У вирі передвиборчої кампанії український виборець опинився у досить непростій ситуації. Широкомасштабні та багатошарові маніпуляції громадської думкою здатні заморочити мізки навіть тим , хто регулярно стежить за подіями на політичній арені , не кажучи вже про більшість, яка мало цікавиться і слабо обізнана з політикою.
Сьогодні Україна знову зіткнулась з викликами, від яких залежить не лише її доля, але й саме існування. Використовуючи всі можливі інструменти гібридної війни та чисельну агентуру, Росія прагне знову повернути Україну до своєї орбіти. В чому їй сприяє і неабиякий досвід використання об’єктивних проблем , накопичених в нашому суспільстві.
Політичні експерти по різному оцінюють плани Путіна на нинішніх виборах в Україні. Деякі з них, зокрема близький до російської опозиції соціолог і публіцист Ігор Ейдман вважають , що Кремль не ставить собі за мету підтримку одного конкретного кандидата., а намагатиметься дискредитувати або ж узагалі зірвати вибори, аби Україну “легше було зжерти”.
Він зазначив, що Путін прагне на виборах в Україні – “помістити країну в хаос та дискредитувати українську демократію перед західними партнерами”.
Главі Кремля потрібні масові заворушення в ході виборів, викликані звинуваченнями у тиску на виборців та фальсифікаціями. А ще краще – скасування президентських виборів або їх другого туру,– переконує політолог.
До того ж, за словами Ейдмана, Росія спробує зробити так, аби довіра до української влади з боку західних партнерів була б у результаті таких подій підірвана.
На його думку, Кремль буде намагатися зробити все, щоб Україна вийшла з виборчого процесу розколотою і позбавленою міжнародної підтримки. Бо у цьому випадку «її легко буде зжерти”.
Подібної думки дотримується і керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк, який під час нещодавньої прес-конференції «Російське втручання в українські вибори – сценарії та інструменти» заявив, що Росія наразі веде інформаційну підготовку для військового втручання і зриву президентських виборів в Україні. За його висновками, в російській підготовці до українських виборів президента починає превалювати план, який передбачає безпосереднє військове втручання і зрив виборів. Не просто делегітимізація, а зрив, – підкреслив Данилюк.
Для зриву виборів і дестабілізації в столиці може бути використане протистояння праворадикальних сил з силовииками, що виправдає російське гуманітарне втручання для громадян Російської Федерації. На це вказує підготовка, яку масштабно розгорнули в російських ЗМІ.
Пояснення можливого втручання інтерпретується як захисна операція Росії від «агресивної України», яка готується не лише до повернення Донбасу і Криму, а й взагалі до нападу на Російську Федерацію», – пояснив експерт, попередивши , що надалі тема праворадикальної загрози буде підхоплена і розповсюджуватиметься агентами впливу РФ на Заході.
При цьому він зауважив, що в Україні відсутня помітна суспільна підтримка ультраправих сил, про що свідчить їх відсутність в парламенті, на відміну від багатьох європейських країн. А це також вказує на штучний характер таких процесів.
На думку експертів Центру оборонних реформ активні заходи в діяльності певних ультра-патріотичних організацій можуть виступити передумовою для розгортання як прямої військової агресії зі сторони РФ і служити виправданням для так званої «гуманітарної інтервенції», або прикритої інтервенції, яка буде здійснюватися з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей під виглядом наступу так званих бойовиків «ДНР» і «ЛНР»».
Тому для зменшення ризиків прямого російського втручання громадськість і кандидати у президенти мають відмовитись від протестів та масштабних вуличних агітаційних заходів напередодні виборів , – заявив під час згаданої прес-конференції політолог та експерт з інформаційних операцій Олег Саакян.
“Я би закликав кандидатів відмовитись від вуличної форми політичного протистояння взагалі і вуличної форми прямої агітації, тобто форумів, широкомасштабних мітингів і від акцій протесту”, – сказав Саакян, зауваживши, що кандидати мали би звернутися і до різних громадських об’єднань, щоб ті “ теж утриматись на період виборів від такої форми активності”.
За його словами, це безумовно не вирішить всіх проблем та не зніме усіх ризиків. Але, принаймні, так можна покращити ситуацію з точки зору стійкості до можливих прямих інтервенцій і до створення прецедентів, створення аргументів для віртуального простору, а також не дозволить різним політичним силам використовувати протести на свою користь.
