За два тижні роботи у Києві місії МВФ українці так і не отримали відповіді на питання, що цікавили усіх напередодні приїзду представників фонду, – на скільки зростуть тарифи на газ для населення і чи буде цього достатньо, аби МВФ надав Україні чергову порцію позики.
Від відновлення співпраці із МВФ залежить також і надання Києву позик від інших міжнародних кредиторів – Світового банку і ЄС. Крім того, наявність чи відсутність співпраці з фондом визначає і ціну запозичень на міжнародних фінансових ринках. Все це разом визначає, наскільки болісним для України буде процес повернення старих боргів, пік з виплат яких припадає на два наступні роки. Лише у 2019 році, згідно із проектом бюджету, Україна має виплатити майже 400 млрд грн, – і це за умови стабільності курсу гривні.
Проте якщо Київ не зможе отримати нові позики, аби розплатитися зі старими, для розрахунків доведеться витрачати валютні резерви країни. Власне, за умов, коли останній транш від МВФ надійшов півтора роки тому, поки що борги покриватися саме за рахунок резервів, – із відповідними наслідками для курсу гривні. То що ж з’ясувалося за цей час?
Дефолт дуже близько, але його не буде
Того, що нині виробляє українська економіка, недостатньо, аби розраховуватися із боргами “попередників”, а тому невідновлення співпраці з МВФ ставить Україну на межу дефолту, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Очевидно, що економіка зростає, але у нас на плечах такий борг, який ми самі не можемо виплатити. Треба виходити на зовнішні ринки, перекредитовуватися, зменшувати відсотки. Невиконання умов (Меморандуму з МВФ – Ред.) поставить Україну на межу дефолту”, – сказав він. Втім, як запевнив президент Петро Порошенко, цю межу Україна не перетне: “Як не дочекалися, коли пророкували дефолт України у 2014-2015 роках, коли у нас було ледве 5 млрд доларів золотовалютних резервів, так і не дочекаються ніякої дестабілізації зараз”.
Газ подорожчає, але на скільки – невідомо
Як до початку переговорів, так і під час роботи місії, українські посадовці говорили про підвищення цін на газ для населення до ринкового рівня, як про вимушений, але вже вирішений крок. Проте жодної конкретики у цьому питанні, наприклад, у вигляді урядової постанови, так і не з’явилося. Міністр енергетики Ігор Насалик підтвердив наміри уряду щодо підвищення газових тарифів, але не уточнив їх параметри, пославшись на те, що він не є учасником переговорів з МВФ.
Голова “Нафтогазу” Андрій Коболев заявив, що на переговорах з МВФ досягнуто принципової домовленості про підвищення тарифів до імпортного паритету. Проте, за його словами, воно може розтягтися до 2020 року. Пан Коболев також заявив, що не певен у підвищенні в тих параметрах, про які писали українські ЗМІ – до 25%.
За його ж словами, на переговорах з МВФ одним із головних стало і питання про багатомільярдну заборгованість обласних газозбутових компаній перед “Нафтогазом”, – на середину вересня ця заборгованість склала майже 20 млрд грн.
МВФ прийшов на допомогу Києву, коли після масових протестів і зміни влади Україна опинилася на межі дефолту. Тепер українці називають головним мотивом для можливих протестів комунальні тарифи, які підвищувалися, зокрема, і за порадою фонду. Зволікання із оголошенням домовленостей щодо підвищення газових тарифів можна пояснити тим, що воно буде вкрай непопулярним серед пересічних українців,- і це напередодні президентських і парламентських виборів 2019 року. Зокрема, за результатами останнього опитування Фонду “Демократичні ініціативи” і Центру Разумкова, підвищення комунальних тарифів нині є головною причиною, яка нині може змусити українців до протестів. Серед тих, хто готовий знову вийти на вулиці, 65% можуть протестувати саме через зростання комунальних платежів.
Що далі?
“Дуже важливо досягти хоча б попередньої домовленості з МВФ. Якщо цього не станеться, то виникають великі ризики для фінансової стабільності в країні”, – такими словами Франсіса Маліжа, керуючого директора ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу, можна узагальнити думки оглядачів щодо важливості відновлення співпраці з МВФ. У Національному банку також називають відновлення співпраці з МВФ ключовою умовою збереження фінансової стабільності в країні.
Формально, постанова уряду, яка вже понад рік фіксує ціну на газ для населення на рівні 6 958 грн за тисячу кубів разом із транспортуванням і ПДВ, – чинна до 1 жовтня. Для порівняння: мінімальна ціна газу для промисловості у вересні вже перевищила 12 000 грн. Тож до 1 жовтня уряд має або подовжити дію фіксованої ціни, або запропонувати якусь іншу цифру.
