30 жовтня в Києві відбувся форум « Новий курс України», організований Юлією Тимошенко, на якому, зокрема, були розкритиковані нинішні дії України щодо вирішення проблеми Донбасу та заявлено про створення «військового кабінету». На цей форум було запрошено багато людей, що брали участь в бойових діях на сході України, частина з них – взяла участь в заході, а частина – пікетувала його ззовні, звинувачуючи Юлію Тимошенко в недоречному піарі.
Після заходу в мережі Фейсбук було опубліковано фото, на якому лідерка «Батьківщини» разом з людьми у камуфляжі тримала прапор 34-го батальйону ЗСУ.
Це фото викликало дуже жваву дискусію, зокрема – Юлії Тимошенко нагадали, що вона має репутацію проросійського політика, за роки війни жодного разу не відвідала фронт та не допомагала тим, хто там воює і лише перед виборами зацікавилася темою війни. Бійців, які знялися на цьому фото, звинуватили у зраді принципів бойового побратимства, зокрема, відомий доброволець з «Правого сектору» Іван Мирний так відреагував на це фото:
«Пацани ващє рєбята. Подуріли нахрін???»
Ми телефоном зв’язалися з Іваном і взяли у нього бліц-інтерв’ю.
- Пане Іван, Ваше ставлення до нинішнього курсу та ідей Тимошенко?
- В мене взагалі до цієї людини ставлення негативне, людина протягом 4-х років ніяким боком не торкалася цього питання, ані долі учасників бойових дій, ані війни, як такої. І тут, за гроші, вона підминає під себе декілька пацанів, які, скажем так: може десь там колись й брали участь у бойових діях, але от таким вчинком вони себе дискредитували.
- У форумі взяла участь частина відомих волонтерів та ветеранів. Інша частина – здійснювала пікетування форуму. Також великий резонанс в соціальних мережах зробили фото Юлії Тимошенко з ветеранами. Чи чули ви щось про це та ваше ставлення?
- Ці фото повністю дискредитує наш ветеранський рух, наших пацанів. які воювали, повернулися, не повернулися. Тобто усе, що ми робили на війні, ось цим вчинком перекреслюється.
- Одне зі звинувачень щодо Тимошенко полягає в тому, що її вважають проросійською. На вашу думку, це відповідає дійсності?
- Те, що вона проросійські налаштована, відповідає дійсності. Просто є багато підтверджених фактів. Та ж сама Донецька ОДА 2014 року, вона була присутня, не знаю в який якості. Є фотографія в інтернеті. Її дружба с Путіним, її небажання брати участь у вирішенні самого конфлікту, – чим не свідчення її позиції. Вона не з’являється на голосування по особливому статусу території Донбасу, вся її фракція не голосує, а це вказує на проросійський погляд.
- Які настрої у ветеранів та учасників ООС? Яким вони бачать шлях вирішення конфлікту?
- По-перше, це пробивання коридору до кордону, взяття кордону під свій контроль, і в подальшому – зачистка за допомогою спецслужб, різних державних органів, від російських агентів території Донбасу й повернення Донбасу до території України. Повернемо і Крим, якщо захочемо.
- Останні півроку йдеться про створення міністерства ветеранів, але процес загальмовується – чи потрібно це міністерство, бо здається Уряду воно не потрібно? Хто його може і має очолити?
- Я, як Голова фонду, який займається реабілітацією, допомогою учасникам бойових дій, вважаю, що міністерство потрібно. Для чого: для координації соціальних служб, державних органів і волонтерських органів. Зараз у нас є так: ми допомагаємо одній людині, десять залишається у тіні. Потрібна організація, яка буде на рівні держави спрямовувати всі наші ресурси, які виділяються на учасників бойових дій. А їх виділяється дуже багато, повинен бути в цьому міністерстві контролюючий ревізійний орган, тобто само міністерство потрібне. Але в Києві іде війна, вони не можуть визначитися хто в них тато, а хто – мама. Очільником має бути, апріорі, – людина яка пройшла бойові дії, і не місяць-два, а як найменше – рік. Це має бути військова людина. Не обов’язково кадровий, це може бути й сержант і прапорщик, але – гарний менеджер.
Також на ці питання ми спробували взяти відповідь і у інших відомих людей, що воювали або були волонтерами.
