Після офіційного оголошення про реєстрацію нової помісної автокефальної української церкви та її адміністративного центру – Київської митрополії 30 січня цього року, деякі сили в нашій країні почали поширювати свідом і спекуляції і хибні тлумачення певних дій , пов’язаних з реєстрацією і самим контекстом цієї події.
Про це повідомив директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш під час брифінгу, присвяченому темі державної реєстрації новоствореної помісної церкви та реалізації нових законодавчих норм у сфері релігії нашої держави, 1 лютого в Києві.
Наприклад один з відповідальних працівників УПЦ Московського патріархату, яка поки що носить таку назву, заявив, що було зареєстровано абсолютно тотожну за своєю назвою релігійну організацію. Скоріше за все – це свідоме введення в оману українського суспільства і міжнародної громадськості, бо навіть якщо і зареєстрована Київська митрополія української православної церкви, то в кінці цієї назви в дужках зазначається ще (ПЦУ) . Тобто цілком очевидно, що назва відрізняється від назви адміністративного центру УПЦ МП. Така маніпуляція фактами говорить про сплановану провокаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію новоствореної української помісної церкви, – прокоментував чиновник.
Тому наголошую , що 30 січня відбулася реєстрація статуту Української православної церкви (ПЦУ), як внутрішнього документу, який держава поважає і визнає як регулюючий, діяльність цієї церкви і який був прийнятий на Об’єднавчому соборі українських православних церков у грудні минулого року. Так само у цей день було зареєстровано адміністративний центр помісної церкви – Київську митрополію української православної церкви (ПЦУ), – ще раз пояснив Юраш.
Отже ця нова юридична структура отримала усі повноваження представляти її інтереси у відносинах з державою, міжнародними організаціями і вирішення будь-яких питань в релігійній сфері, відповідно до рішень Об’єднавчого собору помісної церкви та попередніх йому соборів УПЦ КП і УАПЦ. І у цій площині зараз вже будь-яких різнотлумачень та подвійних висновків бути не може.
Юраш також детально зупинився на змінах до положень законів, схвалених у січні Верховною Радою.
Механізм і характер дії нових законодавчих актів у релігійній сфері, які нещодавно були прийняті парламентом, зокрема закон 4128 Д, забезпечують широкі права релігійних організацій на вільне волевиявлення і діяльність, – підкреслив він.
Зміни торкнулися, по – перше, визначень ,що таке релігійна організація і алгоритм зміни релігійної громади свого підпорядкування. Прийняті норми, наголосив експерт, повністю відповідають духові, принципам і характеру Європейського законодавства, яка базуються зокрема і на рішенні Європейського суду щодо незабезпечення Україною прав релігійної громади Свято –Михайлівського храму про зміну свого підпорядкування.
У 8 статті закону прописаний юридичний механізм такого переходу. Зокрема рішення про перехід має прийматися на загальних зборах громади, а оголосити про скликання таких зборів мають право двоє або більше будь – яких її членів. І не обов’язково – це настоятелі храмів або члени виконавчої структури цієї громади, на чому часто наполягають зацікавлені сторони. І навіть , якщо статутні документи релігійної організації заперечують таке право, перевага залишається на боці закону. А статути в подальшому мають бути приведені у відповідність до законодавчих вимог.
Юраш звернув увагу на те, що рішення про зміну юрисдикції приймається 2/3 голосів присутніх на зборах, які визнаються повноважними при участі в них більше половини членів або 2/3 релігійної громади, як визначено її діючим статутом. Причому легітимність такого волевиявлення має бути засвідчена усіма підписами членів громади, які за нього голосували.
При цьому присутність представників місцевої влади на таких зборах, прописана в законі, на думку чиновника , має дати можливість вірянам, уникнути негативного впливу з боку спортивного виду «парафіян», найнятих різними силами для здійснення психологічного і фізичного тиску.
За словами чиновника, одним з найважливіших моментів є нові положення закону про те, що зміна підлеглості громади не впливає на статус її права власності, тобто все нерухомі і рухоме майно, яке їй належали не може переходити у іншу власність до остаточного рішення про підпорядкування.
Отже, якщо громада почала процес зміни своєї підпорядкованості, то в цей період будь-які процедури по зміні форм її власності новим доповненням до закону забороняється до завершення процедури. Це зроблено для того, щоб громада, як це вже було неодноразово раніше, не залишилася після завершення переходу без своєї церкви та іншого майна.
В своєму виступі Андрій Юраш відзначив існування незаперечних свідчень, що Українська православна церква Московського патріархату є частиною РПЦ. ЇЇ сьогоднішня назва Українська православна церква не відповідає дійсності, що і має змінити новий закон.
Нагадаємо, що в кінці грудня Верховна Рада зобов’язала вказати у назві церкви її приналежність до Російської православної церкви. Проти цього представники і симпатики УПЦ МП розгорнули цілу хвилю протестів, в якій лунали гучні звинувачення в образах. Були організовані молебні під парламентом з вимогою, щоб не чіпали. Розповіді про те, що цей закон узагалі не для них, і не про них.
“Мені здається, цей закон до нашої церкви жодного стосунку не має, тому що жодним чином ніде не прописано, що ми маємо стосунок, субординацію, керування з якимось закордонним центром, де є держава- агресор”, – заявив речник УПЦ МП Климент.
