Намір президента Франції Еммануеля Макрона вшановувати під час урочистої церемонії, присвяченої 100-річчю закінчення Першої світової війни, маршала Філіпа Петена поряд з іншими військовими керівниками епохи, викликало полеміку у Франції і привернуло увагу європейських ЗМІ.
“Абсолютно справедливо, що ми віддаємо честь маршалам, які також призвели армію до перемоги. І ця честь буде надана, як відбувається і щороку, французькою армією”, – заявив Е.Макрон в середу в адміністративному центрі департаменту Арденни місті Шарлевіль-Мезьєр на четвертий день свого паломництва меморіальними місцями Першої світової війни.
Як повідомляє газета “Фігаро”, Е.Макрон відкинув критику в зв’язку з його планами включити такий суперечливий історичний персонаж, як Ф.Петен, разом із сімома іншими маршалами в пам’ятну церемонію, яка відбудеться в суботу в паризькому Будинку інвалідів.
Президент Франції у відповідь на критику вшанування Ф.Петена, який очолював колабораційний уряд Віші в 1940-44 роках, заявив, що не має наміру приховувати жодної сторінки історії.
“І маршал Петен теж був під час Першої світової війни великим воїном. Ось так. Це реальність нашої країни”, – наводить газета слова Е.Макрона.
На його думку, “політичне життя, як і людська натура, іноді більш складне, ніж хотілося б вірити”. Він допускає, що “можна було стати великим воїном у Першій світовій війні і зробити фатальний вибір під час Другої”.
“Я визнаю ту роль, яку зіграли наші маршали і наша армія у французькій перемозі”, – заявив президент Франції своїм критикам.
При цьому ЗМІ не залишили без уваги реакцію представницької ради єврейських організацій Франції (Crif), яка висловила обурення такими висловлюваннями.
“Єдине, що ми запам’ятаємо про Петена, – це те, що від імені французького народу він був обмежений у правах під час його процесу в липні 45-го”, – цитує бельгійська “Суар” слова голови Crif Франсіса Каліфа з комюніке ради.
Crif нагадує, що Ф.Петена “в липні 1945 року судив Верховний суд за змову з ворогом і державну зраду і засудив до смертної кари” (Ф.Петен був помилуваний главою тимчасового уряду Шарлем де Голлем і помер, відбуваючи довічне ув’язнення, 23 липня 1951 року – ІФ)
