У крихітному швейцарському містечку Золотурн є 11 церков, 11 фонтанів, 11 веж і 11 музеїв, а міський годинник має лише 11 цифр. І це не випадковість. Чому вже понад півтисячоліття місто одержиме цим числом?
Якось вранці рівно об одинадцятій Тереза Штейлін стояла біля входу до барокового швейцарського містечка Золотурн, мовчки спостерігаючи за годинником.
“О дванадцятій ми повинні бути біля міського годинника, стрілка якого зупинилася на 11-тій”, – схвильовано пояснила вона, щойно я під’їхав.
Одинадцята – найкращий час для зустрічі в цьому місті, пояснила вона мені в електронному листі за кілька днів до цього. Але не проґавити полудень було не менш важливим.
Нам треба було поквапитись.
Перетнувши пішохідний міст через річку Ааре, вона різко повернула ліворуч на площі Клостерплац, пробігаючи повз великий будинок XVIII століття і поспішаючи до місця, яке мало пояснити дивну одержимість крихітного швейцарського містечка, загубленого десь у горах Юра.
Непомітний для випадкових перехожих, на західній стіні інвестиційного банку, висить годинник. Він приховує в собі таємницю, про яку знають навіть далеко не всі швейцарці.
На його циферблаті лише 11 годин, 12-тої бракує, але це не випадковість. Коли 11 трибків, повертаючись, запускають 11 дзвонів, годинник починає співати неофіційний гімн міста – пісню Золотурна.
Арлекін, що сидить верхи на годиннику, старанно відбиває молоточком цей час об 11:00, 12:00, 17:00 і 18:00 годині. Але годинник не просто вказує час, він може також пояснити, чому вже півтисячоліття це місто захоплюється цифрою 11.
Золотурн заснували римляни дві тисячі років тому, але сьогодні про нього мало хто знає, хоча воно й лежить недалеко від Берна – столиці Швейцарії.
У Золотурні 11 церков, 11 каплиць, 11 фонтанів, 11 веж і 11 музеїв. І це не випадковість, і не хитрий рекламний трюк.
Вік будинків коливається від XV століття до теперішнього часу. Одні – старезні і зношені часом, інші, як-от музей комп’ютерної техніки і сучасних технологій ENTER, єдиний у Швейцарії, надсучасні.
Відвідувачів зазвичай приваблює найстаріша будівля в місті – астрономічний годинник. Вони зачаровано роздивляються його прикрашений золотими зірками і небесними тілами циферблат і стежать за рухомими фігурками короля, лицаря і скелета.
Але я прагнув зануритися в історію глибше.
Пані Штейлін, зі свого боку, не претендує на роль фахівця-нумеролога, вона лише ентузіастка. Вони виросла в цьому місті і рада поділитися його історією і таємницями.
“Це – вічна історія, – каже вона, коли ми дивимось на 11-годинні куранти. – Але спочатку вам треба познайомитись з нашим нумерологічним шедевром”.
Прямуючи вулицею Юденштрассе, або Єврейською вулицею, ми проходимо повз дивовижну будівлю, в якій колись розташовувалась Гільдія ковалів – одне з 11 середньовічних товариств міста.
І незабаром опиняємось біля місця, про яке говорила пані Штейлін. Розкішний собор Святого Урса сяє в промінні полуденного сонця.
Число 11 увіковічено тут на якомусь трансцендентному рівні. Собор було зведено, як ви вже могли здогадатись, за 11 років, за розробками італійського архітектора Гаетано Маттео Пізоні, який наповнив будівлю безліччю символів і знаків.
Схоже, історія створення собору приховує якусь таємницю, на що натякають цифрові послідовності, які зрештою складаються в щось набагато потужніше.
До романського фасаду кафедральної церкви ведуть 3 прольоти сходів, кожен з яких налічує 11 сходинок. По обидва боки сходів – два фонтани в класичному стилі, прикрашені статуями Гедеона і рогатого Мойсея.
Вода приємно дзюрчить рівно з 11 кранів у кожному фонтані. Собор має 11 дверей, а вся споруда ділиться на три частини, по 11 метрів кожна. Над церквою домінує 66-метрова дзвіниця, що містить без одного дюжину дзвонів.
“Пізоні, безсумнівно, пустився берега, – розповідає пані Штейлін із захватом, наче ця історія не припиняє її дивувати. – Мерія міста наказала йому застосувати в будівництві число 11. І він це зробив. Він додав його всюди. Навіть мармурових вівтарів у соборі рівно 11.
У соборі так само тихо і безлюдно, як і на вулицях міста. Здається, Золотурн загубився в часі, і про місто забули. Всередині будівлі лише я і моя супутниця, наші кроки лунко віддаються в тиші нефа, коли ми підходимо до 11 кам’яної плити, закладеної в центрі собору.
Це єдине місце, з якого можна побачити всі 11 вівтарів собору водночас. Я рахую ряди лав, і, звичайно, їх теж 11.
Кожен мешканець Золотурна знає цю історію, але ніхто не може точно пригадати, коли і чому місто стало таким одержимим.
За легендою, одного разу з сусідньої гори Вайсенштейн до міста спустилися чарівні ельфи, щоби підбадьорити жителів Золотурна, які багато працювали, але не процвітали.
Число 11, яке німецькою мовою вимовляється “ельф”, є даниною громадян міста своїм рятівникам. Так принаймні свідчить легенда.
Утім, більш раціональним поясненням є, звісно, біблійні конотації числа 11, яке вважають священним і пророчим. У нумерології число 11 пов’язане з екстрасенсорними здібностями і спіритизмом, але для вірян у соборі Святого Урса воно насамперед має християнські асоціації.
“Апостолів було 12, але число 11 – це мрія про досягнення чогось кращого, – пояснює Штейлін, зачиняючи двері собору і виходячи знову на світло. – Воно символізує наше безкінечне прагнення до досконалості – це код нашої надії”.
Якщо релігія – один із ланцюгів золотурнської ДНК, тоді другим є геополітика. Число 11 можна простежити в історії міста до пізнього середньовіччя.
1481 року Золотурн став 11-м кантоном Швейцарської Конфедерації і до XVI століття ділився на 11 протекторатів.
Ба більше, перша згадка про число 11 відносить аж до 1252 року, коли гільдії ремісників обрали до міської ради 11 членів.
Що було в думках середньовічних золотурнців, зрозуміти непросто, але тепер число 11 стало геть невіддільним від життя міста. Цікаво, що діти в місті насамперед урочисто відзначають свій 11-й день народження.
Міська кондитерська Confiserie Hofer, який незабаром виповняється 100 років, виготовляє шоколадні батончики із влучною назвою “11”. І цю ідею також підхопила головна броварня міста.
“Мій батько з Берна, і він ніколи не чув історію з числом 11”, – розповідає майстер Моріц Кюнцле, показуючи мені сімейну броварню Öufi-Bier (“11-те пиво” місцевим діалектом).
“Але нам сподобалася ідея назвати бренд числом. Це оригінально і добре запам’ятовується, – додає майстер. – Ми були першими, хто це зробив, але тепер число 11 використовують ледь не у кожній назві, є навіть 11-річний віскі”.
За понад 500 років число 11 набуло містичного значення в Золотурні. Тепер вже ніхто не вважає його випадковим, і ця традиція навряд чи зміниться.
