Інтерес до постаті Володимира Зеленського продовжує зростати. І не тільки в зв’язку зі значними шансами зайняти найвищу посаду в країні, але й тому, що не дивлячись на четвертий місяць його участі у президентській кампанії, в українців, все ж дуже мало інформації, про справжні плани ймовірного президента.
Наразі Зеленський лише сипле заяложеними фразами в своїх соціальних мережах, не представивши українському суспільству докладний план своїх дій. Водночас пропагуючи свій брак досвіду і відсутність програми як перевагу під лозунгом “ні обіцянок, ні пробачень”.
При цьому він залишається практично невідомим ані своїм прихильникам, ані своїм опонентам. Після першого ж великого телевізійного інтерв’ю, яке продемонструвало, наскільки далекий цей кандидат від розуміння не тільки від насущних проблем управління країною, але й самої суті мистецтва державного управління, Зеленський намагається якомога рідше з’являтися на телеекранах «поза образом».
Тому в українців є всі шанси стати першим народом, готовим проголосувати за віртуальний персонаж – нехай навіть поки з плоті й крові. Адже Зеленський насамперед виконує роль – саме цим він цікавий своєму електорату. Причому політичний рейтинг Зеленського почав зростати саме після того, як з виконавця скетчів він став виконавцем ролі «випадкового» президента Голобородька в телесеріалі «Слуга народу».
Але й навіть за дефіциту фактів про «справжнього Зеленського», фрагменти його творчого доробку, на думку аналітиків, можуть дати виборцям цінну інформацію для роздумів напередодні вирішального президентського туру.
На це в коментарі для Голосу – Інфо звернув увагу і авторитетний вітчизняний історик, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який зауважив: «Насамперед треба зважати, що Володимир Зеленський не робив поки жодних заяв, які би дали можливість зрозуміти його політичні наміри у гуманітарній сфері, тобто в питаннях національної пам’яті , культури і мови.»
Маємо лише декілька невтішних коментарів з його оточення про неактуальність в даний момент прийняття закону про мову і що в Україні відбувається «неправильна українізація». Відповідно таке його мовчання допомагає мобілізувати дуже різні частини людей. Одна з них – люди, які підтримують українську мову, культуру і готові обстоювати справедливу вітчизняну історію, друга ж, навпаки, які прагнуть реваншу «руського міра», хоча б у культурній галузі.
Отже за відсутності тез, які б стосувалися гуманітарної політики, джерелом для розуміння світогляду кандидата і справді залишається його творчість, зокрема в форматі виступів 95 кварталу чи серіалу «Слуга народу», – пояснює В’ятрович.
І тут результати аналізу будуть досить сумними, бо здебільшого його жарти щодо української культури чи історії є антиукраїнськими. Це зокрема жарти на такі святі для кожного українця теми Голодомору або ті, які ображають релігійні почуття людей про Томос та демонструють здебільше зневажливе ставлення до України, як держави, – наголосив він.
На жаль, питання рідної мови в Україні продовжує залишатися гострим, незважаючи, що наше суспільство за останні роки зробило чимало кроків для підвищення української самоідентифікації. Та не біда, що серіал «Слуга народ» знятий у двомовному форматі. Проблема в тому, що в ньому всі, хто розмовляють виключно українською мовою, «представлені агресивними і тупуватими неадекватами».
Хоча й важко не погодитися з тезою в одній зі сцен третього сезону, де творці серіалу зі студії Зеленського «натякають», що на мовній проблемі спекулюють ті, хто грабують Україну.
Водночас прибічники Зеленського стверджують, що серіальні «перехлести» – є лише комерційними прийомами на догоду бізнесу.
На що колишній нардеп Віктор Уколов, коментуючи депутата Сергія Лещенка, на думку якого «жарти Зеленського такий же бізнес, як і шоколадні батончики« Рошен», зауважив, що батончики не формують російський світогляд, а жарти «95 кварталу» та фільми «Слуга народу» – формують.
Для більшого підтвердження Уколов представив нарізку з серій нового сезону з коментарями фрагментів, які на його думку дають право назвати цей фільм «Слуга Кремля».
Для Валерія Жидкова, сценариста даного фільму і вчорашнього громадянина РФ, мова не має значення. «Яка різниця?» – говориться в коментарі на екрані, що з’являється після однієї зі сцен фільму.
Бажання Зеленського заради гострого слівця висміювати все , що можливо, призвело і до ситуації, коли, коли на фестивалі гумору в Юрмалі, він жахливо принизив Україну, за що добряче отримав від патріотів – українців. Порівнявши її з порноактрисою з німецького фільму для дорослих, гуморист сказав: “Вона готова прийняти в будь-якій кількості, з будь-якого боку”.
Скандал потроху затих, але не забувся, бо що дозволено клоуну, абсолютно не личить українському політику.
