Нинішня логіка дипломатичних стосунків України по відношенню до Росії дуже проста. Сьогодні ці стосунки зведено до мінімуму. На жаль, ми не можемо претендувати на якусь нормальність в наших відносинах. Це ми остаточно проїхали. Цього не буде сьогодні, завтра і навіть післязавтра. Але нам потрібен комплексний підхід до тотального переформатування відносин з РФ. І тут Україна має діяти стратегічно.
Про це заявив глава МЗС України Павло Клімкін на прес-конференції за підсумками діяльності зовнішньополітичного відомства в п’ятницю 18 січня у Києві.
Російська агресія і міжнародне співтовариство
Одним з вагомих позитивів для України на дипломатичному рівні Клімкін назвав остаточне визнання російської агресії проти України та її спроб з дестабілізації політичної ситуації у багатьох державах.
Подивіться як Росія намагається напряму втручатися у внутрішні справи країн цивілізованого світу. Тому для мене один з головних підсумків минулого року стосовно Росії є те , що багато європейських політиків, які ще коливалися і казали: так РФ порушила всі міжнародні правила, це режим , який несе загрози, але з нею все одно якось треба домовлятися, тим не менше зрозуміли, що ризики є не десь там в майбутньому і не тільки в Україні, а саме зараз вона безпосередньо загрожує всьому демократичному цивілізованому світу, – пояснив міністр.
Сьогодні агресія РФ проти України вже ні у кого не викликає сумнівів . Для цивілізованого світу сучасна Росія з її кремлівським режимом – це агресор, окупант та держава-парія, – наголосив він.
Це підтверджує і прийнята в минулому році Резолюція ООН по мілітаризації Криму, яку теж можна віднести до числа наших дипломатичних перемог. Росія не змогла провести вибори на Донбасі, її не допускають в ПАРЄ, а Україна мінімізувала з північним сусідом всі дипломатичні відносини. Це успіх світової дипломатії і ляпас РФ », – заявив глава МЗС України.
Про дипломатичні відносини з Росією
Коментуючи нинішній стан дипломатичних відносин РФ із Україною, очільник МЗС зазначив, що «за фактом» жодних таких відносин з Росією сьогодні не існує. Вони скорочені до абсолютного мінімуму, який спрямований лише на захист інтересів наших громадян.
За словами міністра, Україна на цей час уже припинила чинність, 49 угод із Росією. Йдеться про 2 міждержавні угоди, 25 міжурядових, 19 міжвідомчих і 3 міжрегіональні. Крім того, опрацьовується припинення ще майже 50 угод.
Ми також переглядаємо всю договірно-правову базу з Росією. Наш принцип дуже простий: ми не можемо жити на основі тієї бази, яка існувала до початку війни. Ми будемо чітко керуватися інтересами наших громадян… Ми будемо робити це послідовно, і це буде робитися на основі чіткого стратегічного підходу, – наголосив Клімкін.
Серед найголовніших домовленостей, чинність яких припинена чи припиняється, – так званий «великий договір», Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією від 1997 року. Фактично він вже не діє з початком гібридної агресії Росії проти України. А формально припинить свою чинність з 1 квітня, коли спливе черговий 10-річний термін його дії і, відповідно до ухваленого закону, не буде продовжений на наступний термін.
Цей крок, за переконанням міністра, створить можливість розглядати суперечки між двома країнами в міжнародних судах.
Ми підготували 18 тисяч позовів проти Росії, їх завантажили в чотири автобуси. І вперше справи проти РФ будуть розглядатися також і в Лондонському високому суді, – сказав Клімкін.
На його думку, минулий рік став роком перемог України над Росією в міжнародних судових інстанціях. Отже і в Лондонському суді Україна буде послідовно доводити, що Росія фундаментально порушила конвенцію щодо заборони фінансування тероризму і заборони расової дискримінації.
Ми будемо працювати над тим, щоб наш позов до міжнародного арбітражу включав усе: і проблеми навігації в Чорному і Азовського морях та Керченській протоці, – додав міністр.
“Важливо розуміти, що дипломатичні відносини з Росією не слід плутати з дружбою. Це політичний інструмент, який ми використовуємо в тій мірі, в якій це відповідає інтересам України”,- пояснив він.
Тому , за його словами, Київ має намір при перегляді всієї договірної бази з Москвою будувати свої відносини на чіткому юридичному аналізі, а не на емоціях чи «братських почуттях».
Про зміну візового режиму з Росією та подвійне громадянство
Глава МЗС в своєму виступі заявив, що наразі відкликати представників консульської служби з Росії при розірваних дипломатичних відносинах неможливо, бо там зараз перебувають понад два з половиною мільйони громадян України, а також у Росії і в окупованому нею Криму утримують 70 українців як політичних в’язнів.
