Еволюція не стоїть на місці. Розвиток технологій та демографічні процеси сьогодення вже дозволяють припустити, як зміниться зовнішність людини в майбутньому. Про дослідження наукокців повідомляє BBC.
Чи будуть наші нащадки кіборгами з механічними імплантами, відновлюваними кінцівками та камерами, вбудованими в очі, як зображує наукова фантастика? Чи перетвориться людина на гібрид біологічної істоти і робота? Чи зміниться наш зріст, статура, риси обличчя та колір шкіри?Напевно ми цього, звісно, не знаємо, але щоби поміркувати на цю тему, варто пригадати, як люди виглядали на світанку своєї історії.
Мільйон років тому Homo sapiens ще не існувало. Вочевидь, було кілька різних видів людей. Наприклад, Homo heidelbergensis, який був схожий з Homo erectus і сучасну людину, але мав більш примітивну анатомію, ніж пізні неандертальці. Протягом останніх 10 000 років в житті людства відбулися значні зміни, і організму людини довелося чимало адаптуватися. Сільськогосподарська революція змінила раціон людини і призвела до проблем зі здоров’ям, для вирішення яких нам довелося застосувати науку. Наприклад, ми навчилися лікувати діабет інсуліном. Зовнішній вигляд людини теж змінився, люди стали товстішими, а в деяких регіонах і вищими на зріст.
Отже, цілком можливо, що згодом ми могли б і зменшитися в розмірах, щоби споживати менше енергії і вміщатися на нашій перенаселеній планеті, вважає Томас Майлунд, доцент біоінформатики в Орхуському університеті в Данії.
У добу мисливців-збирачів за день ми могли зустріти лише кілька інших людей. Тепер людству доводиться пристосовуватися до життя в густонаселених містах.
Майлунд припускає, що ми можемо еволюціонувати, щоби пристосуватися до цієї нової умови. Наприклад, вміння добре запам’ятовувати імена багатьох людей стане дуже важливою навичкою. Саме тут можуть допомогти технології, як-от імплантат в мозку, який дозволить зберігати в пам’яті імена людей.
“Ми знаємо, які гени відповідають за гарну пам’ять такого типу, і можемо коригувати це вміння. Схоже на наукову фантастику”.
“Але теоретично ми могли би зробити це вже зараз. Ми могли би імплантувати таку пам’ять, але поки що не знаємо, як приєднати її до решти мозку. Втім, незабаром і це питання буде вирішене”.
“Це більше не біологічне питання, а технологічне”, – зазначає фахівець.
Ми вже використовуємо імпланти, щоби виправити якусь ваду в нашому організмі, як-от кардіостимулятори або протези тазостегнового суглоба.
Цілком можливо, що в майбутньому імпланти допоможуть нам покращити свої фізичні можливості. Ми могли б, приміром, імплантувати собі штучне око з камерою, яка розпізнавала б різні частоти кольору та мала б додаткові візуальні ефекти.
Не є новиною й генетично модифіковані немовлята. Сьогодні вже існують технології зміни генів ембріона, хоча ставлення до цієї процедури є дуже неоднозначним, і наслідки її теж до кінця не відомі.
Втім, цілком можливо, що в майбутньому неетичним будуть вважати саме залишати деякі гени незмінними. А тоді вже не далеко й до генетичного моделювання зовнішності майбутньої дитини. Тобто люди виглядатимуть так, як цього забажають їхні батьки.
“Це буде щось на кшталт штучної селекції. Те, що ми робимо зараз з породами собак, ми будемо робити й з людьми”, – зазначає Майлун.
Все це звучить досить гіпотетично, але чи можуть деякі демографічні тенденції сьогодні вказувати на те, як наше тіло зміниться в майбутньому?
“Прогнозувати на мільйон років вперед – це звичайно спекуляція чистої води, але припустити, які зміни відбудуться в найближчому майбутньому – цілком можливо. Тут допоможе біоінформатика, яка поєднує вже відомі генетичні варіації з моделями демографічних змін у майбутньому”, – пояснює доктор Джейсон А. Ходжсон, автор лекційного курсу “Великі виклики в екосистемах та навколишньому середовищі”.
Тепер ми маємо генетичні зразки повного геному людей з усього світу, генетики дедалі краще розуміють процеси генетичної варіації і того, як вона відбувається в популяції людей. Ми не можемо точно передбачити, як змінюватимуться гени людей, але з огляду на демографічні процеси можна зробити деякі припущення.
“Населення поступово мігрує з сільських регіонів до міст, тому генетична різноманітність зростатиме в містах і зменшуватиметься в сільських областях”, – зазначає доктор Ходжсон.
Так, населення сільських районів Великої Британії є більш однорідним і традиційними в порівнянні з містами, де мешкає велика кількість мігрантів. До того ж різні групи населення зростають нерівними темпами. Наприклад, населення Африки збільшується дуже швидко, отже, в глобальному генофонді цих генів буде дедалі більше. Народжуваність у демографічних групах світлошкірих людей, навпаки, нижча, тому можна припустити, що колір шкіри людства в цілому буде темнішати.
“Це – факт, я впевнений, що за кілька поколінь колір шкіри середньостатистичної людини на планеті стане темнішим”, – зазначає доктор Ходжсон.
А як щодо космосу? Якщо люди зрештою колонізують Марс, чи почне наше тіло пристосовуватися до життя за межами Землі?
В умовах низької гравітації наші м’язи змінять свою структуру. Можливо, у нас буде більше рук і ніг. В холодному кліматі в нас може збільшитися жировий прошарок, і з’явиться більше волосся на тілі, як у наших родичів неандертальців?
Важко сказати, як саме зміниться зовнішність людини, але, безумовно, генетична варіативність виду Homo Sapiens зростає. Щороку в геномі людини відбуваються приблизно дві нові мутації для кожної з 3,5 мільярда пар основ, зазначає доктор Ходжсон. Це дивовижно і є доказом того, що через мільйон років людина навряд чи виглядатиме так само, як тепер.