Тому й Ірині Венедиктовій, раднику Зеленського з правових питань довелося в ефірі “Громадського недавно пояснювати, що жарт Студії “Квартал 95”, яку виголосив кандидат в президенти Володимир Зеленський про Україну і порноактрису, абсолютно невдалий, але він залишається тільки жартом.
Я спеціально переглянула цей сюжет, який був в Юрмалі … Там мова йде не про жінку легкої поведінки, там було про порноактрису … Я вважаю, що це абсолютно невдалий жарт, але давайте зійдемося на тому, що це був жарт. І з чим він пов’язаний? він пов’язаний з болем людини, яка їздить по світу і бачить ставлення до українців і до трудових мігрантів з України “, – заявила Венедиктова.
Цікаво, чи здатен комік настільки ж «невдало жартувати» про своїх близьких і друзів.
Всі вони бачать Україну або як дійну корову, або як ”зірку німецьких порнофільмів, яку можна брати з у сіх боків”, а себе або, як доярів, або як сутенерів, – написав з цього приводу у своєму блозі в «Дніпрограді» Ярема Галайда.
Гадаєте, я не розумію, що Зеленський дрібний ватанчик? Ні! Він не ворог України, як такої. Може навіть десь там, в глибині душі, він патріот, але патріот України без українців. Він продукт космополітичного, мультикультурного, культурмарксистського, сірого та безликого блювотиння, яке не залишає місця для українців, як народу і тим більше, Нації. Тому, у разі його перемоги, на нас чекають спроби згорнути декомунізацію, придушити ті вбогі паростки українізації, які з великим трудом вичавило із себе Порошенкове оточення. Нас, скоріш за все, чекає ренесанс «ригів», під плащиком ”залучення до роботи фахівців-господарників”, як це вже було не раз і не два, – жорстко заявив блогер.
Разом з тим , на думку Володимира В’ятровича, якщо Зеленський , як політик має інші погляди, він мав би їх озвучити. Зараз ми можемо мати уявлення про його погляди лише виходячи з аналізу його творчості, – зауважив експерт.
Важко сприйняти і пояснення деяких з його соратників, що ця часом антиукраїнська творчість – лише бізнес. І з цього не можна судити про нього як про людину і політика. Якщо людина вважає за нормальне заробляти гроші на антиукраїнських жартах, то це напевне свідчить про нього не тільки як про бізнесмена, а й як про політика. Судячи з того, що я читав про останні серії, де йдеться нібито про розкол України, можна припустити , що тут транслюються деякі інформаційні посили , які можуть йти з Росії і які вона намагається озвучувати в Україні вже понад 10 років, – відзначив В’ятрович.
Цікаво, що внесок в перемогу Зеленського в першому турі виборів серед інших зробили і українські націоналісти, а точніше партія «Національний корпус» і рух «Національні дружини», які за кілька тижнів до виборів почали буквально «ганяти» за Порошенко українськими містами. Націоналісти зривали акції на підтримку нинішнього гаранта, закидали поліцію плюшевими свинями і невтомно нагадували українцям: оточення президента наживається на крові, воно причетне до жахливої корупції в оборонній промисловості.
Крім того, «Національні дружини» відправили на вибори 2 тис. спостерігачів. І нехай їх чисельність була невеликою, вони ускладнили фальсифікації на виборах. Загалом, Зеленському є за що дякувати націоналістам.
Однак за кілька днів вийшов третій сезон серіалу «Слуга народу», в якому Зеленський «проїхався» по всім українським політикам, в тому числі і по націоналістам. До виборів на це не звернули уваги, а ось після першого туру в соцмережах з’явилися численні коментарі з цього приводу.
«Цікаво, чи «Азов» взагалі бачив, як над ними познущався Зеленський? Виставив якимось україномовним бидлом … Ви дійсно впевнені, що це ваш кандидат?» – написав активіст «Автомайдану» Андрій Дзиндзя в Facebook і розмістив нарізку зі свіжого сезону серіалу Зеленського з коментарями і післямовою.
«Демонізація національно-патріотичних і добровольчих рухів України в особі «Національних дружин», – стверджується в одному коментарів до цього ролика.
І щоби зараз не казали прихильники Зеленського, пояснюючи , що образ одного з антигероїв серіалу – лідера «Військово-національної дружини», націоналіста Борислава Костюка є збірним, сама назва кіношної організації і типажі її лідерів все ж прозоро натякають на «Національний корпус» і «Національні дружини».
Клич націоналістів: «Свобода – прізвище – країна» проводить паралель з гаслом Порошенко «Армія – віра – мова». Вони прихильно ставляться до носіїв українських прізвищ і ненавидять тих, у кого прізвища російські. При цьому за націоналістами у фільмі теж стоїть олігарх. Диктатура націоналістів закінчується черговим Майданом, який в кінцевому підсумку призводить до розпаду країни на 28 незалежних держав. В результаті Костюк очолює Галицьке Королівство, ідеологією якого стає крайній націоналізм.
