У Комітеті ООН із прав людини виступають проти “заборони на паранджу” у Франції і закликають компенсувати грошові втрати жінкам, оштрафованим за носіння одягу, що приховує обличчя.
ООН з прав людини у вівторок, 23 жовтня, виступив з критикою так званої “заборони на паранджу” у Франції, інформує агенція AFP. У комітеті ООН вважають, що відповідний закон, котрий забороняє носіння в громадських місцях одягу, що закриває обличчя, призвів до порушення прав двох жінок, яких змусили сплатити штраф.
Представники комітету закликали компенсувати згаданим жінкам фінансові витрати на штраф і переглянути закон, ухвалений у 2010 році. На їхню думку, закон перешкоджає праву жінок виявляти свої релігійні почуття. У Комітеті ООН з прав людини вважають, необґрунтованими переконання французьких законотворців, що “заборона на паранджу” необхідна з огляду на безпеку.
Нагадаємо, що Франція стала першою країною Євросоюзу, яка заборонила носіння в громадських місцях мусульманського одягу, що повністю приховує обличчя. Відповідний закон був ініційований урядом тодішнього президента країни Ніколя Саркозі й набув чинності у квітні 2011 року.
Загалом законопроекти про носіння релігійного одягу обговорюються або вже були ухвалені у 22-х із 28-ми країн ЄС. За даними дослідження, яке проводилося групою фондів Джорджа Сороса “Відкрите суспільство”, до квітня 2018 року в восьми країнах ЄС (Австрія, Бельгія, Болгарія, Данія, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія) були ухвалені закони, що забороняють у певних місцях носити головні убори та елементи одягу, що закривають обличчя. Перш за все, йдеться про традиційний мусульманський жіночий одяг. Крім того, в 13 країнах ЄС релігійний одяг заборонений в окремих приватних або державних установах і компаніях.
Велика різноманітність
Відмінності в деяких елементах традиційного мусульманського жіночого одягу часом здаються незначними. Не дивно, що багато хто нерідко плутає нікаб з паранджею або чадрою. Крім того, жінки часто носять різні елементи одягу в поєднанні, що тільки посилює плутанину. Чим відрізняються традиційні головні убори й елементи одягу мусульманок – у галереї DW.
Шейла
Довгий прямокутний шарф, який вільно обертають навколо голови і кладуть на плечі. Шейли бувають різних кольорів. Такий варіант головного убору найбільш розповсюджений у країнах Персидської затоки.
Хіджаб
У більш широкому розумінні хіджаб – це будь-який одяг, який відповідає нормам шаріату. Однак у західних країнах хіджабом називають традиційну жіночу мусульманську хустку, яка повністю закриває волосся, вуха та шию і в більшості випадків злегка вкриває плечі. Обличчя при цьому залишається відкритим.
Хіджаб аміра
Цей головний убір складається із двох частин. Одна з них щільно облягає голову на зразок шапочки, інша – це шарф у формі рукава, який вдягають зверху, щоб закрити плечі. Саме слово “аміра” перекладається з арабської як “принцеса”.
Хімар
Накидка з прорізом для обличчя, яка закриває волосся, вуха і плечі та доходить до талії. Хімар поширений на Близькому Сході і в Туреччині.
Чадра
Довге покривало, що закриває усе тіло з голови до п’ят. Чадра ніяк не кріпиться до одягу і не має застібок, жінка зазвичай сама притримує її руками. Чадра обличчя не закриває, але за бажання жінка може зробити це краєм покривала. Її часто носять у поєднанні з нікабом. Поширена в Ірані.
Нікаб
Головний убір чорного кольору, який повністю закриває обличчя та волосся, залишаючи лише проріз для очей. Нікаб поєднують з іншими видами традиційного мусульманського одягу, наприклад, з абаєю – довгою сукнею з рукавами і без паска. Найчастіше нікаб носять у країнах Персидської затоки, Ємені і Пакистані.
Паранджа
Довге покривало, яке повністю вкриває тіло та обличчя. Проріз для очей в паранджі закритий щільною сіткою – чачваном. Цей вид одягу розповсюджений у Середній Азії та Афганістані.