Він повідомив, що нині Україна веде консультації з «деякими з наших друзів і партнерів» щодо можливості того, щоб вони представляли інтереси України в Росії. Але, за його словами, захист прав українських громадян, які перебувають у Росії, – це «шалений обсяг роботи», і реально жодна з країн «не готова навіть приблизно виконувати той обсяг роботи, який виконують наші консули».
Пошуки формули для забезпечення цього захисту продовжуються, але вирішити це питання надзвичайно складно.
Крім того міністр заявив , що вважає неефективним існування звичайного візового режиму з Росією та про необхідність введення біометричного візового режиму для контролю на кордоні
Звичайний візовий режим з РФ так, щоб просто ставити штампи в паспорти, з країною-агресором не працюватиме. Тому, якщо приймати рішення про візовий режим з Росією, то це повинен бути тільки біометричний візовий режим, – підкреслив глава дипломатичного відомства.
Він також додав, що необхідно почати системно знімати біометричні дані у осіб, що виїжджають в Україну з Російської Федерації.
Росіяни, в’їжджаючи в Україну, повинні попереджати про свої поїздки. Це повинно бути введено , – підкреслив міністр.
За його словами, тільки біометричний візовий режим з РФ дозволить дійсно ефективно контролювати, хто і як в’їжджає з території Росії. При цьому міністр заявив про необхідність введення механізму попередньої реєстрації для росіян, які мають намір в’їжджати в Україну.
Ми повинні застосувати наступний крок (після збору біометричних даних – ред.), І зараз структури працюють в плані підготовки відповідного програмного забезпечення, росіяни, які їдуть в Україну, повинні попереджати про свої поїздки, – упевнений Клімкін.
Він зазначив, що існують «деякі нюанси, і правові, і технічні, але це повинно бути введено».
Міністр також допустив можливість введення подвійного громадянства в Україні, однак з обмеженням для осіб із громадянством РФ під час агресії.
Я і далі даватиму поштовх цій дискусії (щодо запровадження подвійного громадянства в Україні. – ред.). Я вважаю, що вона потрібна, так само, як і потрібне подвійне громадянство, – сказав Клімкін
Глава МЗС відзначив, що відомство вже надало своє бачення щодо цього питання.
“Жодного подвійного громадянства для осіб з російськими паспортами на сьогодні, під час агресії, бути не може … Це дозволило б нам вирішити деякі дуже важливі проблеми, але дуже потрібна чесна дискусія”, – підсумував міністр.
Нагадаємо, що зараз українське законодавство чітко забороняє подвійне громадянство лише для державних службовців.
Щодо конфлікту у Керченській протоці
Напавши на українські кораблі 25 листопада минулого року, Росія зробила ще один украй небезпечний крок в ескалації конфлікту. Адже це вперше росіяни напали, не ховаючись, під своїм прапором. Крім того, світ переконався, що Крим є для Кремля плацдармом для розгортання подальшої агресії. Саме тому її реакція була досить сильною, хоча ми очікуємо ще й уведення додаткових дієвих санкцій, – наголосив у своєму виступі Павло Клімкін.
Безперечним є одне: ситуація в районі Керченської протоки настільки небезпечна, що вимагає найактивнішого втручання й контролю з боку міжнародної спільноти. Зрештою, від блокади українських портів на Азовському морі страждає не тільки Україна, а й наші торговельні партнери в усьому світі, – пояснив він.
На його думку, саме гостра реакція зарубіжних партнерів України змусила Росію припинити в останні тижні блокування навігації в Керченській протоці. Це, до речі, зайвий раз доводить, що Росія, попри показну зухвалість, все-таки реагує на реальний тиск і не бажає наражатися на серйозніші санкції.
Не слід, однак, забувати, що Москва любить застосовувати тактику вичікування: завдавши удару, вона на певний час затихає, оцінюючи реакцію, і якщо реагування не було достатньо рішучим, нападає знову. Тому реакція на морську провокацію має бути рішуча й ефективна, а міжнародний контроль в акваторії – суворим і постійним.
Україна щиро вітає ініціативу Німеччини та Франції щодо запровадження контролю в Керченській протоці. Відзначу, що організувати такий контроль досить легко, оскільки в протоці діє свобода навігації, а отже, німецьким і французьким кораблям не потрібні жодні дозволи ні від Росії, ні від України. Можливе ж перешкоджання Росією заходам кораблів у порт окупованої Керчі суперечитиме міжнародному праву. Можу передбачити, що Росія в своєму стилі зробить усе, щоб «заговорити» контрольну місію, звести її до мінімуму й зрештою перетворити на формальність, – повідомив міністр.