В своєму виступі представник міністерства проілюстрував тезами зі статутних документів УПЦ МП і РПЦ, що справжня ситуація виглядає цілком інакше.
Зокрема у Статуті РПЦ вказано, що Статут УПЦ схвалюється Московським патріархом, а предстоятель УПЦ благословляється Патріархом Московським. Предстоятеля УПЦ слід поминати після імені Патріарха Московського. І саме так, до речі, будь-яка церква вказує свою підпорядкованість.
“У статутних документах самої Російської православної церкви є абсолютно чіткий і такий що не надається до якогось двозначного тлумачення пункт 10 статуту. Він каже, що Українська православна церква – це структурна одиниця, яка функціонує в межах Російської православної церкви і рішення Помісного та Архієрейського соборів РПЦ є обов’язковими для Української православної церкви “, – пояснює директор департаменту Мінкульту.
Положення ж Статуту УПЦ МП є ще красномовнішими. Тут чітко обумовлюється, що Українська Православна Церква з’єднана з Помісними Православними Церквами через Російську Православну Церкву і є самокерованою частиною Російської Православної Церкви. Крім того, Собор УПЦ втілює у життя рішення Помісних Соборів Російської Православної Церкви і діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Російської Православної Церкви. І наостанок – предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Московського Патріархату.
“Тому законодавці передбачають, що ця церква має задекларувати саме цю назву, додати офіційно назву свого беззаперечного центру до своєї назви. Російська православна церква”, – пояснив під час брифінгу Юраш.
Міністерство культури України сподівається, що Українська православна церква Московського патріархату виконає умови законодавства про перейменування, – додав він.
“Ми очікуємо, що до завершення цього терміну в чотири місяці з часу прийняття закону, а один місяць вже пройшов, буде прийнято відповідне адекватне рішення, і тоді буде можливість релігійним громадам відповідно до законодавством внести зміни до своїх статутів. Це буде, на наш погляд, своєрідний тест, наскільки керівництво УПЦ МП конструктивне і не зацікавлене в провокуванні свідомої конфліктності в суспільстві. Тому що від дій керівництва цієї церкви будуть залежати і дії держави, як воно буде реагувати або на виконання закону, або на свідомий непослух “, – сказав Юраш.
Він зауважив, що згідно перехідним положеням закону, якщо релігійні організації у відповідний термін не внесуть зміни, їх статути втратять силу в частині, що визначає їх назви.
“Тобто це означає, що якщо релігійна організація свідомо чи з технічних причин не хоче внести відповідні зміни, вона залишиться без назви. Відповідно до закону, вона зберігає статус юридичної особи, але залишається релігійною організацією без назви. Це відкриває можливості для держави самостійно назвати цю релігійну організацію. Не думаю, що це найкращий варіант для релігійних структур, коли їм будуть пропонувати якісь назви … Припускаю, що якщо якась частина релігійних організацій відмовиться. Тоді будуть зроблені відповідні кроки і прийняті конкретні рішення, можливо, навіть на рівні Кабміну, у відповідь на невиконання норми закону “, – додав чиновник.
Представник Мінкульту також відзначив, що релігійні організації роками добивались спрощення процедури своєї реєстрації.
“З 2004 року реєстрація в Україні релігійних організацій проходила в два етапи, спочатку реєстрація статуту, потім внесення до реєстру на основі вже зареєстрованого статуту. Для релігійних організацій були потрібні додаткові зусилля і додаткові кошти”, – нагадав він.
З прийняттям недавніх змін до відповідного закону держава також повністю бере на себе відповідальність за одноразове і швидке проходження цієї процедури, – повідомив Юраш.
Крім цього, він додав, що на сьогодні вже є майже 200 звернень від релігійних організацій, релігійних громад, які потребують перереєстрації у зв’язку зі зміною юрисдикційної приналежності.
“За даними обласних державних адміністрацій, така ж або у два чи в три рази більша кількість релігійних громад вже готуються, і в тій чи іншій формі намагаються вже організувати цей перехід. Ми бачимо, що це сотні релігійних громад, тому треба якнайшвидше створити можливості для реалізації їх конституційних прав”, – наголосив він.
За словами ще одного учаснику брифінгу, начальника Відділу моніторингу діяльності та реєстрації статутів релігійних організацій Міністерства культури України Івана Папаяні, найближчим часом жодних проблем у релігійних організацій щодо подання реєстрації і внесення в реєстр не буде. Це, так зване, “єдине вікно” запрацює вже досить швидко.
“Зараз Департамент у справах релігій активно веде співпрацю з Міністерством юстиції України, з державним підприємством “Національні інформаційні системи” для того, щоб ці питання були швидко вирішені, для того, щоб співробітники департаменту і обласних державних адміністрацій набули право працювати в Єдиному державному реєстрі і вносити туди відповідну інформацію”, – зазначив він.
” В свою чергу Міністерство юстиції наразі розробляє схему кілька спрощеного надання прав державному реєстратору з боку обласних державних адміністрацій, які займаються питанням релігії. Тому я думаю, що це дві-три тижні максимум, щоб почала діяти ця система”, – повідомив Папаяні.
