Директор з розвитку громадської організації «Інтерньюз Україна» Євген Радченко вважає, що на виборах 2019 року активність населення повинна бути направлена на гальмування так званих гротескних змін у країні. Експерти зібралися на Круглому столі для того, щоб детально розібратися в ролі громадянського суспільства України.
Лише 7 відсотків українців залучені до активної громадської діяльності. Водночас, 87 відсотків населення не належать до жодної організації. Про це свідчать результати свіжого опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Здебільшого причиною відмови долучатися до роботи громадських організацій є брак часу на безоплатну діяльність.
Втім, директор фонду Ірина Бекешкіна констатує: довіра до громадських організацій у населення зростає. І відбувається це на тлі катастрофічного падіння довіри до державних інституцій.
«На тлі падіння довіри до державних інституцій, державних посадовців, на тлі зневіри в суспільстві, невіри у реформи, очевидно, органи влади повинні були якомога тісніше працювати з організаціями громадянського суспільства, долучати їх до комунікацій із суспільством», – зазначила Бекешкіна.
Згідно з тим самим опитуванням, 28 відсотків респондентів переконані, що нові обличчя можуть прийти в українську політику саме із громадянських організацій. Саме таким чином може відбутися якісне оновлення політики, зазначили 46 відсотків українців. А ще 29 відсотків вважають, що через участь у політиці громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні.
Супротивники участі громадських активістів у політиці аргументують це тим, що громадські активісти не зможуть стати впливовими політиками без потужних фінансових ресурсів і корупційних зв’язків.
Українці повинні бути «із зубами»
Так чи інакше, активність громадянського суспільства особливо важлива під час виборів, наголошує директор з розвитку громадської організації «Інтерньюз Україна» Євген Радченко. Але цього разу активність ця повинна бути не мотором змін, а гальмом.
«Ми занадто швидко хочемо і багато одночасних швидких і незворотних змін. Іноді ці швидкі і незворотні зміни виглядають гротескними. Для того, щоб не було гротеску, нам треба трішки пригальмувати», – наголошує Радченко.
Водночас, він упевнений, що українці повинні бути «із зубами», тобто під час виборів виявляти і наполягати на покаранні для тих політиків, які будуть використовувати брудні технології: підкуп, залякування, погрози, наймання «нехороших» бригад на виборах або людей, які будуть намагатися будувати мережі з підкупу.
Директор громадської організації «Детектор медіа» Галина Петренко переконана, що влада намагатиметься скористатися довірою до громадянського суспільства напередодні виборів для того, щоб просунути непопулярні ініціативи.
Скорочується дистанція «між емоцією та каменюкою»
Зростання громадянського суспільства в Україні супроводжується збільшенням його неоднорідності, зауважує виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко. І це, на його думку, ускладнює картину світу: відтепер вже не можна сказати, чого хоче громадянське суспільство, тому що хоче воно різного. При цьому формування такого різноманіття серед українців відбувається на тлі війни. І через це, наголошує Сушко, скорочується дистанція між «емоцією і каменюкою».
«І от уже громадський активіст може взяти каменюку і кудись її запустити, замість того, щоб довго працювати», – каже Сушко.
Більше того, зараз, за спостереженнями експерта, відбувається розшарування громадянського суспільства на «звичайних громадян» та «еліту». Якщо розрив між ними буде зростати, то «звичайні громадяни» відкидатимуть не тільки політиків, але й систему громадянських організацій, застерігає Олександр Сушко.
Допоки не змінитися система, радикалізація певних груп буде природньою, зазначає директор з розвитку громадської організації «Інтерньюз Україна» Євген Радченко.