До того ж, враховуючи рівень недовіри всередині політичної еліти країни будь-які домовленості “можуть не витримати просто випробування викликами” і будуть “зраджені ще в процесі”, що призведе до додаткової ескалації напруги в суспільстві, – пояснив він.
Варто лише зауважити , що порада Саакяна різко розходяться з принципами «прямої демократії», без якої не було б ані Помаранчевої революції, ані останнього Майдану.
При цьому експерти попередили, що може бути задіяний і другий сценарій зриву виборів в Україні з використанням залученою агентурою РФ з інших країн .На думку Данилюка, в разі недостатності передумов для гуманітарного вторгнення військ РФ до виборів в Україні, Кремль спробує реалізувати сценарій з невизнання їх світом безпосередньо у день голосування.
“Фейкову реальність можуть створити буквально за два дні. Зараз, коли ми бачимо розхитану ситуацію, сумніви та мінімальну довіру взагалі до будь-яких урядових структур, достатньо ще підняти трохи градус для того, щоб зворушити масову істерію і, по суті, вся державна і суспільна система може зайти в процес турбулентності і стати абсолютно некерованою”, – підкреслив політолог. За його словами, для делегітимізації виборчого процесу достатньо заворушень 31 березня в приміщеннях двох-трьох окружних виборчих комісій (ОВК), “що в принципі можливо в загальнонаціональному вимірі, ну і не вплинуло би на підрахунок, але цього буде достатньо для того, щоби отримати ці передумови”.
Експерт зауважив, що незважаючи на заборону росіянам спостерігати на виборах, у складі спостережної місії ОБСЄ будуть люди з паспортами інших країн, “які все одно цю функцію, на жаль, виконають”.
Нам точно відомо, що вже зараз громадяни Грузії, які по мандату однієї з міжнародних організацій входять до спостережної місії, направлені в Україну і є кадровими співробітниками російських спецслужб. це, знову ж таки, де ми говоримо про кадрових співробітників. Ми не говоримо просто про людину, якій там заплатять гонорар і яка вийде і потім для Russia Today зробить включення і скаже про те, що від них чекають, – повідомив Данилюк.
За його словами для попереднього розхитування ситуації і навіть спроби державного перевороту, щоб не допустити проведення виборів в Україні, Росія може використати заплановану на 16 березня акцію Національного корпусу.
“Ця акція відбуватиметься без символіки і там будь-хто може і будь-як діяти. Хочу сказати, що достатньо роти російського спецназу для того, щоби використати ці протести для, принаймні, спроби державного заколоту, який в очах Москви, як заколот праворадикалів, буде достатньою підставою для того, щоби, або під виглядом ЛДНР рухатися на захист російськомовного населення, або безпосереднього «гуманітарного» вторгнення військ РФ , – переконував він, вказуючи на достатність і тимчасової дестабілізації роботи органів управління Збройними силами.
На відміну від експертів, які лише «натякають», у «Блоці Петра Порошенка » не мають сумнівів , що за акціями організацій «Національний корпус» та «Національні дружини» перед Адміністрацією президента та в Черкасах 9 березня стоять «проросійські реваншисти та олігархи-втікачі».
«За подібними акціями стояли й стоять проросійські реваншисти та олігархи-втікачі. Увесь час від початку російської агресії проти нашої держави ми стверджуємо право України бути вільною та незалежною. Саме тому ні в кого не вийде запалити чи зламати Україну зсередини», — сказано у поширеній заяві партії.
В БПП наголосили, що саме такої «картинки» подій чекає «російська машина пропаганди», аби повалити «демократичну європейську владу».
Цікаво, що «страхітлива» акція Нацкорпусу, якою так лякали експерти, за словами очільника київської поліції Андрія Крищенко, пройшла в столиці без жодних інцидентів, де навіть нікого не затримали.
Після сутичок з поліцією 9 березня, коли активісти Нацкорпусу мітингували з вимогою розслідувати та покарати винних у справі про корупцію в «оборонці», багато хто очікував повторення зіткнень, однак цього разу у Києві все пройшло спокійно. Та власне й сам захід напередодні анонсувався виключно як мирний.
Водночас у партії заявляли, що влада нібито готує провокації проти мирного зібрання, щоб “дискредитувати азовський рух”.
Тим не менше багатотисячний мітинг і хода його учасників до Банкової закінчилися “перфомансом”, в якому активісти закидали кордон поліції іграшковими свинями.
От вам і вся «спроба перевороту»…
Звичайно, існування постійної російської загрози може не визнавати лише глибоко упереджена чи заангажована людина. Думки заокеанських експертів, до речі, багато в чому збігаються з оцінками наших.
