, колишній мер Боготи Енріке Пеньялоса на відкритій лекції у Києві говорив: «Найважливіше в річці — це залишити вільний доступ людей до води. Пляжі та узбережжя — більше багатство для міста, ніж діаманти. Ніколи приватна власність не повинна загороджувати доступ до води». Свого часу Ганна Бондар, нинішня координаторка Координаційного центру АП, а тоді в.о. головного архітектора Києва, теж наголошувала на потребі забезпечити всім киянам доступ до Дніпра: «Паркани є двох типів. Перший – це захоплена території. Це коли люди, наприклад, як у Гідропарку, незаконно побудували собі дачі. Інша історія – це коли все чинно й офіційно, через оренду земельної ділянки чи інвестиційний конкурс, якась фірма бере в користування землю (пляж) і перекриває прохід. Так, нехай там буде чисто і продаватимуть каву, але якщо з’являється перешкода, то паркан треба зносити. Бо доступність до Дніпра – це рівні можливості для всіх людей. Вирішенням питання має займатися прокуратура».
Ми навмисне виносимо за дужки чутки про російський бізнес власників ПБК та його легальність: навіть якщо його ведуть патріоти, і то цілком прозоро, факту перекривання пляжу це ніяк не скасовує.
Що ж сказав на це все сам клуб ПБК? Спочатку він зажадав доказів, що ситуація взагалі мала хоч якийсь розголос у ЗМІ, і лише після цього ми поставили йому два конкретні запитання.
1) Володимир Трандафіл, виконавчий директор Вознесенської громадської організації «Агентство з економічного розвитку», член Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги, послався на частину 2 статті 13 Конституції та статтю 47 Водного кодексу, заявляючи: «Тому, перше, що необхідно розуміти кожному громадянину – вхід на територію будь-якого пляжу – безкоштовний і безперешкодний і не піддаватися омані, що пропозиція внести якусь оплату перед тим, як зайти на пляж, замовити щось або в разі відмови перейти в інше місце хоча б теоретично може бути законною і обґрунтованою. Не може. Всі подібні дії – це в кращому випадку самовільне умисне тлумачення норм закону з метою отримання особистої вигоди, в гіршому – вимагання. Ви можете не реалізовувати це право, але знати свої права – зобов’язані. Незнання своїх прав – прекрасна можливість для осіб, які бажають збагатитися за Ваш рахунок, перетворити Ваші права в обов’язки і нав’язати Вам те, в чому у Вас немає потреби». З цього погляду вимагання заплатити 400 грн за вхід на пляж, де ваш клуб проводив Hedonism Festival 2018, виглядає протизаконним. Але раз клуб працює вже третій рік, значить, є якісь інші правові нюанси, невідомі широкому загалу, які створюють колізію?
2) Після скандалу, котрий відбувся на вихідних, ваш клуб почали звинувачувати у просуванні «русского міра»: мовляв, «мова окупанта там панує у всьому, в меню, обслуговуванні і на сайті цього закладу». Хотілось би почути офіційну позицію клубу щодо цього.
Клуб відповів дослівно так: «При організації події закон не було порушено. Щодо пропагування – основна частина лайнапу – це молоді українські артисти. І саме це ми пропагуємо – якісну українську музику. Але так, ми бачимо заказну статтю на незрозумілому сайті з неправдивою інформацією і, так, ми розуміємо, що ви також готуєте ще одну заказну статтю. Дякуємо, що попередили, ми будемо до цього готові». Оце й усе. «Закон не було порушено» – і вистачить… Усі подальші спроби контакту клуб ігнорував. Що ж, достатньо зайти на його сторінку у ФБ – через відсутність офіційного сайту – щоб стати на бік киян, які вважають діяльність клубу як мінімум неоднозначною.
Ну, або «максимом», як радили в коментарях…
Фото Валерії Шевченко