7 січня вся Україна – від Львова до Харкова, від Чернігова до Чорного моря відзначає велике свято – Різдво Христове.
Різдво Христове – свято, яке об’єднує не тільки всю Україну, а й всю Європу. В цей день у всіх регіонах України на стіл ставлять кутю та 12 страв для святкової вечері, носять частування хрещеним і ходять колядувати. Але в кожному регіоні країни є власні традиції, на які «гості» з інших регіонів дивляться з подивом. Розповідаємо, як святкують Різдво в різних регіонах України, інформує Ukr.Media.
Закарпаття: Святвечір – Карачун і язичницькі вірування
Закарпаття – один з найбільш таємничих регіонів України і багато традицій регіону досі оповиті інтригами, легендами та історією. Навіть таке свято, як Різдво, тут відзначають по-своєму. Християнські традиції в історії святкування змішалися з язичницькими. Наприклад, Святвечір, або по-іншому – Святвечір, тут називають Карачун, готує стіл до свята тільки господиня дому – вона в цей момент повинна залишатися в будинку одна і ніхто не може їй перешкодити.
Меню теж істотно відрізняється – на столі може бути зовсім не кутя, а бобальки – запечене і проварене на пару тісто яке посипають маком і горіхами. Крім того, у Святвечір, на стіл ставлять деруни і «галамбець» – ковбаски з кукурудзяної каші з підсмаженою цибулею. А на підвіконні господарі залишають келих вина із скибкою хліба – таким чином, запрошують померлих на трапезу.
Волинь: свято без колядування
Традиція колядування у великих містах і так йде в минуле, але от на Волині вона і не прижилася. Діти у Святвечір не ходять колядувати по дворах, також не прийнято ходити з рядженими. На Волині вважають, що Різдво – це суто сімейне свято.
Крім того, у Святвечір до вечері першим приступає господар будинку. За вечерею згадують усіх померлих протягом року, їм ставлять окрему тарілку на стіл, а після трапези їжу не прибирають і таким чином запрошують до вечері.
Поділля: Дідух та ікони
Поділля також поєднало часом язичницькі та християнські традиції. Саме в цьому регіоні дуже трепетно ставляться до Дідуха – одного з питомо українських символів Різдва. В язичництві Дідух позначав прообраз Коляди і мав закликати родових духів для захисту будинку на найближчий рік. Такого ж Дідуха дарували родичам. Найцікавіше, що Дідуха ставлять біля ікон на розі, а також розсипають по підлозі трохи соломи, щоб духи знайшли шлях у будинок. На столі 12 страв, а на вікні залишають воду і хліб для покійних.
Галичина: пончики на Святвечір і молитва
Галичина, крім мальовничих замків і старовинних будинків, славиться своєю кухнею. Навіть на Різдво галичани дозволяють собі трохи вольностей – на стіл ставлять пампушки та вареники з картоплею, грибами і капустою. Перед тим, як сісти за стіл, старший член сім’ї читає молитву.
Також всі члени сім’ї повинні розділити церковну просфору між собою за старовинним звичаєм і з’їдаючи по шматочку, побажати всім добра.
Полісся: «голодний» стіл і часник на столі
Ось вже який регіон пам’ятає голодні часи в Україні, так це Полісся. На стіл тут не ставлять 12 страв, а ставлять стільки, скільки можуть приготувати. Головним на столі, до речі, є зовсім не кутя, а «голий борщ – борщ з білих грибів, розбавлених капустяною закваскою. Крім того, на столі можна зустріти вареники з картоплею, пшеницю, квасолю. Однак, вечеря в більшості будинків все ще вегетаріанська.
По кутах столу кладуть головки часнику, оскільки вважається, що це захистить будинок від злих духів.
Слобожанщина: підкидання куті та ворожіння
От ніде, як на Слобожанщині не приділяли таку кількість часу ворожінь. Традиційно в ніч на Різдво дівчата ворожили – і з допомогою води, і на ім’я судженого. Наприклад, якщо в сім’ї була дочка на виданні», мати давала дівчині скуштувати ложку куті, після чого говорила вийти з дому і слухати долю. Та виходила на вулицю і прислухалася, звідки перший звук почує – з тієї сторони і нареченого чекати.
На столі в цей вечір було 12 страв, але головною на столі стояла кутя з ячмінної крупи, яку перш ніж їсти – підкидали ложкою. Якщо прилипне – рік буде хорошим, медоносним. Зерна крупи в цьому випадку символізували бджолиний рій. Звичайно, не всі вони прилипали до стелі. Накриваючи на стіл, не забували поставити порцію куті родичам, що знаходяться в дорозі, також тим, хто залишив цей світ.
Буковина: свічка і дим
На Буковині перед святковою вечерею також підкидають кутю, щоправда – лише одну ложку і робить це обов’язково господар. Крім того, на столі ставлять велику свічку, яку задуває також глава сімейства і обов’язково стежить – куди піде дим. Якщо дим іде вгору, можна чекати багатства, якщо у бік вхідних дверей – поповнення в сімействі або гостей.
Особливості вгадуються і в меню – після куті пробують густий узвар із сушениці (висушених груш, слив та яблук), а також картопляний салат із цибулею, пироги, домашній хліб і перемелену квасолю.
Шанують жителі Буковини померлих предків – перед вечерею в пам’ять про них запалюють свічку, а після закінчення застілля нічого не прибирають зі столу – щоб і померлі могли все спробувати.