Члени «Військово-національної дружини» показані в фільмі не тільки відвертими недоумками, але і мало не людожерами : коли галицьких шахтарів завалює в шахті, вони до останнього відмовляються кликати на допомогу їх донецьких колег.
При цьому політексперти звертають увагу, що фільм для Зеленського в політичному плані є фактично пострілом собі в ногу: він висміює основних суперників Порошенко, які могли б йому допомогти відстояти свою перемогу, якщо він вийде в другий тур з чинним президентом. Ті ж «Національні дружини» і «Батьківщина» раніше заявляли, що будуть боротися з фальсифікаціями на виборах і ретельно відслідковувати процес голосування.
Поки ані Білецький, ані Тимошенко не прокоментували серіал, однак після побаченого навряд чи їх симпатії до Зеленського залишаться на колишньому рівні.
Не оминув критикою «серіальні» погляди Зеленського і нардеп Мустафа Найєм, якого важко запідозрити у підтримці Петра Порошенка.
Скажу чесно, заявив депутат, мене турбують невиразні висловлювання Зеленського про Донбас і Крим. Обережність під час виборів прийнятна у всьому, крім війни. Побічно я можу судити про погляди “слуги народу” тільки за серіалами і виступами Кварталу 95, де все українське виставлене в образі провінційного рагулізму, над яким сміються правильні російськомовні герої. Це епос колонії, а не країни, яка переживає національно-визвольну війну. І герої цього епосу — типові представники старого покоління, які страждають комплексом неповноцінності перед московською метрополією.
Наш вибір могли б полегшити прямі дебати між кандидатами. Але слова одного вже мало чого варті, а другий дебатів, очевидно, уникає. І, судячи з усього, навіть після них нам доведеться обирати між тим, кого ми добре знаємо, але вже не віримо, і страхітливою невідомістю кандидата, про плани якого ми не знаємо взагалі, – зауважив він.
Ще жорсткіше висловився про творчість Зеленського політолог Олександр Палій, який в коментарі для нашого видання відзначив, що по факту шоумен 10 років насміхався та збиткувався над. Україною. Були жарти і про Росію, але там не було і долі зневажливості, якою наділялася Україна.
Я впевнений, що за цими фактами можна ставити Зеленському певний світоглядний діагноз. І якщо він погоджується грати за сценарієм, який йому пишуть російські громадяни, то зрозуміло, що він здатен на все. На мою думку, Зеленський – просто лицедій і все, що йому вкладають російські спецслужби, він транслює на українську аудиторію. Зрозуміло , що нескінченна серія сумнівних жартів над Україною були сплановані у Москві. Вони тривали так довго, що не можуть бути просто одним з концертних прийомів, – наголосив експерт.
На жаль така об’єктивно антиукраїнська налаштованість в першому турі не дуже вплинула на результати голосування за нього. Зате оця історія з провалом тестування на наркозалежність, від якого він фактично відмовився може відвернути від нього значну частину прихильників, – констатував Палій.
Отже тверезо усвідомлюючи , що автор і виконавець жартів про «хохлів» цілком реально може стати наступним главою держави, варто зрозуміти , наскільки його «віртуальність» може зашкодити його планам.
Команда кандидата в президенти Володимира Зеленського проводила віртуально передвиборчу кампанію, яка зразу починає розбиватися, коли зустрічається з реальним життям, – заявив в ефірі ток-шоу “Ситуація” народний депутат від фракції “БПП” Володимир Курінний.
Для кампанії Зеленського взагалі не важливі реалії. Вся його кампанія віртуальна по суті з початку і до кінця, тобто все це – великий і нескінченний серіал, в якому замість Голобородька Володимир Зеленський. Різниця тільки в прізвищі. Так само шоу, ми бачимо, що жодного змісту, жодного наповнення якихось пунктів програми щодо зовнішньополітичного курсу, щодо поглядів на економіку, щодо соціальних питань, щодо військових питань – немає. Все віртуально, – пояснив Курінний.
За його словами, щойно Порошенко почав “грати на полі Зеленського”, як кампанія відомого коміка почала руйнуватись.
Проте, як вважають деякі політичні психологи, справжній Зеленський потрібен тільки його супротивникам, прихильникам він абсолютно нецікавий. Їм важливо в ньому , в першу чергу те, що він робить у своєму серіалі. Прихильникам потрібен Голобородько і тільки він.
Тому , що говорить «живий» Зеленський, сприймається всерйоз тільки тоді, коли вписується у сценарій телевізійного серіалу. А якщо не вписується, то просто не помічається, як ніби й немає цього. Тому його виборці можуть так і не помітити кавалькаду дорогих автомобілів, усміхнених олігархів та чиновників, які хитро примружуються, вже готуючись зайняти свої місця у владі в разі можливої перемоги «народного кандидата».
Та що б не розповідали експерти, вирішувати його президентську долю , на щастя нам, незважаючи на окозамилювальні маніпуляції політичних шоу. Не забуваючи при цьому, що кожен народ має владу, на яку заслуговує.
