Напередодні в Києві можна було безкоштовно, конфіденційно і в романтичній обстановці дізнатися свій статус. Хоча, звісно, цього замало для вирішення проблеми. А чого було б достатньо? І взагалі наскільки вона реальна?
Цьогоріч Всесвітній день боротьби зі СНІДом проходить під гаслом #KnowYourStatus (#ДізнайсяСвійСтатус), тому що питання своєчасного тестування на ВІЛ дуже актуальне в усьому світі. За офіційною статистикою, 37 мільйонів людей живуть із ВІЛ, але мінімум 9 мільйонів із них – більше, ніж кожен четвертий – навіть не підозрює про свій ВІЛ-позитивний статус. Відповідно вони не можуть запобігти передачі ВІЛ іншим людям, вчасно отримати лікування і, можливо, навіть урятувати своє життя.
На жовтень 2018 року на диспансерному обліку перебувають 144,6 тисяч ВІЛ-позитивних громадян України, хоча за оціночними даними їхня кількість перевищує 240 тисяч. «У нас відсоток людей, котрі не знають про свій ВІЛ-статус, навіть більший, ніж у середньому у світі, і це дуже небезпечно», – говорить Павло Скала, директор з політики та партнерства Альянсу громадського здоров’я. Саме тому профільні організації так багато сил витрачають на максимальну популяризацію регулярного та своєчасного тестування на ВІЛ, і не лише серед груп високого ризику інфікування.
Утім, попри те, що Україна вважається країною, котра займає лідируючі позиції з поширення ВІЛ, прогноз Товариства Червоного хреста України, що до 2014 року ВІЛ-позитивний статус матимуть близько 800 тисяч українців, не справдився – навіть із поправкою на «непорахованих» їх утричі менше. Яка наразі динаміка поширення СНІДу в Україні? «Наразі є певна стабілізація нових випадків ВІЛ, і вона відбулася багато в чому завдяки профілактичним програмам і завдяки тому, що люди почали використовувати презервативи, люди, які вживають наркотики, використовують стерильний інструментарій, люди проходять тестування і в разі позитивного результату отримують лікування, – пояснює Павло Скала. – А якщо вони отримують лікування, то рівень вірусу в крові стає таким низьким, що вірус не передається навіть при незахищених контактах, але не будемо про це казати – просто загроза передачі вірусу мінімізується».
Слід зазначити, що всі результати таких тестів є конфіденційною інформацією. Ба більше: ст. 132 КК України передбачає кримінальну відповідальність за розголошення не лише таємниці діагнозу, а й самого факту тестування на ВІЛ.
Про що варто нагадати в цей день?
1) Негативний результат тесту не є гарантією – може спрацювати так званий «період вікна»: для вироблення антитіл в організмі має пройти якийсь час. Позитивний же результат свідчить про наявність антитіл. Утім, їхня наявність може пояснюватись і наявністю в організмі інших інфекцій або станів – такий результат називають хибнопозитивним. Тому остаточний діагноз можна поставити лише за результатами додаткових аналізів у СНІД-центрі.
2) Ключові групи населення щодо інфікування ВІЛ – люди, котрі вживають наркотики ін’єкційно, секс-працівники та чоловіки, котрі практикують секс із чоловіками. Однак найбільш вразливою групою вважається молодь та підлітки.
3) СНІД – лише завершальна стадія ВІЛ-інфекції. Якщо ж ужити заходів на ранніх стадіях, то завдяки сучасним методам лікування високоактивною антиретровірусною терапією люди з ВІЛ можуть навіть заводити сім’ю і мати здорових дітей. «При ВІЛ-інфекції у матері антиретровірусна терапія дозволяє зменшити ризик інфікування дитини до рівня нижче 2 %, – повідомляє Альянс громадського здоров’я. – Якщо ж у парі ВІЛ-інфікований лише чоловік, знизити ризик зараження жінки і майбутньої дитини дозволяє технологія, яка називається промивкою сперми».
Мабуть, закінчити найкраще нагадуванням номеру Національної лінії Телефону довіри з проблем ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451 (дзвінки для абонентів безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів в Україні). На їхньому сайті можна також поставити запитання в чаті або написати листа на е-мейл.
І нехай ваш тест на ВІЛ завжди буде негативним!
