Президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект змін до Конституції, яким передбачається закріплення в Основному законі незворотність курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
Згідно з пропозицією гаранта, євроатлантичний курс нашої країни повинен бути закріплений також і в преамбулі Конституції. Також пункт про євроатлантичний курс з’явиться і в статтях 85, 102 і 116, які визначають коло повноважень парламенту, президента та уряду. У список їх відповідальності планується додати пункт про зміцнення європейського та євроатлантичного напрямку.
У пояснювальній записці до законопроекту президент наголошує, що саме спроба Віктора Януковича відмовитись від європейського курсу спричинила Революцію гідності. Якщо ж закріпити європейську та євроатлантичну інтеграцію у Конституції, то, мовляв, навіть новий президент і парламент так просто змінити зовнішньополітичний курс, як це сталося у 2010 році за президента втікача Віктора Януковича, вже не зможуть.
Як ми вже відзначали, на переконання Петра Порошенка, рух в НАТО та ЄС має бути незворотнім. В цьому контексті варто підкреслити, що зовсім недавно глава держави заявляв про необхідність проведення референдуму щодо вступу в Альянс, не враховуючи таку “дрібницю”, як неможливість участі у плебісциті мешканців анексованого Криму та окупованого Донбасу.
Думка народу
Кількість українців, які підтримують вступ України до Європейського Союзу і НАТО, перевищує кількість противників таких інтеграційних устремлінь. Про це свідчать результати нещодавно проведеного соціологічною групою “Рейтинг” дослідження. Згідно з результатами опитування, за вступ країни до ЄС висловилися 51% українців, проти – 29% респондентів. Євроатлантичну інтеграцію України підтримують 44% опитаних, проти виступають– 36%.
Опитування проводилося 14-24 червня серед 2500 громадян України віком від 18 років і старших шляхом формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонах і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2%.
Підтримка вступу до ЄС серед виборців БПП складає 89%, “Самопомочі” – 78%, “Свободи” – 77%, “Громадянської позиції”- 66%, “Батьківщини” – 64% та “Радикальної партії” – 53%.
Серед прихильників “Опозиційного блоку” ЄС підтримують 17% (49% – за Митний союз), а “За життя” – 15% (48% – за Митний союз).
У всіх партій, окрім “Опозиційного блоку” та “За життя”, суттєво більше прихильників виступають “за” НАТО, аніж “проти”.
В лавах виборців БПП прихильників вступу в НАТО 80%, “Свободи” – 81%, “Самопомочі” – 77%, “Громадянської позиції” – 61% (проти – 22%), “Батьківщини” – 51% (проти – 28%), “Радикальної партії” – 44% (проти — 25%).
Серед виборців “Опозиційного блоку” та “За життя” лише 10% прихильників НАТО, а от противників – майже 70%.
Отже, тепер задля практичної і досить амбітної ініціативи президента, по-перше, потрібно 300 депутатських голосів “за”, по-друге, схвальний висновок щодо цього рішення Конституційного суду. Перше голосування за конституційні зміни може відбутись 18 чи 20 вересня – депутати планують включити проект до порядку денного 226 голосами та відправити на експертизу до Конституційного суду. Вже наступної сесії – у лютому наступного року зміни можуть ухвалити 300 голосами. У парламенті прогнозують, що триста голосів можуть знайти, адже наразі більшість українців підтримують вступ до ЄС і НАТО.
На даний момент ідею Петра Порошенка підтримують (не дивно) в БПП, у “Народному Фронті” та “Батьківщині”. В інших фракціях (навіть тих, які підтримують вступ в ЄС і НАТО) ініціативу глави держави називають не інакше як передвиборчим піаром, але не виключають, що голосуватимуть схвально.
Сам Петро Порошенко, презентуючи днями законопроект лідерам парламентських фракцій та груп, акцентував увагу на наступному моменті: “В Перехідних положеннях ми чітко фіксуємо позицію, що ми вилучаємо норму, на підставі якої в Україні перебував Чорноморський флот – конституційних підстав після прийняття цих змін не буде”.
“Голос-Інфо” поспілкувався з представниками різних політичних сил і дізнався їхню думку про необхідність чи не таку включення до Конституції та її преамбули пунктів про незворотність курсу України на ЄС та НАТО.
Зокрема, представник фракції “Опозиційний Блок” пан Шуфрич зазначив, що євроініціатива президента — “це його агонія через фактично нульовий рейтинг”. Також Нестор Іванович додав: “Це ніщо інше, як приниження України, оскільки Ангела Меркель чітко заявила, що перспектива вступу нашої держави в Північно-Атлантичний Альянс — це питання десятиліть і взагалі – жодна країна не вносила подібних правок до Конституції”.
Насправді це не так. Приміром, у перехідних положеннях оновленої Конституції Грузії міститься стаття про те, що влада має вжити всіх заходів для забезпечення повної інтеграції держави в Євросоюз і НАТО.
У Конституціях Словаччини та Румунії ще до їх вступу в Альянс були прописані окремі процедурні питання, що безпосередньо стосуються вступу в НАТО.
В Основному законі Чорногорії, яка в минулому році вступила в НАТО і наразі веде переговори про приєднання до ЄС, міститься формулювання про “прихильність співпраці на рівних з іншими народами і державами, а також європейської та євроатлантичної інтеграції”.
До парламенту Молдови нещодавно надійшов, а тамтешній уряд уже схвалив включення до Конституції нової статті, згідно з якою європейська інтеграція оголошується стратегічною метою розвитку держави. Втім, поправки ще має розглянути і прийняти парламент.
