33-річний американець Колін О’Браді став першою людиною, яка перетнула Антарктиду самостійно і без допомоги.
Як пише ВВС, дослідник Колін О’Браді досягнув фінішу за 53 дні, випередивши 49-річного капітана британської армії Луіса Радда, після епічної гонитви по льоду.
Обидва чоловіки почали перехід довжиною у 1482 кілометри 3 листопада, аби завершити подорож, під час якої два роки тому загинув колишній офіцер британської армії.
Так, двоє чоловіків вирушили з шельфового льодовика Фільхнера-Ронне після того, як погана погода затримала старт на кілька днів.
Лише за декілька днів до того вони вперше зустрілися в барі готелю в Чилі й погодилися перетворити їхні незалежні спроби перетнути континент самостійно і без допомоги в офіційне змагання.
Обидва чоловіки мають дуже різне минуле.
О’Браді професійний спортсмен. У 2008 році він зазнав важких опіків до 25% поверхні тіла під час відпустки в Таїланді. Провідні лікарі сказали йому, що він можливо вже ніколи не зможе нормально ходити. Проте він одужав і навіть продовжив бігати тріатлон, перш ніж піднятися на кожну з Семи вершин – найвищих гір на кожному континенті. Він також катався на північному і південному полюсах і піднявся на найвищу точку в кожному штаті США. Протягом усього переходу він розміщував слова натхнення в Instagram, і використовував свій супутниковий телефон, аби щоночі відповідати на запитання від одного з тисяч студентів, які слідкували за його сольною експедицією.
Радд, батько трьох дітей, отримав відпустку в армії, для того, аби підготуватись до спроби здійснити перехід. Випробувати себе у цій пригоді він вирішив після смерті свого друга і колеги, Генрі Ворзелі, на цьому ж маршруті. Ворзелі помер від хвороби після того, як його врятували лише в 30 кілометрах від фінішної лінії – шельфового льодовика Росса.
Антарктида добре відома як найхолодніший континент на Землі, але також є найвищим і найсухішим. Холод вимерзає всю вологість, технічно роблячи ландшафт пустелею. Кілометрові пласти льоду, що охоплюють континент, також роблять його регіоном з найвищою середньою висотою, яка сягає 2930 метрів.
Сонце, яке світить 24 години на добу влітку, за словами О’Браді, “дивне і дезорієнтує, але я дійсно люблю його”, оскільки це дозволяє йому заряджати сонячні батареї.
Чоловіки повинні нести всі калорії, які вони споживатимуть протягом всієї подорожі, практично неможливе завдання з урахуванням рівня енергетичного навантаження, і кип’ятити лід і сніг, аби отримати питну воду.
Окрім випадків, коли мандрівники бачили один одного. вони не зустрічали інших форм життя.
О’Браді каже, що бачив деякі ознаки життя полярних дослідників, які перебували там, але йому заборонялося приймати будь-яку допомогу, яка б перешкодила йому досягти своєї мети без сторонньої допомоги.
Перед тим, як лягти спати, мандрівники пакували весь вологий одяг у спальні мішки, аби таким чином вони могли висушити його теплом свого тіла.
В один із найскладніших днів подорожі О’Браді говорив із кореспондентом ВВС:
“Я втомився, хлопче. Я виснажений, але я роблю стійкий прогрес кожен день”, – сказав він через свій супутниковий телефон 20 грудня – на 47-мий день – коли отаборився посеред бурі й масивних льодових і снігових хребтів, відомих як заструги.
Після дня, який був схожий на перебування “всередині м’яча для пінг-понгу”, О’Браді сказав, що був вдячний за те, що він перебував посеред хвилеподібних хребтів жорсткого снігу та льоду в умовах низької видимості, але без зламаної ноги.
“Я тягнув сани вагою майже 170 кілограмів протягом 12-13 годин на день через найхолодніше і найжорсткіше місце у світі”, – сказав він, додавши, що втратив стільки ваги, що його наручний годинник злітав, і він “боїться” дивитися на своє оголене тіло.
Але незабаром обидва мандрівники повернуться у свої ліжка, озираючись на своє досягнення і мріючи про наступну раніше неможливу мету.