Якщо міжнародна присутність нам тут допоможе, а влада РФ не маніпулюватиме нею, ми, безумовно, це вітаємо, і це має бути встановлено, – сказав Клімкін.
Хоча, чесно кажучи, я впевнений, що Росія і надалі цим маніпулюватиме. Мета Росії – дестабілізувати український Донбас, і найкраще це зробити з півдня. Це зрозуміло і політично, і геополітично, і економічно, – зауважив він.
За його словами, питання міжнародного контролю в Керченській протоці вже обговорювалося, зокрема, з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.
Ідея полягає в тому, щоб був міжнародний контроль. Не російський контроль, а міжнародний контроль у Керченській протоці, – наголосив глава МЗС України.
Тому, за його словами, Україна при запровадженні міжнародного контролю наполягатиме на такому:
По-перше. Моніторинг, незалежно від його формату, повинен виходити з того, що Крим є українським півостровом, незаконно анексованим Росією. Росія на Азовському та Чорному морях грубо порушує суверенні права України, закріплені міжнародним морським правом.
По-друге. Контроль не повинен обмежуватися лише свободою навігації безпосередньо в Керченській протоці, але й охоплювати підходи до неї в Чорному та Азовському морях.
Щодо готовності України до зустрічі в «нормандському форматі»
Відповідаючи на питання журналістів очільник української дипломатії заявив, що Київ готовий до проведення зустрічі на рівні глав МЗС «нормандської четвірки» і вважає, що вона потрібна, щоб узгодити реальний порядок денний.
Як відомо, проблема врегулювання української кризи обговорюється на переговорах в різних форматах, зокрема, в «нормандському форматі» (РФ, Франція, ФРН, Україна). У Варшаві пропонували перенести переговори в «женевський формат», тобто за участю США і Польщі як сусіднього з РФ і Україною держави. Однак домовленостей про припинення вогню вдалося домогтися лише в Мінську, в ході зустрічей контактної групи за посередництва РФ і ОБСЄ.
У цьому році я сказав і нашим французьким друзям, і нашим німецьким друзям, ми готові до такої зустрічі, ми готові і до міністерської зустрічі … Хайко (глава МЗС Німеччини Хайко Маас – ред.) Говорив з Лавровим … вважаю, що зустріч … все одно потрібна. Готовий приймати в ній участь, якщо ми всі разом з Німеччиною і Францією зможемо узгодити реальний порядок денний “, – прокоментував Клімкін.
Він заявив, що Київ пропонував провести зустріч в «нормандському форматі» після інциденту в Керченській протоці, але поки досягти домовленостей не вдалося.
За його словами Клімкіна, основними темами повинні стати безпека в Донбасі, Чорному морі і Керченській протоці, питання звільнення заарештованих в РФ українців і питання подальшого бачення щодо ситуації в Донбасі.
Щодо “Північного потіку-2” та майбутнього української ГТС
Європейські правила повинні поширюватись як на українську ГТС, так і на газопровід “Північний потік-2”, – заявив Павло Клімкін на спільній прес-конференції з главою МЗС Німеччини Хайко Маасом 18 січня у Києві.
Ми вважаємо, що поширення європейських правил на газопровід «Північний потік – 2» є єдиним ефективним способом зробити наші тристоронні консультації ефективними і конструктивними. І, звичайно, це дасть нам можливість перевести дискусію в раціональну площину”, – сказав Клімкін, маючи на увазі, що будується «Північний потік – 2», – зазначив він.
За його словами, Україна наразі обговорює з Єврокомісією застосування стосовно української ГТС європейських правил.
Якщо наша ГТС буде підпадати під європейські правила, то, звичайно,« Північний потік -2», як ми вважаємо, теж повинен відповідати європейським правилам … Це дозволить забезпечити реальну конкуренцію, стабільність в поставках і життєздатність нашої української ГТС, – підкреслив міністр .
Якщо транзиту українською територією не буде, то Росія застосує абсолютно інші методи для дестабілізації ситуації в Україні, – додав він.
Газ має купуватися на східному кордоні, ставка транзиту має визначатися на основі європейської методології, що може бути і заохоченням і для Росії. Чим більше буде обсяг транзиту і довший його термін, тим кращі будуть умови такого контракту. Без будь – яких «договорняків», а лише на основі європейської методології, – резюмував Павло Клімкін.
Зазначимо, що до зустрічі з Павлом Клімкіним Хайко Маас в той же день відвідав Москву, де у ході візиту передав російській стороні документ з пропозиціями по Керченській протоці.
