Депутати Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук оголосили про вихід з пропрезидентської фракції БПП – фотографії своїх заяв вони опублікували у своєму Facebook.
Як депутати пояснили своє рішення та що було з депутатами-списочниками, які раніше виходили зі своєї фракції.
Чому зараз?
Всі троє депутатів у 2014 році потрапили до Верховної Ради за списками “Блоку Петра Порошенка”.
Утім з часом вони почали критикувати цю політичну силу та перестали голосувати синхронно з нею.
Водночас їхні опоненти закликали їх офіційно вийти з фракції та здати мандати, щоб на їхні місця могли зайти інші кандидати зі списків БПП. Вони ж аргументували відмову робити це тим, що прагнуть і надалі працювати над реформами в Україні саме як депутати.
Зрештою, 28 лютого, за кілька місяців до виборів нового парламенту, ця ситуація змінилася – всі троє заявили про вихід з пропрезидентської фракції.
У своїх поясненнях вони згадали про скандал навколо звинувачень зі сторони програми Bihus.info на адресу одного з бізнес-партнерів президента Олега Гладковського щодо наживання на контрабанді російських деталей для армії.
“Подав заяву про вихід з фракції БПП. Це – формальність. Ми вже давно по різні боки ціннісних барикад. Останні події це лише підтвердили. Я прийшов у політику після революції й навіть формально не хочу бути пов’язаний з тими, хто відкрито очолює контрреволюцію”, – написав Мустафа Найєм.
“За чотири з половиною роки я чув п’ятнадцять тисяч разів питання “чому ви в БПП?”. У мене на це питання були відповіді, які, втім, мало кому здавалися переконливими. Тепер можна нікого ні в чому не переконувати. Ця сторінка перегорнута”, – додав він.
Схожі аргументи навела і Світлана Заліщук: “Люди часто запитували, чому не виходите. Вважаю, що мандат – це не квиток раба. За останні чотири роки мандат дав можливість боротися за важливі закони, за важливі справи. Наприклад, закон про антикорупційний суд. За інші закони, які були обіцяні в коаліційній угоді ще в 2014 році, але потім зраджені”.
“Далі не бачу можливість та сенсу мати жодної прив’язки до цієї абревіатури. Розкрадання солдатів – це за межею людяності” – відзначила пані Заліщук.
Раніше і Мустафа Найєм, і Сергій Лещенко, і Світлана Заліщук були присутніми за форумі “Демократичних сил”, який висунув кандидатом у президенти Анатолія Гриценка.
А згодом Світлана Заліщук стала радницею Гриценка з міжнародних питань, й він оголосив, що у випадку своєї перемоги пропонуватиме її на посаду міністра закордонних справ.
“У добру путь”
У фракwії БПП вже прокоментували заяви Лещенка, Найєма та Заліщук.
“У добру путь… Вони вже кілька років не приходили на засідання фракції”, – прокоменутвав журналістам у кулуарах парламенту заступник голови фракції Олексій Гончаренко.
“Якщо у тебе є принципова позиція і тобі не подобається, що вона (фракція. – Ред.) робить, то тоді виходиш одразу. А якщо тобі два роки це не подобалося, але мандат подобався – то це інше”, – додав він.
“Вони казали, що використали нашу партію як трамвай, щоб заїхати у парламент. Я так розумію, що вони знайшли інші трамваї, і думають, що вони їх кудись заберуть”, – резюмував Гончаренко.
А юрист та екс-заступник голови ЦВУ Андрій Магера зауважив, що заяви всіх трьох депутатів “не тягнуть за собою жодних правових наслідків та не призведуть до припинення членства у фракції”.П
“По-перше, їхні заяви адресовані голові фракції БПП, а не – Верховної Ради України. По-друге, змістом заяв є прохання про прийняття фракцією рішення про виключення з числа членів фракції, а не констатація факту добровільного виходу із фракції”, – написав юрист у Facebook.
Мустафа Найєм вже опублікував фото нової заяви, адресованої саме спікеру Парубію, де йдеться про вихід із фракції.
“Після оголошення заяв головуючим на засіданні ВР України вони стають позафракційними”, – додав Магера після оприлюднення нових заяв.
Слідами Фірсова й Томенка?
У 2016 році депутати Євген Єгор Фірсов та Микола Томенко, які також були обрані по списках БПП, оголосили про свій вихід з фракції через незгоду з діями її керівництва.
Згодом партія на своєму закритому з’їзді позбавила їх депутатських мандатів.
Рішення з’їзду БПП посилалося на положення статті 81 Конституції України про “імперативний мандат”.
У ній йдеться про те, що вихід депутата з фракції сили, за списком якої він потрапив до парламенту, є підставою для позбавлення його повноважень (тобто, норма не поширюється на депутатів-мажоритарників, багато з яких змінювали фракції і групи і нинішньому складі парламенту, або на депутатів, яких фракції власноруч виключають зі свого складу, як вчинила “Самопоміч” з Ганною Гопко).
Колізія полягала у тому, що, за конституцією, позбавлення мандату має відбуватися з дня ухвалення відповідного рішення партійним з’їздом “на підставі закону”. Водночас жодного окремого закону, який би регламентував цю процедуру, в Україні не існує.
Але юристи БПП наполягли, що норми Конституції є нормами прямої дії.
Норма про імперативний мандат з’явилася у редакції Конституції України від 2004 року.
До випадку з Томенком і Фірсовим вона не застосовувалася на практиці жодного разу, й після цього прецедентів також не було – депутати, не згодні з лінією своїх фракцій, просто голосували окремо, формально лишаючись у їхньому складі.
Венеціанська комісія та низка українських юристів раніше критикували цю норму, вважаючи її недемократичною.
А Микола Томенко заявив, що вважатиме це рішення таким, що “суперечить Конституції, результатам виборів і здоровому глузду”.
Згодом Єгор Фірсов та Микола Томенко приєдналися до команди Анатолія Гриценка.
Зараз можливе рішення про позбавлення мандату Найєма, Лещенка та Заліщук також має ухвалити з’їзд партії “Блок Петра Порошенка”.
Коли це станеться (і чи станеться взагалі до виборів) – невідомо. Заступник голови фракції Олексій Гончаренко заявив, що партія поки що не ухвалювала якихось рішень про дату свого нового з’їзду.
