На перше місце виходить кандидат Х, а кандидат У взагалі не виходить до другого туру. Такі прогнози ми чуємо за кілька місяців до результатів виборів. Часто ці цифри мають дуже мало спільного з реальністю, що й підтверджує голосування. Проте фахівці переконані: такі маніпуляції цифрами здатні суттєво вплинути на результат.
Днями керівник Комітету виборців України Олексій Кошіль заявив про три основні маніпуляції під час нинішніх перегонів. По-перше, це неіснуючі виборці у бюлетенях – так звані, «мертві душі». Друге – підкуп громадян як грошима, так і якимись товарами. І, нарешті, третє – маніпуляції даними соціологічних опитувань.
Згідно з останніми даними соціологічного опитування Центру ім. Разумкова, симпатії виборців на даний момент розподілилися так: за Володимира Зеленського готові віддати свої голоси 17.5% українців (19,5% серед тих, хто піде на вибори), за Петра Порошенка – 13,1% (16,8%), за Юлію Тимошенко – 11,5% (13,8%). Якщо ж до другого туру вийдуть Зеленський та Порошенко, то за артиста голоси готові віддати 32,2% громадян України, за чинного президента – 19,1.
Центр Разумкова вважається одним з найбільш авторитетних соціологічних інституцій, дані якого максимально наближені до реального результату. Але навіть цифри поважних закладів можна за бажання спотворити так, щоб показати вигідний для себе результат. Ну от, наприклад, високі рейтинги Володимира Зеленського постійно підкреслює телеканал «1+1», який належить Ігорю Коломойському і де виходять телевізійні продукти Студії «95 квартал». На «Інтері» можна почути про лідерство Юрія Бойка (нехай воно стосується лише окремих східних областей України), «Прямий» або «5 канал» розкажуть про електоральні успіхи Петра Порошенка, максимально приховавши результати його суперників, а на телеканалі «Україна» будуть розповідати про реальність перемогти для Олександра Вілкула.
Здавалося б: нехай розповідають, що хочуть, люди все одно проголосують, як хочуть. Насправді ж йдеться про відому маніпуляцію, однієї з теорій масової комунікації під назвою «спіраль мовчання». Люди, котрі, наприклад, ладні проголосувати за того чи іншого кандидата, ні за що не зізнаються в цьому, доки не переконаються, що так, як вони, думає ще багато людей. А коли з телеекранів розповідають, що цей кандидат набирає популярність та виходить у лідери, то все більше людей долучаються до «табору переможця». Особливо це стосується тих виборців, які не визначилися. Завдання журналістів у цій ситуації – підігрівати обстановку: мовляв, голосувати за того, хто не зможе перемогти – це викидати свій голос, краще підтримати лідера.
На соціологічних прогнозах роблять справжній бізнес. Звісно, цим не займатимуться поважні авторитетні інституції, а лише фірми-одноднівки, які реєструються саме з цією метою. Вони за певну винагороду (від 500 доларів) «малюють» кандидатам неіснуючі рейтинги саме з тією метою, щоб переконати потенційних виборців, що у того чи іншого претендента є реальний шанс на перемогу. Щоправда, в цій ситуації є й зворотній бік. Потенційні виборці, які бачать, що їх кандидат і так набирає достатньо відсотків, можуть просто не прийти на вибори – мовляв, а навіщо, його і без мене оберуть.
Провідні соціологи вважають, що частина провини лежить не на самих соціологах, а журналістах, які неправильно (свідомо чи несвідомо) інтерпретують отримані дані. За словами директора фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, така некоректна подача відображається на загальному рівні довіри до соціології та нівелює дані навіть поважних інституцій.
Директор КМІСу Володимир Паніотто теж нарікає на представників ЗМІ, в публікаціях яких буває справжня плутанина. Наприклад, нещодавно соціолога обурила програма Євгена Кисельова, у якій заявили, що рейтинг Зеленського за результатами Центру Разумкова дорівнює 19%, а КМІС показує 26%. За словами Паніотто, йдеться про різні рейтинги.
«Є (1) рейтинги по відношенню до всіх, є (2) по відношенню до тих, хто прийде, а є (3) до тих, хто прийде і визначився (останні є імітацією виборів). Ви порівняли рейтинг (2) центру Разумкова з рейтингом (3) КМІСа. Так от, у Центра Разумкова рейтинг Зеленського по відношенню до всіх 17.5%, у КМІСа – 16.4% (різниця в 1.1%)», – заявив соціолог.
Співробітники авторитетних соціологічних інституцій б’ють на сполох, адже маніпуляції з рейтингами та опитуваннями дискредитують не лише окремі фейкові структури, а й взагалі – всі соціологічні служби і саму науку. Саме тому Соціологічна асоціація звернулася до ЗМІ з вимогою виконувати вимоги щодо оприлюднення даних соціологічних досліджень. А саме, вказувати, хто опитував, коли, скільки людей було опитано, яким методом, хто є замовником дослідження, якими були точні формулювання тощо. Також журналістам варто звертати увагу, яка саме компанія оприлюднила дані соціологічного опитування. Чи є вона членом професійних спілок, чи має штатних соціологів, коли зареєстрована та чи має досвід проведення соціологічних досліджень. Фахівці переконані: якщо всі учасники процесу дотримуватимуться закону та зазначених правил, фейкова соціологія зникне як явище.
