Отже, сьогодні з 9.00 воєнний стан, про необхідність якого так довго говорили, введено. Щоправда, дивний, не скрізь і ненадовго. І взагалі запитань щодо нього поки що більше, ніж відповідей.
Якщо українська влада пішла на такий крок, усвідомлюючи його можливі наслідки (відтік зарубіжних інвестицій, обмеження безвізу, зростання невдоволення населення зі зниженням президентського рейтингу в перспективі тощо), то явно мала для цього серйозні причини. Ми ніколи не побачимо повної картини того, що зараз відбувається – ба більше, у таємних звітах, які лягають на найвищі столи у Вашингтоні, Москві та Києві, також є далеко не всі частинки пазлу. Але аналіз відкритих джерел показує багато причинно-наслідкових зв’язків, які не можна заперечувати.
Звичайно, щойно заговорили про воєнний стан, усі диванні аналітики застрочили по клавіатурах. У результаті всі ЗМІ та соцмережі забила одна тема, яку кожен розкривав у міру володіння інформацією, політичної заангажованості/упередженості та розуміння.
Критиків «шоколадного стану» очікувано більше, ніж прихильників. І навіть ті, хто п’ятий рік вимагав «назвати війну війною», незадоволені, бо реальність знову не збіглася з очікуваннями, апріорі нездійсненними.
Розгляньмо ж три найпопулярніші версії про те, чому й навіщо воєнний стан введено саме зараз. Ми не маємо інсайдерських джерел у найвищому керівництві України, РФ та США, але спробуймо виокремити з цього всього потоку інформації те, що нас цікавить.
Версія 1. Воєнний стан ввели для того, щоб відстрочити вибори і розв’язати руки владі
Спочатку вона видавалася найбільш правдоподібною. «Введення ВП було принципово важливо не тільки для Президента, а й для всієї верхівки нашої влади, – сказав Олександр Кочетков, колишній керівник групи іміджу Президента в АП. – Саме тому в цьому дійстві брав участь весь Кабмін – ми побачили, що й уряд, і Президент перебувають в одному бронекатері, який неабияк гойдає.
До речі, натяки на те, що може бути введено ВС, шепотом долинали від керівництва Кабміну ще два тижні тому. Виходить, у Кабміні знали, що РФ влаштує провокацію з нашими судами? Це питання для слідства після зміни влади.
Задумка ПОПа про одноосібне правління України під виглядом ВС не прокотила. Переважно завдяки жорсткій позиції Заходу – з Петром Порошенком із цього приводу говорили Ангела Меркель і Єнс Столтенберг (начебто говорила і Марі Йованович – навряд чи США ситуацію проігнорували).
Жорстка реакція Заходу пов’язана не стільки з їх відомою «миротворчою» позицією, скільки з тим, що вони побачили в ситуації змову з Володимиром Путіним, а на Путіна вони вже реагують серйозно».
Однак хоча ми не можемо дізнатися, як саме мав виглядати воєнний стан у своєму задумі, ми бачимо, що вийшло на вихлопі. Заявлено, що обмежень прав і свобод громадян не буде, якщо тільки Росія не почне наступ. Узурпацію влади важко зробити без обмеження прав, до того ж мова йде про 10 областей. Також важко зробити узурпацію, якщо дата виборів залишилася незмінною, враховуючи невтішний для Порошенка рейтинг. Так що диктатури чи напівдиктатури не буде. Припущення, що таким чином влада хотіла заморозити соціалку, виявилося хибним – 27 листопада Мінсоц повідомив, що в умовах воєнного стану всі державні установи, що відповідають за впровадження соціальної політики, працюватимуть згідно звичайного графіку роботи. Таким чином, буде забезпечено безперебійне надання соціальної допомоги та усіх виплат населенню у штатному режимі, жодних обмежень по виплатах соціальних допомог та пенсій не буде.
