У Вашингтоні – і у відвертих розмовах не під запис, і в офіційних інтерв’ю – визнають: після атаки Росії на українські судна в Керченській протоці реакція Сполучених Штатів не була достатньо жорсткою. Чому це сталося? І – головне – коли США посилять санкції проти Москви? І що для цього потрібно? Про це в інтерв’ю розповіла людина, яка багато років професійно відстежує ситуацію – американський дипломат, директор Євразійського центру «Атлантичної ради» (Atlantic Council) у Вашингтоні Джон Гербст. Він очолював посольство США в Україні у часи Помаранчевої революції (в 2003–2006 роках), потім у Державному департаменті Сполучених Штатів був координатором щодо реконструкції й стабілізації, відповідаючи за допомогу країнам, що переживають політичну трансформацію. Отже, може зі знанням справи говорити й про майбутню військову допомогу Україні.
– Якщо говорити про атаку Росії в Керченській протоці – для України це дійсно серйозно. А наскільки серйозно цю ситуацію сприйняли у вашингтонських владних коридорах?
– Думаю, є глибоке розуміння і в Конгресі, й серед великої кількості людей у чинній адміністрації (людей на високих позиціях), що Росія продовжує ескалацію війни в Україні, оскільки російські сили відкрито атакували українців. І росіяни це навіть не заперечують! Росія таємно захопила Крим – за допомогою «маленьких зелених чоловічків», до сьогоднішнього дня Кремль заперечував, що його солдати воюють на Донеччині, хоча повно фактів, що вони проводять там операції. Але це вперше, коли росіяни зробили все відкрито. Перейшли червону лінію. І ось це вже небезпечно.
– Як ви оцінюєте першу реакцію США?
– Поки що реакція Сполучених Штатів була слабенька. Так, ці дії засуджені, але ніхто не говорить про конкретні кроки для того, щоб змусити Росію заплатити за цю агресію. Є осуд, але немає дій. Позитивно, що навіть ті європейські уряди, які традиційно слабо реагують, дуже швидко зрозуміли, що Росія пішла на відкриту агресію щодо України – це дійсно позитивний момент. Але при цьому ми бачимо, що реакція Європи все одно досить слабка. І реакція США теж недостатня.
– Що, на вашу думку, могло із самого початку бути б ефективним, зачепити Москву за живе?
– Думаю, найкращою відповіддю могли б бути санкції проти найбільшого російського банку або заборона російським суднам заходити в американські порти чи порти ЄС. І надання Україні зброї. Ось що було б адекватною відповіддю.
– Але ми на порозі змін, правильно?
– Так. Вже через 2-3 місяці ми побачимо, що США надають зброю Києву й оголосять про нові санкції проти Росії у зв’язку з цією агресією.
Думаю, протягом найближчих восьми-десяти, максимум – дванадцяти тижнів з’явиться ця набагато сильніша відповідь США. І, окрім санкцій, це буде військова допомога Україні.
Зараз достатньо аргументів і для надання протикорабельних ракет, і патрульних кораблів, можливо, що й іншого військового обладнання.
– Тобто, мова і про летальні озброєння, правильно? Такі, як були «Джавеліни» для стримування противника на суші, але цього разу вже для використання на морі?
– Немає питань – протикорабельні ракети допомогли б. У США вистачає крилатих ракет «Гарпун», в основі дії яких – технології, розроблені 30 років тому, – і це те, що ми вже зараз можемо надати. А можливо, і набагато сучасніші ракети.Ч
– Цим планам не завадять зміни у Конгресі, коли вже в січні демократи отримають контроль над Палатою представників?
– Думаю, підтримка України в американському Конгресі зараз дуже сильна. І вона залишиться щонайменше такою ж серйозною, а можливо, ще й посилиться.
– Інше питання – наскільки це все допоможе? Якщо будуть нові обмеження щодо Росії, якщо ефект від санкцій накопичиться – це змусить російське керівництво нарешті йти на поступки?
– Думаю, навіть після оголошення додаткових санкцій політика Москви у 2019 році не зміниться. Вони дивитимуться, що станеться після українських президентських виборів, потім парламентських виборів… Якщо і будуть позитивні зміни в російській політиці, вони, швидше за все, не відбудуться у найближчі два, швидше, навіть два з половиною роки. Путін сподівається, що позиція Росії якимось чином зміцниться після українських виборів. Але він не має рації. І в чому він, врешті-решт, переконається – що через рік після ваших виборів в Раду йому доведеться поміняти свою думку і зупинити російську агресію на Донеччині. А поки, думаю, поки росіяни будуть продовжувати свою «партизанську війну» проти України. До моменту, поки у вас не пройдуть вибори. Щоб подивитися – а які ще є можливості для впливу? І тільки якщо Москва побачить, що їхні позиції не стали сильнішими після виборів в Раду, можуть бути позитивні зміни в російській політиці. Але я тут кажу «можуть бути» і, на жаль, не говорю «впевнений, що будуть».
– У цій ситуації невпевненості як діяти Україні? Ви могли б дати пораду?
– Україна вже багато зробила, зміцнюючи свою оборону на сході, і повинна тепер подумати над посиленням своєї оборони на півдні. І особливо в районі Азовського моря. Можливо, ще й в районі Одеси. І, сподіваюсь, після президентських виборів і виборів в Раду ми побачимо серйозні наміри щодо змін, серйозні реформи.
