Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн у відповідь на страйки працівників державного сектору заморозила заробітну плату депутатів Нової Зеландії, оскільки її підвищення збільшило розрив між багатими і бідними. Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Джасінда Ардерн, прем’єр-міністр Нової Зеландії
“Питання полягало у тому, чи правильним є отримувати 3-відсотковий приріст заробітної плати (для депутатів – ред.), який продовжує збільшувати розрив між тими, хто має найвищі прибутки, і тими, хто отримує нижчі та більш скромні доходи”, – прокоментувала Radio NZ своє рішення Ардерн.
Попереднє підвищення заробітної плати депутатів у розмірі 3% на рік було рекомендоване органом оплати праці, однак працівники держсектору провели широкомасштабні страйкові заходи з вимогами також підвищити зарплати та покращити умови праці.
За словами новозеландського прем’єра, замороження депутатських заробітків є “правильним” і не просто скороченням витрат, а заходом, покликаним зробити Нову Зеландію більш справедливою нацією. Заробітна плата депутатів і надбавки будуть заморожені до липня 2019 року.
Наголошується, що радикальний крок Ардерн підтримали як учасники урядової коаліції, так і опозиційної Національної партії.
Рішення також було широко схвалене поза межами парламенту, хоча деякі політичні коментатори заявили, що це був всього лише PR-хід та зазначили що сама Ардерн заробляє понад 450 000 новозеландських доларів на рік (понад 300 000 дол. США за поточним курсом), що робить її п’ятим найбільш високооплачуваним лідером країн ОЕСР, залишаючи позаду канадського прем’єра Джастіна Трюдо та прем’єр-міністра Великобританії Терезу Мей. Найбільша зарплата серед лідерів ОЕСР у прем’єр-міністра Австралії Малкольма Тернбулла. Згідно з опитуванням видання Stuff, 62% новозеландців вважають, що прем’єр-міністрам країни платять занадто багато.
Рішення про замороження зарплат депутатів було прийняте через тиждень після того, як майже 29 тисяч вчителів початкових шкіл взяли участь у загальнонаціональному страйку, вимагаючи значного збільшення заробітної плати, зменшення кількості учнів у класах та державної підтримки шкіл. У попередньому місяці свій перший загальнонаціональний страйк за 30 років провели медсестри, закликаючи до кращих умов та вищої оплати праці.