У Болгарії, до її вступу в НАТО, президент вніс до Конституційного суду запит про те, чи повинна країна змінювати Конституцію через майбутній вступ в Альянс. Феміда постановила, що питання розміщення іноземних військ на території країни і направлення своїх солдатів за кордон відноситься до компетенції уряду. В результаті Основний закон країни змінювати не стали.
В Конституції Хорватії пункт про ЄС з’явився тільки після її вступу до цієї організації в 2013 році. Цей пункт визначає вже принципи і механізми участі держави в інституціях Євросоюзу.
Але повернімося до реакції наших парламентарів на ініціативу глави держави.
Так, позафракційний нардеп Сергій Тарута ідею глави держави прокоментував з гумором: “Це все виглядає як в анекдоті: Сара готова вийти заміж за Ротшильда, але він про це нічого не знає”.
Представник “Батьківщини” Сергій Власенко каже, що фракційна команда, яку він представляє, підтримає законопроект президента, “але це можна було зробити давно, тому зараз це виглядає не інакше як маніпуляції та піар президента Порошенка напередодні виборів”.
Лідер фракції “Народний Фронт” Максим Бурбак запевняє, що фракція НФ підтримає законопроект, “бо це співпадає з нашою позицією”. Ще один “фронтовик” Антон Геращенко констатує, що наразі Україна не відповідає чисельним критеріям, необхідним для вступу в ЄС і НАТО, “але я не проти ініціативи президента, бо це буде для нас певним дороговказом”.
Депутат від пропрезидентської фракції БПП Олексій Гончаренко закликає не підливати масла в вогонь, бо в будь-якому разі останнє слово за Конституційним судом. “Ухвалення цього закону продемонструє нашим західним партнерам послідовність зовнішньополітичного курсу України”, – констатував пан Гончаренко. А ось його колега по фракції Борислав Розенблат переконаний: Основний закон вже стільки разів змінювали, що він наразі не відповідає ані дійсності, ані якості життя українців, “тому Конституцію краще не зачіпати”.
Тим часом, лідер фракції БПП Артур Герасимов впевнений, що путівка в життя документу буде дана вже на наступному пленарному тижні.
Об’єктивності заради варто відзначити, що внести відповідні зміни до Конституції без жодних проблем можна було ще кілька років тому, коли в парламенті діяла так звана велика коаліція, до якої входили БПП, “Народний Фронт”, “Самопоміч”, “Батьківщина” та радикали Олега Ляшка. Тому закиди про піарну складову в цьому питанні й справді мають підґрунтя. Тоді правляча більшість нараховувала 282 парламентаря. Знайти ще18 нардепів (наприклад, з групи “Відродження” чи “Воля народу”), які періодично підставляють плече коаліціантам не склало б жодної проблеми. Тим не менше, вносити такі знакові зміни до Конституції вирішили лише за півроку до президентських виборів. Чому? Відповідь очевидна.
Втім, до виборів з внесенням змін можуть і не встигнути. За процедурою, для початку парламент повинен проголосувати за направлення законопроекту про зміни до Конституції в Конституційний суд. Потім поправки до Основного закону повинні бути прийняті в першому читанні і лише на наступній сесії Верховної Ради у другому.
Експерти ж констатують, що в будь-якому разі практичних наслідків запропоновані главою держави зміни до Конституції не матимуть, оскільки ані НАТО, ані ЄС не відкриють нам двері “тут і зараз”, оскільки це лише декларація про наміри. Не більше, не менше. Принагідно варто зауважити, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізу президент Порошенко не зміг отримати від Євросоюзу чіткої обіцянки майбутнього членства. Так само як і від НАТО.
Важливий момент: досвід держав колишнього соцтабору свідчить про те, що для успішної інтеграції до ЄС та НАТО подібні конституційні положення не потрібні. Власне тому майже ніхто не практикував те, що наразі пропонує президент Порошенко. Тим більше, Україна вже має достатні з точки зору європейської практики законодавчі положення стосовно членства в обох організаціях – в законах “Про засади зовнішньої та внутрішньої політики” та “Про національну безпеку”.
Резюме: якщо розглядати євроатлантичну ініціативу Петра Порошенка винятково як виборчу технологію (а запропоновані конституційні зміни, як ми відзначали раніше, є холостими пострілами), чинний президент в будь-якому разі не залишиться біля розбитого корита. Підтримають парламентарі ініціативу гаранта Конституції, він святкуватиме омріяну victory. Не підтримає – теж не страшно, оскільки ситуацію можна трактувати наступним чином: президент і лише президент зі своїми соратниками усілякими можливими і неможливими методами відстоюють європейське майбутнє України, тоді як решта політиків грають на користь країни-агресора.
Довідка “Голос-Інфо”
Змін до Конституції планується всього п’ять.
Абзац п’ятий преамбули після слів “громадянської злагоди на землі України” доповнити словами “та підтверджуючи європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського і євроатлантичного курсу України”.
Пункт 5 частини першої статті 85 Конституції пропонується викласти в такій редакції: “Визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі і в Організації Північноатлантичного договору”.
Статтю 102 доповнити частиною третьою такого змісту: “Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі і НАТО”.
Статтю 116 про повноваження Кабінету міністрів запропоновано доповнити пунктом такого змісту: “Забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі і НАТО”.
Виключити пункт 14 розділу XV “Перехідні положення про оренду військових баз в Україні, в тому числі про базування Чорноморського флоту РФ в Криму: “Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою ”.
Президентський законопроект визначений як невідкладний.
P.S
Надвечір середи Комітет з нацбезпеки та оборони одноголосно (11 нардепів сказали”так”) підтримав президентський законопроект щодо внесення змін до Конституції, яким передбачається незворотність курсу України на ЄС та НАТО. Зазначимо, що очолює профільний Комітет представник “Народного Фронту” Сергій Пашинський.
