Останнім часом у соцмережах дедалі частіше лунає теза про те, що діяльність контролерів раніше була законною, але тепер повністю вийшла з правового поля. Наприклад, розганяється така пам’ятка для пасажирів (спойлер – раціональне зерно в ній є): «До 12 грудня 2017 року діяльність контролю оплати проїзду велася на основі указу “Про затвердження правил Користування трамваєм і тролейбусом в містах України”, але він втратив чинність і з рук Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства перейшов до компетенції Мінінфраструктури, яке спустило його на місця (децентралізація – в міста), і тепер ці “правила” повинен затвердити кожен населений пункт, у якому існують комунальні перевізники.
Нас часто лякають адміністративні правопорушення на основі Адмінкодексу, але чи так це страшно? Так, є там стаття 135 “Безквитковий проїзд”, але коли контролери кажуть, що викличуть поліцію, то не бійтеся і навіть погоджуйтеся (чому – читайте нижче). Служителі закону не зможуть із вас стягнути гроші, тому що це не в їхньому правовому полі, все, що вони можуть – виписати протокол про порушення (а можуть на такий випадок і зовсім не приїхати).
Викладімо логічний ланцюжок, щоб вам стало зрозуміло!
1. Оштрафувати контролер може на основі замка і ключа (в нашому випадку – ЗАКОНУ і ПРАВИЛ).
2. Якщо одного з не існує, то їхня діяльність незаконна і тягне за собою вимагання. Зараз є стаття адмінпорушень (замок), яку ніхто міняти або виключати не збирається, але не скрізь є “Правила користування міським транспортом” (ключ) – єдина юридична ланка діяльності контролерів. Тобто є пункт, але немає механізму його реалізації.
3. Якщо ви не заплатили за проїзд не залежно від ситуації, а тут заглянули “перевіряючі”, то вимагайте у них жетони або посвідчення, а також інформацію, на які правила вони посилаються.
4. Якщо вони вказують на правила, які вже не діють, то шліть їх подалі (культурно) або краще вийдете на найближчій зупинці.
5. Коли контролери не випускають вас із салону ТЗ, то викликайте поліцію або проривайте оборону! Якщо не вдається, то знайдіть свідків, які готові свідчити про перешкоду в свободі пересування!
6. Найкраще зверніться в громадську організацію, якій буде цікава ця справа, і через суд можна буде стягнути з перевізника суму за незаконні дії!»
До цього додається список міст, де прийняли нові правила: Львів, Тернопіль, Хмельницький, Ужгород, Луцьк, Житомир, Одеса, Миколаїв, Харків, Суми, Чернігів.
«В інших містах діяльність контролерів незаконна, тому що нічим не регламентована. На рахунок Києва, то у нас поки що такі правила не прийняті, але готовий проект рішення, є поправки від депутатів, останні з яких вносилися в кінці листопада 2018 року. Коли буде готове рішення, поки не відомо (ми повідомимо), але до цього наші контролери ніхто!!!!! І штрафи їм платити не можна!!!!»
Деякі йдуть ще далі. Наведемо текст звернення одного киянина до КМДА.
«Сьогодні мав спілкування з громадянкою Гринь Людмилою Олексіївною, яка стверджувала, що працює контролером КП ”Київпастранс”. На моє запитання на якій підставі вона здійснює контроль оплати проїзду, вона зазначила, що на підставі свого посвідчення.
Я пояснив їй, що у зв’язку з втратою чинності наказу № 09.10.2006 N 329, яким були затверджені Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України на підставі наказу Мінрегіонбуду №277 від 23.10.2017, контролери втратили права, передбачені п. 4.13 цих Правил:
– поза чергою входити в салон трамвая і тролейбуса через передні двері;
– перевіряти додержання вимог цих Правил пасажирами та кондуктором;
– вилучати в пасажирів недійсні проїзні документи (які не пізніше наступного дня повинен здати до служби збору виручки або у відділ контролю).
Відповідно до пункту 8 статті 4 Закону України “Про міський електричний транспорт” Правила користування міським електричним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов’язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Такі правила і досі не затверджені, бо Київпастранс та метрополітен не поспішають запроваджувати автоматизовану систему обліку оплати проїзду, адже вона не дасть їм змоги зловживати не обліковувати всі кошти, які надійшли за проїзд від пасажирів.
Відповідно до частини 1 статті 8 цього Закону права та обов’язки пасажирів, порядок проїзду і його оплати визначаються Правилами користування міським електричним транспортом.
Оскільки ці Правила на даний час відсутні, то у Київпастрансу немає права не тільки здійснювати контроль за оплатою проїзду, але і вимагати від пасажирів здійснення такої оплати.
Враховуючи наведене, пропоную Київпастрансу припинити діяльність контролерів до затвердження відповідних Правил. Одночасно з цим попереджаю, що для припинення протиправної діяльності так званих контролерів буду викликати наряди патрульної поліції для затримання зазначених осіб і доставки у відділення поліції. Так само буду вчиняти і по відношенню до кондукторів, оскільки не вбачаю правових підстав для здійснення ними продажу талонів і квитків, так само як і контролю з оплати проїзду».
Ми вирішили отримати пояснення не у диванного, а у справжнього юриста. Надія Фроня, адвокат, партнер АО «Ліга правового захисту», погодилася внести ясність у ситуацію.
Справді, стаття 135 «Кодексу про адміністративні правопорушення» передбачає відповідальність за безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дітей віком від семи до шістнадцяти років. Але відповідно до статті 222 КпАП справи по статті 135, тобто щодо безквиткового проїзду в міському транспорті, розглядають органи національної поліції. Саме поліція, а не контролери, має право накладати штраф.
«Єдиними посадовими особами перевізника, які мають права на контроль, є лише водії електротранспорту – таке право надано їм “Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса”, – говорить Надія Фроня. – Але тільки право на здійснення контролю, а не стягнення штрафу».
Основним документом, який регламентував відносини між пасажиром електротранспорту і перевізником, його посадовими особами (водії, кондуктори, контролери тощо) були “Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України”. Але цей документ у зв’язку зі стрімким оновленням законодавства втратив чинність. Тут диванні юристи не збрехали. Як і щодо того, що право на затвердження «Правил користування…» тепер має не міністерство, а місцеві органи влади.
«Запитуйте місцеві “Правила в трамваях вашого міста, – радить Надія Фроня. – У контролерів. Правила, затверджені саме місцевою радою. Якщо їх немає, то, як то кажуть “на нема і суду нема”. Викликайте поліцію для притягнення контролерів до відповідальності за хуліганство та вимагання. Звичайно, є певний ризик притягнення до відповідальності і самого безквиткового пасажира. Однак вчинене правопорушення буде розглядатися не особою, що страждає синдромом вахтера, а відповідно до встановленої КоАП процедури».
Однак навіть якщо місцева рада вже затвердила Правила, усе може виявитися не так просто. «Досвід практики в сфері юриспруденції дозволяє припустити, що текст Правил може бути переписано з міністерських Правил, що втратили чинність, як це сталося в Києві, – розповідає Надія Фроня. – Такі Правила, попри їхню сумнівну відповідність нормам Кодексу про адміністративні правопорушення, Окружний адміністративний суд м. Києва колись визнав такими, що відповідають законодавству, і підтвердив права контролерів штрафувати безквиткових пасажирів без суду і слідства. Рішення залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій».
Що ж, протистояння системі завжди може виявитися грою в одні ворота – навіть якщо закон буде на вашому боці. Але якщо ви готові до боротьби, краще запастися контактами гарних юристів.
Ну, або просто сплатити за проїзд.
Чи пересісти на негромадський транспорт.
