Верховна Рада України оперативно збільшила кількість членів ЦВК з 15 до 17 осіб. Депутати таким чином задовольнили бажання президента, який запропонував до ЦВК більше кандидатів, аніж було вакантних посад. Що далі?
Після кількамісячних суперечок депутати Верховної Ради України нарешті знайшли розв’язання непростої задачі від президента: працевлаштувати 14 кандидатів на 13 вакантних місць в Центральній виборчій комісії (ЦВК). Ввечері у понеділок, 17 вересня, спікер парламенту Андрій Парубій зареєстрував законопроект про збільшення кількості членів ЦВК з 15 до 17 осіб. А вже у вівторок по обіді, 18 вересня, Верховна Рада ухвалила його за основу і в цілому. Законопроект підтримали 236 народних депутатів. Фракції партій “Опозиційний блок”, “Самопоміч” та “Батьківщина” не голосували за нього.
Математика від президента
Зараз у законі України “Про Центральну виборчу комісії” написано, що до складу комісії має входити 15 членів. Верховна Рада призначає на посади та звільняє з посад членів комісії за поданням президента України. У поданні президента мають враховуватись пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні парламенту. Саме з цим у президента та депутатів виникли непорозуміння. Ще 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року – і 13-го члена комісії. В лютому цього року Петро Порошенко подав до Верховної Ради подання на призначення 14 нових членів ЦВК на 13 вакантних посад.
Така невідповідність кількості запропонованих членів комісії не бентежила парламентарів аж до початку липня. Ще тоді Андрій Парубій спробував поставити це питання на розгляд у сесійній залі, але фракція “Народний фронт” раптово обурилася, що у списку президента зайвий кандидат, фракція “Опозиційний блок” згадала, що в поданні немає їхніх кандидатів, а фракція “Радикальної партії Олега Ляшка” заявила про узурпацію влади президентом, адже від пропрезидентської фракції “Блок Петра Порошенка” у списку найбільше кандидатів.
Попри таку критику, президент навідріз відмовився переглядати своє подання. Так ситуація зайшла в глухий кут і експерти припускали, що історія з ЦВК за рік до виборів може спровокувати політичну кризу. Таке напруження у Верховній Раді відчувалося аж до того, як Андрій Парубій не зареєстрував свою ініціативу збільшити кількість членів ЦВК, аби посад вистачило на всіх і президент не втратив своє представництво в ЦВК.
Не втратити свого інтересу
На даний момент у поданні президента 14 кандидатів, з яких п’ятеро подані від фракції “Блок Петра Порошенка”, ще двоє опосередковано мають стосунок до президента та його фракції. Зокрема, кандидатка, делегована від фракції “Воля народу”, Тетяна Сліпачук, була за квотою президента членом комісії зі створення Державного бюро розслідувань. Ще одного кандидата у члени ЦВК, Олега Конопольського, ніхто з парламентських фракцій не висував, однак він чомусь з’явився в президентському поданні. Як зауважують оглядачі, якщо врахувати двох діючих членів комісії, на лояльність яких адміністрація президента теж, ймовірно, розраховує, то стає зрозуміло, чому спричинилась політична криза і чому політики шукали будь-якої можливості таки легітимізувати майбутні вибори, змінивши ЦВК, як цього вимагають від України західні партнери, але при цьому залишитися “при своїх інтересах”. “Президент хоче залишити за собою контроль над ЦВК, аби керувати комісією в ручному режимі, якщо потрібно буде визнати вибори недійсними тощо, – вважає аналітичного центру “Дім демократії” Анатолій Октисюк. – Це принципи менеджменту президента: намагатись домовлятись і торгуватись. Якщо не вдається “прогнути” людей, то “прогинають” закон”.
Октисюк наголошує, що таке одноосібне підлаштовування реальності “під себе” – перший крок до авторитаризму. І ПАРЄ в своїх рекомендаціях неодноразово наголошувала про необхідності пропорційного представництва всіх фракцій українського парламенту в новому складі ЦВК. Не беручи це до уваги, Петро Порошенко лише посилює політичну кризу в Україні, адже посилання на ці рекомендації використовують парламентські фракції, представництво яких обмежене у його поданні, нагадують експерти. Так, фракціям “Батьківщина”, “Радикальна партія Олега Ляшка” та “Самопоміч” президент погодився дати лише по одному місцю для їхніх кандидатів, фракції “Народний фронт” – три місця, фракції “Опозиційний блок” – жодного, хоча це третя за величиною фракція у Верховній Раді.
Збільшення видатків
Але потреби збільшувати кількість членів ЦВК немає, каже експерт з виборчого законодавства Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. На її переконання, це не покращить роботу комісії інституційно, однак дорожче обійдеться виборцям, адже збільшення кількості членів ЦВК – це збільшення витрат на роботу комісії. У держбюджеті на 2018 рік видатки на фінансування діяльності Центральної виборчої комісії складають 177 мільйонів гривень. Це на майже 21 відсоток більше, ніж торік.
Якщо ж кількість членів комісії буде збільшено, то знову до доведеться збільшувати видатки на ЦВК. У пояснювальній записці до законопроекту Парубія записано, що збільшення кількості членів ЦВК “не призведе до збільшення видатків державного бюджету України” і з цього дивується навіть нинішній заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) Андрій Магера. “Схоже, 2 із 17 членів ЦВК мають працювати на громадських засадах і, звісно, стануть найнезалежнішими у своїй діяльності”, – написав Магера на своїй сторінці у Facebook.
Голосування за призначення нових членів ЦВК очікується в четвер, 20 вересня.