Роман Коваль, представник ГО «Об’єднання добровольців» з Рівного, один із засновників ОТГ «Волинь», так прокоментував ці події:
- Я не вірю, що Юлія Володимирівна щиро бажає, щоб Україна була сильна, процвітаюча та велика. Вона грає в свою гру, вона хоче стати президентом країни, я думаю, що це всі прекрасно розуміють. Питання Донбасу, на мою думку, потрібно вирішувати не за столом переговорів. Україна має показати, що вона має силу захищати і звільняти свою територію, іншого варіанту я просто не бачу.
- Єдиний шлях – крім політичного, – Україна має показати силу. З нами стануть рахуватися лише коли ми самі станемо сильними. Я був за те, щоб боронити Україну починаючи з Криму. Між іншим, ми мали кілька груп хлопців для того, щоб зайти на територію Криму і почати атаки з нашої території вже в Криму. До мене йшли дзвінки, що ніяких підрозділів ніхто нікуди не відправить, тому що ми ці питання вирішим політично. Бачите, як вирішили? Як би ми почали захищати Крим, а не сподівалися на те, що якісь там політики за нас вирішать усе, я думаю, що можливо б війни не було і на сході України.
- Має бути створено представництво ветеранів у Києві, чи то міністерство, чи департамент, але вони мають займатись проблемами тих хлопців, що воювали. Для цього потрібно переконатись, що ті, хто називає себе ветеранами, дійсно воювали, а не перебували на 3-4 позиціях, або приїхали на декілька днів, потім поїхали та отримали статус ветеранів. На мою думку, має бути створена така структура. Її має очолювати той хто пішов на фронт добровольцем у 2014 році, не по вказівці генерального штабу чи керівника держави.
Юрій Береза, народний депутат України, перший комбат батальйону «Дніпро-1», про Юлію Тимошенко висловився коротко:
- Я не слідкую за діяльністю Тимошенко. Ще раз кажу: я не слідкую за діяльністю аферистів
Щодо того, як нам вирішити конфлікт на Донбасі, він також лаконічно відповів:
- Окрім Хорватського варіанту іншого шляху вирішення цього питання немає, тільки сильна Українська армія спроможна звільнити Донбас. Все інше – це від лукавого та балаболів від політики.
Андрій Балуєв, доброволець з «Правого Сектору», також підтримав силовий спосіб завершення війни на Донбасі:
- Що зробити, аби вирішити конфлікт? Дуже легко: вирити великий рів між нами та Росією, залити його кислотою, завести на Донбас війська, зачистити там все, й жити по-новому.
Жоден з опитаних нами ветеранів війни чи військових не підтримав Юлію Тимошенко, яка на вечір цього ж дня вляпалася в ще один скандал: доброволець з полку «Азов» Андрій Лисенко звинуватив партійців «Батьківщини» в незаконному, без погодження, використанні його фото з війни та зажадав публічного відеозвернення з вибаченнями від самої Юлії Тимошенко.
Його підтримали фактично всі, хто причетний до цього полку а також багато інших ветеранів російсько-української війни.
Все це свідчить про одне: Юлія Тимошенко, маючи бажання додати до свого рейтингу ще кілька відсотків за рахунок використання мілітарної тематики, зайшла на поле, на якому не розуміється ані вона, ані її штабісти.
Ветерани – як кадрові військові, так і добровольці – це дуже специфічна група людей, зі своїм розумінням подій в державі та своїм кодексом честі, порушення якого викликає шалений спротив. Не можна сказати, що ветерани є аполітичними чи не належать до політичних партій: «Правий сектор», «Національний корпус» та «Свобода» у своїх лавах мають дуже багато ветеранів, проте – в цих партіях вони є потужною групою впливу. А просто використовувати їх не вдалося ще нікому.
У ветеранів багато проблем після повернення з фронту і, нажаль, не можна сказати, що держава системно опікується ними. Як зазначалося вище, вже півроку як фактично заморожено створення Міністерства ветеранів, після перемоги у конкурсі на посаду Голови Держслужби ветеранів його переможця Валентина Манька Уряд на посаді так і не затвердив і зберігається ситуація, коли питаннями ветеранів опікується одночасно більше ніж 20 міністерств і відомств, а гроші, які виділяються на реабілітацію – повертаються назад у бюджет.
Як ми вже почули, ветерани чекають, що влада все ж таки почне по-справжньому опікуватися їх проблемами. Чекають на хорошого менеджера, який очолить міністерство.
А Юлії Тимошенко, вочевидь, від ветеранської спільноти передано «чорну мітку». Чи зрозуміла вона це?
