Штат Вашингтон може стати першим штатом в США, де поряд з кремацією та похованням, буде легалізовано компостування людини – використання людських останків в якості добрив.
Законопроект, який підтримав сенатор Джеймі Педерсен (Jamie Pedersen), дозволить «перекомпонувати» людські останки за допомогою особливої технології, яка прискорить розкладання і перетворить тіло в багатий поживними речовинами ґрунт, після чого його можуть повернути рідним померлого.
Законопроект планується винести на обговорення вже у першій половині січня 2019 року. За словами політика, він вже отримав безліч листів, в яких йому зізнавалися в бажанні після смерті «стати» деревом або хоча б мати для себе іншу альтернативу.
Хоча «перетворення в дерево» та інші футуристичні ідеї поховання не можуть називатися абсолютно новими концепціями, Вашингтон може стати першим штатом, який дозволить компостування людини, якщо законопроект буде прийнятий.
Ідея ця не тільки незвична, але й економічна. За даними Національної асоціації директорів похоронних служб, все більше і більше американців звертаються до краудфандингу, щоб покрити витрати на похорон – середня їх вартість у 2017 році становила понад 7000 доларів. У порівнянні з цим процес «перекомпонування» помітно дешевший – очікується, що витрати сімей можуть скоротитися до 5500 доларів.
Процес дуже схожий на традиційне компостування: людські останки поміщають в камеру компостування і залишають розкладатися за допомогою органічного матеріалу. Час від часу в камеру поступає повітря, щоб допомогти мікробам прискорити розкладання, і приблизно через місяць в камері залишається лише трохи більш ніж половина кубічного метра компосту.
Під керівництвом співробітника місцевого університету Лінн Карпентер-Боґґс (Lynne Carpenter-Boggs) було проведено 5-місячне дослідження, у ході якого під контролем вчених розкладалося шість донорських тіл.
Щоб запобігти поширенню будь-яких шкідливих патогенних мікроорганізмів і не допустити появі занепокоєння в суспільстві, що призвело до поразки подібного законопроекту, спонсорованого Педерсеном в 2017-му році, дослідження ретельно контролювалося.
У ході експерименту Карпентер-Боґґс прийшла до висновку, що розкладені рештки не представляють загрози, а результати своєї роботи вона планує представити вже у 2019-му році.
Якщо законопроект буде прийнятий, він набуде чинності 1 травня 2020 року.
Сам Педерсен стверджує, що його ініціатива дозволить не тільки зробити процес поводження з людськими останками більш дешевим, але і позитивно позначиться на стані навколишнього середовища: поховання може вимивати хімічні речовини в землю, а в результаті кремації виділяється вуглекислий газ. Так чи інакше, політик зазначає, що законопроект може надати нові альтернативи поводження зі своїм тілом.
