У десяти областях України закінчилася дія воєнного стану, запровадженого на 30 днів. Що він дав країні.
В Україні закінчилася дія першого в історії воєнного стану, який наприкінці листопада після інциденту в районі Керченської протоки на тридцять днів ввели в десяти областях. Що вдалося за цей час зробити владі і чи варто його було запроваджувати?
Бойове “злагодження“ та резервісти
З початком дії воєнного стану окремі військові підрозділи Збройних сил України (ЗСУ) були передислоковані в регіони, які межують з РФ та ближче до Азовського та Чорного морів. Українська армія, Нацгвардія та Служба безпеки України були приведені в повну бойову готовність. Хоча повної чи часткової мобілізації не проводили, менш ніж за тиждень після оголошення воєнного стану в навчальних центрах ЗСУ почалися збори резервістів першої черги віком до сорока років. У Генштабі Збройних сил повідомили, що понад три тисячі резервістів першої черги пройшли навчання, які тривали від 15 до 20 днів.
В областях, в яких діяв воєнний стан, були проведені десятиденні масові збори з військовозобов’язаними територіальної оборони. Окрім цього, в середині грудня відбулися масштабні тактико-спеціальні навчання підрозділів системи МВС України, де перевірялася готовність силовиків працювати в умовах повномасштабного військового вторгнення.
А в РНБО повідомили, що своє “злагодження” пройшли всі владні інституції: від кабміну до місцевих адміністрацій десяти областей, де діяв воєнний стан. Також була перевірена готовність бомбосховищ та інших об’єктів цивільної оборони, відпрацьовані плани евакуації, створений резерв медикаментів.
“В абсолютно іншому вимірі перебувають оборонні можливості українських Збройних сил та інших підрозділів сектора оборони і безпеки. Проведена величезна робота щодо дислокації, скорочення термінів бойового злагодження, доукомплектації, поставки у війська нового озброєння і воєнної техніки”, – сказав на засіданні Ради національної безпеки та оборони (РНБО) 26 грудня президент України Петро Порошенко.
Вибори і воєнний стан
При цьому він підкреслив, що загроза російського військового вторгнення нікуди не зникла, адже на окупованих територіях Донбасу місія ОБСЄ зафіксувала “підтягування” систем реактивного вогню “Град”, збільшення кількості артилерії, не відведені танки. За словами Порошенка, не зменшилася і військова присутність РФ в Азовському морі, однак він вирішив не продовжувати воєнний стан через наближення виборів в Україні. “Я буду з вами відвертий: якби не вибори, ми б попросили Верховну Раду продовжити цей воєнний стан”, – заявив Порошенко.
Ще місяць тому, аби уникнути звинувачень щодо блокування початку президентських виборів, Петро Порошенко скоротив дію воєнного стану з 60 до 30 днів, і Верховна Рада із запровадженням воєнного стану проголосувала також постанову про призначення президентських виборів на 31 березня 2019 року.
Утім, воєнний стан таки унеможливив проведення виборів – місцевих. Через його запровадження Центральна виборча комісія скасувала призначені на 23 грудня вибори в об’єднаних територіальних громадах, що розташовані в областях, де діяв воєнний стан.
Обмеження на в’їзд
Особливо гостро воєнний стан в Українівідчули на собі російські громадяни. Після його запровадження українські прикордонники пропускали їх на територію України лише після ретельних додаткових перевірок. Особлива увага була прикута до чоловіків з РФ віком від 16 до 60 років. За інформацією Державної прикордонної служби України, за тридцять днів воєнного стану її співробітники не пропустили на українську територію понад півтори тисячі громадян Росії. Крім того, Україна заборонила в’їзд іноземцям до Криму та на Донбас. Перетинати кордон з окупованим Кримом та з непідконтрольними українському уряду районами Донбасу на час спецрежиму могли лише громадяни України. В РНБО вважають, що деякі обмеження були ефективними і їх, можливо, продовжать у звичайних умовах.
“Лайт-варіант” воєнного стану
Однак експерти вказують, що можливості, які надає введення воєнного стану, в Україні не були використані максимально. “Шанс провести стрес-тест для країни, аби реально підготуватися до ймовірної військової агресії, був упущений. Державна машина працювала в напівмирному, розслабленому режимі”, – вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Він зазначає, що запровадження воєнного стану на якийсь час знову привернуло увагу міжнародних партнерів до України і Генасамблея ООН навіть схвалила резолюцію щодо мілітаризації Криму, в якій зафіксувала вимогу звільнити українські кораблі та моряків “без додаткових умов”, однак далі “занепокоєння українським питанням” справа так і не пішла. “Все це можна було зробити і без введення воєнного стану, у звичному режимі”, – стверджує співробітник Центру Разумкова.
Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар в інтерв’ю DW висловив думку, що упродовж останніх тридцяти днів Україна лише намагалася змоделювати воєнний стан, а не застосовувала його “за призначенням”. “Це була лайт-версія воєнного стану, і в основному на папері, не враховуючи навчання резервістів. Навчання були реальні, і це – добре. Були відпрацьовані лише певні алгоритми, і не в полі, а за столом у кабінетах”, – зазначає Гончар.
Він переконаний: враховуючи гібридні воєнні загрози, за цей час Україні варто було відпрацювати функціонування української економіки в режимі воєнного стану, однак цього зроблено не було. При цьому експерт наголошує, що українській владі вдалося довести, що вона може гарантувати дотримання демократичних свобод навіть під час дії воєнного стану. “Тут влада пройшла між Сціллою та Харібдою, взявши до уваги настрої суспільства. Думаю, що зараз саме тестувалася поведінка суспільства”, – припускає Гончар.
При цьому експерти впевнені, що навіть “імітація” воєнного стану потрібна була Україні, аби хоча б на папері “відпрацювати” ймовірність широкомасштабного вторгнення РФ.
