Нині у Верховній Раді перебуває понад десяток законопроектів, які вводять кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Один з них президентський, інші – альтернативні, внесені депутатами. Проте, схоже, у цих документів немає шансів бути прийнятими щонайменше до виборів. Принаймні, у такій редакції.
Експерти не дуже високої думки щодо внесених документів. Вони вважають, що в частині з них ускладнена процедура збору доказів незаконного збагачення, а деякі взагалі унеможливлюють цей збір.
Так, частина законопроектів передбачають норму, згідно з якою через суд доводиться незаконність набуття активів, а після завершення процесу відкривається кримінальне провадження за незаконне збагачення.
Деякі проекти пропонують слідчим самим доводити, що чиновник збагатився з незаконних джерел. І в такому випадку, вважають експерти, цивільне законодавство конфліктуватиме з антикорупційним. Бо людина може навести «доказ» правомірності отримання тієї ж фінансової вигоди, який може бути прийнятним з точки зору цивільного права, але сумнівним з точки зору тесту на корупцію.
Частина проектів передбачає, що розслідування щодо посадовця починається тоді, коли особа отримала дохід від ста неоподаткованих мінімумів. Але це навіть не 100 тисяч гривень і справжня дрібниця для українських чиновників. Правоохоронцям доведеться займатися дрібними порушеннями, а не справжніми злочинами.
Ще один законопроект передбачає розслідування справ про незаконне збагачення, коли рівень доходу та активів в два з половиною рази перевищує задеклароване. А в цьому фахівці вбачають порушення рівності громадян перед законом.
Щоправда, більшість цих проектів не мають жодного шансу бути ухваленими у Верховній Раді. На відміну від президентського, який може стати компромісом. Втім, у експертів багато питань до цього проекту. У цьому проекті для того, аби притягнути чиновників до відповідальності за необґрунтовані статки, слідству потрібно буде спочатку доводити, що такий чиновник не отримував хабарі або не зловживав владою.
На думку експертів Центру протидії корупції, така постановка питання не вирішує проблеми, а робить ще гірше, адже за цією процедурою довести склад злочину чиновника майже неможливо.
Наразі доля усіх цих законопроектів – досить туманна, адже наразі вони навіть не включені до порядку денного. Як пояснив Голова парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, комітет встиг розглянути тільки частину з цих проектів, тому не можна вносити їх до сесійної зали. Крім того, ще не закінчився термін подачі альтернативних законопроектів.
Та й міжнародні партнери вважають, що ухвалювати ці проекти немає сенсу, оскільки вони недосконалі. Днями до профільного комітету надійшов лист, підписаний представником МВФ, послами США та ЄС в Україні та директором Світового банку зі справ України, Білорусі та Молдови. За їх словами, жоден із законопроектів, внесених до парламенту, не відповідають вимогами міжнародних стандартів, у тому числі – Конвенції ООН з боротьби з корупцією.
До цих голосів варто прислухатися, адже ухвалення закону про незаконне збагачення було одним із важливих пунктів домовленостей з міжнародними структурами, в тому числі – фінансовими донорами. За словами депутата Сергія Лещенка, сумнозвісне рішення Конституційного суду, який скасував статтю щодо незаконного збагачення, засмутило представників американського та канадського урядів. А саме їх слово є ключовим при виділенні грошової допомоги по лінії МВФ.
Тому міжнародні партнери і критикують внесені законопроекти, вимагаючи доопрацювати їх. Адже у разі ухвалення варіантів у сирому вигляді вони будуть такими ж вразливими перед рішенням Конституційного суду, як і відповідна стаття.
Навіть президентський варіант міжнародні партнери розкритикували. Представники пропрезидентської фракції також визнають, що він недосконалий. Як пояснив golosua.info член БПП, член «правоохоронного» комітету Валерій Карпунцов, у президентському варіанті є певні недоліки, але він все одно сильніший, ніж будь-які альтернативні варіанти.
«Зараз це питання дуже гостро стоїть, кожному хочеться на ньому пропіаритися, тому законопроектів все більше і більше. Але жоден з них фактично не вирішує проблему покарання за незаконне збагачення. Наразі комітет працює, розглядає усі законопроекти, і, скоріше за все, у квітні узгоджений документ буде внесений до сесійної зали», – заявив Карпунцов.
Втім, член комітету з питань правової політики правосуддя Андрій Іллєнко сумнівається, що у нинішнього складу парламенту дійдуть руки до законопроекту про незаконне збагачення.
«Більше шансів у законопроекту, внесеного президентом. Але я вважаю, що цей проект взагалі не про незаконне збагачення – він недієвий і неефективний, і навіть якщо він буде ухвалений, це не стане вирішенням питання. Тому депутати подали альтернативні варіанти, тут я проблеми не бачу. Натомість проблеми дві: по-перше, президентський варіант дуже слабий. По-друге, нам обіцяли миттєвий розгляд цих проектів, але він ніяк не починається. Комітет не поспішає. Очевидно, це питання хочуть якомога далі відсунути. Нам треба ухвалювати нормальну редакцію цього закону, але, боюсь, цим вже займатиметься новий склад парламенту», – вважає Іллєнко.
Депутати схильні до створення робочої групи, в рамках якої автори усіх законопроектів підготують спільну редакцію закону про незаконне збагачення. Очевидно одне: до президентських виборів закон про незаконне збагачення ухвалений не буде. Адже цей пленарний тиждень – останній перед датою голосування.