У такому разі єдиною метою введення воєнного стану виглядає нав’язування власної інформаційної повістки та пропаганда мудрості Великого Кормчого з метою його переобрання на другий термін. Адже якби катери пройшли, тут же підконтрольні Порошенкові ЗМІ й телеканали трубили би про перемогу. Президент з’являвся би на екранах телевізора частіше за Лукашенка в Білорусі, щоб дати коментар.
Але вони не пройшли. І вийшло так, що за 4 місяці до виборів увага всієї країни кілька діб прикута до моніторів та екранів телевізорів, слідкуючи за «Президент підпише указ чи ні», «Президент запропонував те-то», «РНБО висунула пропозицію», «ВР голосуватиме за введення воєнного стану», «Яким буде воєнний стан» тощо. Кілька діб увага всіх ЗМІ переключилася на гаранта й керуючу коаліцію в Раді. Безкоштовно. Звісно, треба не платити за рекламу, а бути ньюсмейкером.
«Воєнний стан не змінює дату виборів, не проводиться мобілізація (що знизило б рейтинг Порошенка), не обмежуються права і свободи, немає примусових робіт з риття окопів і т.д. – для чого взагалі такий воєнний стан, крім інформаційної обробки свого населення? – запитує аналітик Ян Запольський. – Про Ляшка, Рабиновича, Тимошенко, Бойка та інших геть забули, а якщо і згадують, хто звертає на їх увагу?
Ще один момент. Інформаційна кампанія (і в разі успішного проходу катерів, і зараз) виглядає вельми доречною й тому, що на початку грудня прийдуть платіжки з підвищеними цінами на опалення, газ, гарячу воду. На цьому “Укрправда” не акцентує. Як і на курсі долара в Києві на чорному ринку по 29.70, а в деяких обмінниках Харкова – по 34.00 грн».
Крім того, Ян Запольський нагадує, що ринкова ціна електричної енергії з початку 2019 року зросте більше ніж на 15 %. «А незабаром офіційно видадуть Томос, так що після інформаційної хвилі навколо воєнного стану почнеться нова хвиля вітчизняних духовних скрєп, – іронізує він. – І незадоволені євробляхарі десь там страйкували, щось перекривали… Вони теж потонули, немов у Керченській протоці».
Версія 2. До населення просто не доводять відомостей про небезпеку, через яку введення воєнного стану виправдане
«Так, як у березні 2014 ніхто не сказав про російську армію біля Чернігівщини (а українська розвідка мала у своєму розпорядженні дані про можливе наступ на Київ) або ж під час захоплення Криму Турчинов і Ко знали мало не поіменно російських військових, які почали займати ключові об’єкти Сімферополя, але населення дізналося про це через 1,5-2 роки», – говорить Ян Запольський. Утім, він додає, що в такому разі не йшлось би про вибори, короткий термін воєнного стану та відсутність, як було обіцяно, обмеження прав і свобод.
Ця версія має дуже мало прихильників, на її користь свідчить хіба що трохи дивна географія областей, де введено воєнний стан – він оминув Волинську, Рівненську, Житомирську та Київську області, котрі межують із Білоруссю, державність якої вже давно є суто декоративною. Якось складно повірити в те, що Порошенко покладається на чесне слово білоруського президента, котрий запевнив, що з боку Білорусі Україні нічого не загрожує. Порошенко явно знає щось таке, чого не знаємо ми. Проте цей дивний факт намагалися пристебнути і до першої версії – мовляв, Порошенко вирішив закрутити гайки лише в тих областях, які його не підтримують. Однак за даними кінця вересня Юлію Тимошенко найбільше підтримували у Київській, Черкаській, Житомирській, Вінницькій та Хмельницькій областях – як бачимо, 4 з 5 цих областей не зачепив воєнний стан, хоча її рейтинг там майже вдвічі більший за президентський. А позиції Президента найсильніші у Львівській, Івано-Франківській, Волинській, Тернопільській, Рівненській, Закарпатській та Чернівецькій областях, і особливого сенсу вводити там воєнний стан наразі справді нема. Тому можна повернутися до версії про те, що Порошенко знає щось таке, чого не знаємо ми.
Друга частина тут.