Зокрема, в оперативній групі по українським виборам в США, яка є спільним проектом Атлантичної ради, Фонду Віктора Пінчука та Трансатлантичної комісії з чесних виборів вважають, що однією з цілей Кремля щодо президентських виборів в Україні є делегитімізация їх результатів. На даний момент активізації російського втручання в президентські вибори в Україні не зафіксовано, але ситуація може змінитися протягом наступних тижнів.
“Ми не побачили масивної підтримки одного кандидата або масивної опозиції – до іншого кандидата. Вони більше фокусуються на процесі”, – заявив керівник Оперативної групи, старший науковий співробітник Міжнародного університету Флориди Девід Креймер.
При цьому він допустив, що Кремль може активізуватися напередодні парламентських виборів, які пройдуть в Україні восени.
“Ймовірно, Кремль думає, що у нього більше можливостей впливати на ці вибори, як через мажоритарних кандидатів, так і через партії”, – відзначив експерт.
У свою чергу директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст, який в 2003-2006 роках був послом США в Україні і зараз є членом Оперативної групи, заявив, що “ми поки не бачимо нічого екстраординарного в плані втручання Кремля в президентські вибори”.
“Вони продовжують тиснути з різних напрямків в Україні. Масивна дезінформація триває. Зондування з метою кібератаки тривають, особливо в речах, пов’язаних з виборами, таких як Центральна виборча комісія. Вони спробують вставити свої кібершупальца в електронні ящики для голосування під час виборів”, – заявив він.
Але, варто відзначити, що сьогодні у відносинах Росії та України – це вже рутина.
Та водночас, зауважив експерт , не можна виключати чогось, надзвичайно підривного характеру, або військової провокації перед самими виборами за прикладом тієї, яка сталася в Керченській протоці.
Але розуміючи феноменальну потужність і широкі масштаби російського впливу, не варто «виплескувати дитину з водою». Адже загроза від сусідів зовсім не означає необхідність згортання демократичних процедур в українському суспільстві, хоча й дає можливість владі апелювати до людей про необхідність «закручування гайок». Причому така ситуація виникла ще задовго до нинішніх виборів.
Варто лише згадати операцію «Шатун» двохрічної давнини , про яку нібито стало відомо СБУ з легкої руки невідомих хакерів, що злили інформацію з поштової скриньки радника Путіна та «куратора України» Владислава Суркова . Як говорили тоді в СБУ, ця схема «включала у себе проведення масових акцій протестів по Україні для дискредитації органів державної влади, а також для проведення дострокових парламентських виборів».
До того ж за версією спецслужби, цей «план» начебто підтверджував, що опозиція і антикорупційне партнерство є “агентами впливу Кремля”, оскільки спрямовані на підрив влади (правлячого квазіблоку “Нарфронта” і БПП).
Більше того, з цього “документа” наче випливло, що теми “олігархічної суті українського правлячого класу”, “клептоманії еліт”, “неефективності управлінської системи” – це все тези “темників” Суркова, які ці “агенти впливу” не усвідомлено транслюють в українське суспільство, тим самим граючи на руку Путіну.
Нагадаємо, що цей «резонанс» СБУ так і закінчився пшиком, над яким досить посміялись як звичайні українці, так і в експертному середовищі. Але спроба маніпуляції суспільством була зарахована і не забута.
Тому на думку багатьох експертів, зокрема співдиректора програм з міжнародної безпеки Центру ім. О. Разумкова Олексія Мельника, високий ризик російського втручання в нинішні протести в Україні не скасовує реальних причин протестних настроїв. При цьому Кремль не обов’язково організовуватиме з нуля ті чи інші протести, а може скористатися тими з них, які готують українські політичні сили. Звичайно, підозри щодо російського втручання мають вагомі підстави. Але Україна істотно ускладнила би роботу російських спецслужб, якби українська влада не давала приводів для протестів», – визнає Мельник.
Майже в унісон йому висловився тоді і екс- заступник голови СБУ і віце-президент Центру стратегічних досліджень та аналізу Олександр Скіпальський, заявивши , що загроза з боку Росії залишається і там шукатимуть найменші підстави для підтримки протистояння влади з народом. Але є й очевидна тенденція з боку влади прикрити свої недоробки, казнокрадів і злодюг “російськими планами” щодо розхитування ситуації. Простий приклад: протести планувалися значно раніше, ніж з’явився сумнівний “Шатун”, але влада вважає, що його публікація когось зупинить», – прокоментував експерт.
