Соцмережі дуже збуджуються, колі заходить мова про контролерів. «Робота контролерів зараз в принципі поза правовим полем», – пише один користувач. «Правила користування наземним транспортом відсутні, а контролери продовжують збивати гроші з довірливих громадян, – додає другий. – У нас є обов’язок сплачувати за проїзд, але у контролерів немає права перевіряти, бо Київрада не визначила порядок взаємовідносин між пасажиром і перевізником». «Ми досі маємо колізію щодо діяльності контролерів “Київпастрансу”, – резюмує третій. – Правила перевезення у трамваях і тролейбусах, затверджені раніше Мінрегіонбудом, втратили чинність. Нового нормативного документа немає. Якими законами регламентується робота контролерів, невідомо. Якими є обов’язки і права пасажирів, теж невідомо». Є й диванні юристи, які вступають у палкі дискусії, глушачи одне одного вибраними цитатами з вибраних документів. Після цього ми просто не могли не звернутися до справжнього юриста. Ним став Віталій Собкович – адвокат, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил».
Інформаційним приводом стала новина про те, що «Київпастранс» планує залучити Нацполіцію до облави на «зайців». «Тобто поліція буде підтверджувати незаконність дій контролерів?» – у такому дусі реагувала більшість.
А що ж насправді? Давайте по порядку.
То правила є чи їх нема?
«Так, дійсно втратили чинність Правила користування трамваєм та тролейбусом в містах України, – говорить Віталій Собкович. – Це сталося ще 12.12.2017 відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку від 23 жовтня 2017 року № 277. На сьогодні діють Правила надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом, а саме: трамваями, тролейбусами і метрополітеном. Дані Правила було розроблено згідно із Законами України “Про транспорт” , “Про міський електричний транспорт” , “Про дорожній рух”, “Про захист прав споживачів”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та іншими актами законодавства. Чинними Правилами передбачено, що безквитковий проїзд пасажира (несплата проїзду протягом однієї або більше зупинок), зокрема проїзд без реєстрації електронного квитка або компостування абонементного талона, а так само провезення без квитка/талона дитини віком від 7 до 16 років тягне за собою адміністративну відповідальність згідно із законом».
Отже, якщо правила, до яких ми звикли, і втратили чинність, замість них запрацювали інші. Гаразд.
А що з контролерами?
«Згідно п. 45. Правил контроль за їх виконанням здійснюють у межах своєї компетенції Мінінфраструктури, Мінрегіонбуд, Держспоживінспекція, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, а також органи місцевого самоврядування, – пояснює Віталій Собкович. – Слід зауважити, що п. 46. Правил передбачає, що Громадські організації споживачів (об’єднання споживачів) можуть сприяти замовникам у здійсненні ними контролю за якістю надання населенню транспортних послуг та інших повноважень, передбачених Законами України “Про захист прав споживачів” і “Про міський електричний транспорт” та іншими актами законодавства».
Тобто контролери таки мають право бути контролерами.
Хто, як і скільки уповноважений стягнути з «зайця»?
«Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також передбачених частиною другою статті 135, – коментує Віталій Собкович. – Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень».
Але тут є один нюанс. «Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв», – говорить Віталій Собкович. Отже, копи не мають права перевіряти квитки без контролерів, доки їм не роздадуть безготівкові платіжні пристрої.
Вищезгадана стаття 135 передбачає штраф за безквитковий проїзд у розмірі двадцятикратної вартості проїзду в громадському транспорті.
«Компетенція органів автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) у сфері притягнення до адміністративної відповідальності передбачена ст. 229 КУПАП, за якою вони розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, в т.ч. абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135), – говорить Віталій Собкович. – Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на автомобільному транспорті – керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники; керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135);
2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) – керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135)».
А зараз – найцікавіший момент. «Формально відповідно до ст. 222 КУпАП, саме органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил користування засобами транспорту ( ч. 2 ст. 135 КУпАП) – за безквитковий проїзд, однак у зв’язку з відсутністю в цій статті частини другої притягнення особи до відповідальності за нею органами національної поліції – незаконна, – стверджує Віталій Собкович. – Що ж до притягнення до відповідальності за ст. 229 КУпАП, керівником перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступником та контролером, які розглядають справи про адмінпорушення за абзацами 4,6 і 8 статті 135, то тут також не обійшлось без прогалин, оскільки відповідальність за безквитковий проїзд у міському транспорті передбачено абзацом третім, який не віднесено до компетенції даного органу і тому винесення постанови про притягнення пасажира до відповідальності за ст. 135 КУпАП буде незаконною».
Що тут скажеш… Ми живемо в цікавий час у цікавій країні. Так що дивимося, як розвиватимуться події. І запасаємося контактами гарних юристів, перш ніж сісти у громадський транспорт.
Хоча простіше сплатити за проїзд. Це правильно з будь-якого боку.
