Червонозаводський райсуд Харкова призначив умовне покарання підприємцю Володимиру Литвину, який залишився єдиним підозрюваним у справі «рюкзаків Авакова».
Це відбулося 11 вересня, у день народження сина міністра внутрішніх справ України, Олександра Авакова, вже колишнього підозрюваного у тій самій справі.
«Тексту багато», – повідомив головуючий суддя Віктор Єжов перед початком оголошення вироку Литвину. Колегія суддів повернулася з нарадчої кімнати на півгодини пізніше, ніж планувала. На те, щоб винести рішення і затвердити угоду про визнання вини між слідством та Литвином, їй знадобилося близько 3,5 годин – майже в чотири рази більше, ніж тривало засідання.
Суддя плеснув води у чашку і ледь чутно почав читати вирок. У ньому не було жодної згадки ані про очільника МВС України Арсена Авакова, ані про його сина Олександра та колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, хоча ще навесні двох останніх разом з Литвином НАБУ підозрювало у розтраті коштів при закупівлі рюкзаків для потреб МВС.
Литвин взяв вину на себе
Як пояснив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Снєгірьов, провадження щодо Авакова-молодшого і Чеботаря було закрите після того, як Литвин, ознайомившись з матеріалами досудового розслідування, вирішив дати додаткові покази і визнав, що підробив документи для участі в торгах та поставив товар, що не відповідав технічним вимогам.
«Оскільки наявні докази однаковою мірою підтверджують як первинну версію обвинувачення щодо участі трьох осіб у вчиненні кримінального правопорушення, так і версію, яка була висунута в кінцевому підсумку стороною захисту, то, відповідно до Конституції та до Кримінального процесуального кодексу, усі сумніви щодо доведеності вини ми тлумачимо на користь обвинувачених (підозрюваних). Тому провадження в цій частині було закрите», – сказав Снєгірьов. Тоді ж, за його словами, була змінена і кваліфікація злочину – з розтрати коштів на шахрайство.
Згідно з обвинувальним актом, Володимир Литвин отримував пропозиції взяти участь у процедурі закупівлі рюкзаків коштом МВС двічі: восени 2014 року і на початку 2015 року. Першого разу йому це не вдалося – завадили стислі строки поставки та інші умови закупівлі. А другий раз він виступив представником ТОВ «Дніпровед» – фірми, яку, за даними слідства, контролював конвертаційний центр. Литвин подав підроблені документи до комітету з конкурсних торгів. МВС уклало угоду з ТОВ «Дніпровед» про закупівлю до 1 квітня 2015 року 5 тисяч рюкзаків за ціною 2899 гривень кожний.
За технічними вимогами, рюкзаки мали бути з нейлону. Але Литвин не зміг придбати цієї тканини в необхідній кількості, тому рюкзаки були пошиті з більш дешевого поліестеру. Крім того, остання партія (близько 1,5 тисяч рюкзаків) була доставлена до центральної бази ресурсного забезпечення МВС лише 12 травня, тобто майже на 1,5 місяці пізніше, ніж передбачено угодою.
Проте міністерство свої зобов’язання виконало в повному обсязі і перерахувало за рюкзаки 14 мільйонів 495 тисяч гривень.
Литвин уклав угоду про визнання вини зі слідством і погодився у разі її затвердження судом відшкодувати державі нанесені збитки у сумі 4 мільйони 845 тисяч гривень.
Як пояснив Снєгірьов, суму збитків було визначено з урахуванням висновку експертизи, яка була проведена Харківським інститутом імені Бокаріуса на вимогу сторони захисту. Відповідно до результатів цієї експертизи, ринкова ціна рюкзаків, що поставляв Литвин, станом на лютий 2015 року складала 1930 гривень за штуку. Різниця між заявленою ціною п’яти тисяч рюкзаків і ринковою визначена як збитки.
Законно чи незаконно?
Юрист «Центру протидії корупції» Олена Щербан стверджує, що угода між слідством і Литвином не є законною. «Ми переконані, що така угода не може бути законною, тому що стаття щодо шахрайства не є підслідною Національному антикорупційному бюро і прокурор (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – ред.) не має права її укладати», – каже вона.
Згідно із законом, стаття «шахрайство» відноситься до підслідності Національної поліції, тому в цьому випадку має місце конфлікт інтересів, а після перекваліфікації провадження генпрокурор Юрій Луценко мав розглянути питання щодо зміни підслідності і передати його розслідування або СБУ, або Генпрокуратурі, переконана Щербан. Олександр Снєгірьов запевняє, що всі законні підстави для укладання угоди є.
«Після перекваліфікації кримінального правопорушення уповноваженою особою (в нашому конкретному випадку це може бути виключно заступник генерального прокурора – керівник САП) визначена підслідність за детективами НАБУ з урахуванням того, що ними вже фактично завершене досудове розслідування,… і для забезпечення ефективності (розслідування – ред)», – каже Снєгірьов.
Колегія суддів вирішила угоду про визнання вини затвердити.
Суд визнав Литвина винним у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанні довірою, вчиненому в особливо великих розмірах (частина 4 статті 190 Кримінального кодексу України), і використанні завідомо підроблених документів (частина 4 статті 358 Кримінального кодексу України) і призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки.
Литвин і його адвокати відмовились коментувати вирок суду. Щоправда, Литвин визнав, що рішення його задовольняє.
Що далі?
На думку Олени Щербан, угода між Литвином і слідством дозволяє вивести з-під удару справжніх винуватців закупівлі за завищеними цінами рюкзаків, що були пошиті з неналежної тканини. Юрист прогнозує, що наступним кроком стане знищення речових доказів, в тому числі й диску з відеозаписом діалогу про закупівлю рюкзаків (на початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі – ред.) між нібито Олександром Аваковим та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання нібито сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.
«Чому вирішили піти шляхом угоди? Тому що її може оскаржити дуже мале коло осіб: особа, з якою вона укладається з обмежених підстав, і прокурор. Зрозуміло, що в даному випадку ніхто її оскаржувати не буде. МВС не вважає себе потерпілим в цій справі зі зрозумілих причин… Угода фактично унеможливить в майбутньому притягнення до кримінальної відповідальності реальних фігурантів цієї справи, зокрема Авакова і Чеботаря… Після ухвалення сьогоднішньої угоди ми переконані, що Міністерство внутрішніх справ одразу буде звертатися і просити повернути рюкзаки, і буде поставати питання знищення запису», – пояснює свою думку Олена Щербан.
Олександр Снєгірьов підкреслює, що поки про долю речових доказів не йдеться. Він не виключає, що МВС як власник може поставити питання повернення йому рюкзаків, але переконує, що в будь-якому разі диску з відеозаписом знищення не загрожує.
«Питання щодо речових доказів, по-перше, сьогодні взагалі не вирішується. А по-друге, найбільше всіх цікавить доля диску з записом. Диск зберігається. Він не є речовим доказом в розумінні КПК. Це є додаток до протоколу проведення контррозвідувальних заходів, тому він весь час буде зберігатися при матеріалах кримінального провадження. Він не знищується», – каже прокурор.
«Центр протидії корупції» не полишає спроб скасувати через суд постанову про закриття провадження стосовно Авакова-молодшого та Чеботаря. Але, визнає Олена Щербан, час працює проти ЦПК.
Вирок суду, яким затверджено угоду про визнання вини, набуде чинності через 30 днів, якщо протягом цього терміну на нього не буде подано апеляцію.