Тому з більшою впевненістю можна говорити лише про можливе підігрування організаторів передвиборних протестних акцій на користь котрогось з конкурентів Петра Олексійовича в боротьбі за крісло президента. Про це на тій же прес-конференції наголошував і Олександр Данилюк, який заявив, що вулична активність праворадикальних груп націлена на зниження рівня підтримки окремих кандидатів і “сприяє на сьогоднішній день шансам пана Зеленського як вийти в другий тур виборів президента , так і виграти там”.
Експерт звернув увагу, що Зеленський може бути кандидатом, ставку на якого робить Росія. Про кремлівську підтримку може свідчити і той факт, що головним технологом його штабу є Дмитро Разумков – один із екс-лідерів молодіжного крила Партії регіонів. Аналізуючи інтерв’ю Зеленського, Разумкова і основних українських олігархів “від Пінчука до Коломойського”, в Центрі оборонних реформ зробили висновок, що тези зводяться до капітуляції України – відмова від курсу на ЕС, НАТО і повернення Криму, а також прийняття окупованого Донбасу на умовах Росії. “У випадку (реалізації сценарію загострення 16 березня –!? ред.) ми маємо окупацію Лівобережної України або частини Лівобережної України, ми маємо Центральну Україну з надзвичайним станом і відсутністю фактично, міжнародного визнання цього напівполіцейського або поліцейського режиму.
І з високою ймовірністю на Західній Україні ми маємо квазідержавне, праворадикальне утворення – все те, що намагалися реалізувати навіть під час Майдану і що, в принципі, планувалося на 2015 рік – на президентські вибори. Просто значно краще підготовлені, значно краще вибудувані всі структури, а наратив той самий”, – лякає Данилюк.
Можлива й версія , де організатори акцій, бажаючи скористатися ситуацією, вирішили підігріти інтерес та заробити популярність в суспільстві. Тим більше, що вимоги у Нацкорпусу цілком реальні та доволі скромні: лише притягти до відповідальності декількох високопоставлених корупціонерів. І акціям – крапка.
Але для цього президенту треба, за необачно процитованими ним словами Лі Куан Ю, «посадити трьох своїх друзів», в чому він очевидно не має жодного бажання. Вважаючи за краще розгортати широку інформаційну кампанію щодо «російського сліду» у будь-яких мирних і цілком справедливих протестах проти влади.
Тому нема нічого дивного , що , за словами Родіон Кудряшова, керівника центрального штабу “Нацкорпусу, прихильники партії зберуться знову у наступну суботу, і їх, як вони обіцяють , буде удвічі більше. Ми продовжимо вимагати “посадки” цих покидьків, які розкрадають бюджет армії, – наголосив він.
“Хочеться сказати правоохоронним органам – можете на сьогодні видихнути. Побачимося у наступну суботу. І будемо говорити по-іншому”, – додав Кудряшов.
Водночас речник “Національного корпусу” Олександр Алфьоров на питання BBC News Україна про те, чи можуть статися сутички наступної суботи, відповів: “Ми не ходимо битися. Ми хочемо, щоб президент відповів на наші питання”.
Тому навіть пересічному громадянину,, оцінюючи цю ситуацію, не варто летіти з висновками, а зупинитися і на момент задуматися, керуючись древнім латинським висловом «Кому вигідно?» і додамо від себе «Навіщо?».
При цьому , якщо влада дискредитуватиме протести, вважає політолог Руслан Бортник, то серед тих, що зневірилися, можуть зародитися ще радикальніші настрої. Частина цього руху може серйозно радикалізуватися і вийти зі зброєю, влаштовувати акти індивідуального терору, які спостерігалися свого часу під Верховною Радою, з метанням гранати», – прогнозує політолог.
А щоб уникнути такого сценарію, радить Бортник, владі необхідно дати суспільству інфраструктуру демократичного протесту і вести діалог з протестувальниками. Якщо ж влада закриватиметься та не шукатиме компроміси з народом, то суспільство буде радикалізуватися, а це несе небезпеку.
І «російський слід» тут буде ні до чого, лише дзеркало, в яке й справді іноді корисно заглядати.
А найгірше у цьому те, що , зневірившись в інформаційних маніпуляціях влади, більшість громадян може проігнорувати сигнали про справжню смертельну загрозу нашій державності. Можливо це і є одна з найхитріших «многоходовочок» Путіна. Байку Крилова про хлопчика і вовка , сподіваюсь, усі пам’ятають.