За версією Нацбанку, головними зовнішніми ризиками для української економіки цього року можуть бути “зовнішня військова агресія” і уповільнення світової економіки.
Натомість представники бізнесу більше побоюються результатів президентських і парламентських виборів в Україні.
“Найкращі показники”
Говорячи про виклики нового року, в НБУ наголошують на досягненнях минулого.
У 2018 році головні економічні й фінансові показники країни були найкращими за останні п’ять років – від часу Євромайдану, зміни влади, анексії Криму та початку конфлікту на сході країни, – кажуть в НБУ.
У Нацбанку вважають, що дані річного зростання ВВП, які стануть відомі незабаром, покажуть, що 2018 року ВВП зріс на 3,4%. А інфляція, хоч і перебільшила прогноз, але вперше за 5 років втрималася в рамках однознакової цифри – 9,8%.
Валютні резерви країни також вперше повернулися до рівня п’ятирічної давнини і становлять майже 21 млрд доларів.
При цьому, як наголошує голова НБУ Яків Смолій, резерви зросли і завдяки тому, що Нацбанк викупив 1,4 млрд доларів “зайвої” валюти на ринку. Ще стільки ж надійшло до резервів наприкінці року після відновлення співпраці з МВФ.
Ризики 2019: версія НБУ
Проте цього року на Україну чекає низка викликів. Серед зовнішніх ризиків у Нацбанку передусім називають “зовнішню військову агресію”.
Водночас під час експрес-опитування учасників “Дня відкритих дверей” у Нацбанку – банкірів, бізнесменів, журналістів, – цю небезпеку згадали лише 4% опитаних. Натомість 56% головним ризиком для економіки назвали президентські та парламентські вибори.
У НБУ також згадують про пов’язану з виборами нестабільність як головний внутрішній фактор ризику. Головним чином ця нестабільність може вплинути на інфляційні очікування населення та бізнесу.
Ще одним внутрішнім фактором ризику є трудова міграція, що, як припускають в НБУ, може посилитися через плани Німеччини та Чехії пом’якшити умови працевлаштування для іноземних громадян.
Серед інших негараздів, що можуть загрожувати українській економіці ззовні, у Національному банку називають торговельні війни, сповільнення світової економіки та послаблення інтересу інвесторів до країн, що розвиваються.
Що з боргами?
Потенційний ризик, який часто згадували впродовж всього минулого року – період пікових виплат за зовнішнім боргом – тепер, після того, як Україна домовилася з МВФ про нову кредитну програму stand-by і отримала за нею перший транш, називають значно рідше.
Заступник міністра фінансів Сергій Верланов каже, що навантаження, пов’язане із виплатою зовнішніх боргів, залишається. Проте, за словами урядовця, ці витрати заплановані, і їхні обсяги не зміняться.
А от можливість сповільнення світової економіки є тим, що “прямо і непрямо впливатиме на доходи державного бюджету”, якщо врахувати, наскільки Україна залежить від експортних надходжень, і якою вагомою є частка сировини у тому експорті. Зазвичай зниження цін на нафту тягне за собою зниження цін і на інші сировинні товари, наприклад, на зерно, що є головною статтею українського експорту.
Як зауважив голова Незалежної асоціації банків України Роман Шпек, зараз стан торговельного балансу погіршується: “Там дефіцит близько 12 млрд доларів вже. Такими цифри дефіциту торговельного балансу були напередодні (кризи) 2008 року”.
Чого (кого) боїться бізнес?
Представники бізнесу також згадують про негативні наслідки уповільнення світової економіки для української, враховуючи її відкритість. Проте у першу чергу вони занепокоєні наслідками виборів.
“Тривога бізнесу не в самих виборах, а в нестабільності і популізмі, які їх супроводжує, – говорить В’ячеслав Климов, голова Спілки Українських Підприємців. – Бо коли ми бачимо на вуличних плакатах змагання кандидатів, хто і на скільки знизить ціну на газ, всі розуміють, що хтось за це заплатить. І бізнес підозрює, що це буде він”.
Про те, що від результатів виборів “залежатиме багато чого в країні”, зокрема і збереження економічної стабільності, важливої для інвесторів, говорить і виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Чого очікують кредитори?
Не втратити не лише макроекономічну стабільність, але втримати темп реформ у рік подвійних виборів радить Києву і постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман:
“Звісно, цей рік через вибори буде більш турбулентним, ніж зазвичай, але це жодним чином не зменшує важливість проведення приватизації, зміцнення фінансового сектору і реформи податкових органів, а також земельної реформи”, – каже він.
