У Верховній Раді створили міжфракційне об’єднання «За Зеленського». Прізвища депутатів, що увійшли до групи, поки що невідомі, як і кількісний склад. Але вже зараз очевидно, що без Верховної Ради у новообраного президента (якщо переможе) у буквальному сенсі зв’язані руки.
До остаточного голосування залишається трохи менше двох тижнів, і, якщо Володимир Зеленський стане президентом, то йому доведеться знаходити порозуміння із Верховною Радою. Команда Зеленського не втомлюється озвучувати нові ідеї, які планують втілити в життя у разі його обрання главою держави. Днями, зокрема, озвучили цілу низку антикорупційних ініціатив, наприклад, скасувати депутатську та суддівську недоторканність, створити міжнародний Вищий економічний суд, збільшити термін покарання для корумпованих високопосадовців тощо.
Також у штабі Володимира Зеленського час від часу називають прізвища тих міністрів та чиновників, котрі будуть призначені у разі його обрання президентом. Крім того, і сам Зеленський, і члени його команди дуже полюбляють підкреслювати, що стратегічні питання в країні вирішуватимуться на референдумі. Проблема в тому, що у команді шоумена всі ці прізвища та ініціативи називають так, наче одразу після інаугурації все озвучене буде здійснене в один момент. Але забувається (умисно чи через незнання), що жодна з цих ініціатив не має шансів бути втіленою у життя без згоди Верховної Ради. Тобто, Зеленському потрібні голоси щонайменше 226 депутатів. Що виглядає досить проблематично, враховуючи, що він – нова людина у політиці, і у нього немає у парламенті ані фракції, ані групи, а прихильників (принаймні на сьогоднішній день) можна порахувати на пальцях двох рук.
Що зможе зробити новобраний президент без згоди Верховної Ради? Провести кадрові перестановки у своїй адміністрації. Можна навіть змінити назву «канцелярії», як свого часу зробив Віктор Ющенко, перейменувавши АП на секретаріат. Також як голова Ради національної безпеки президент зможе робити кадрові призначення і у цьому органі. А також – замінити голову Генерального штабу.
А от призначити міністрів, навіть «своїх», оборони та закордонних справ, – глава держави не зможе. Його завдання – внести до Верховної Ради кандидатури, а от чи проголосує парламент за звільнення попередніх міністрів та призначення нових – питання відкрите. Те ж саме стосується кандидатури генерального прокурора, глави СБУ та НБУ: немає голосів у парламенті – немає призначення.
Хто може підтримати Зеленського у нинішньому парламенті? Наразі його креатурами можна вважати «УКРОПівців», зокрема, Віталія Купрія, котрий ініціював створення групи «За Зеленського», частину депутатів з групи «Відродження», на яких має вплив Ігор Коломойський, а також – Сергія Лещенка, який на кожному кроці підкреслює свою приналежність до «Зе-команди».
У тому, що Зеленському доведеться мати справу саме з цим складом парламенту (принаймні до жовтня), можна не сумніватися. Адже за Конституцією повноваження Верховної Ради не можуть бути припинені в останні півроку її діяльності. Парламентські вибори у нас 27 жовтня, отже, 27 травня – останній термін, коли новообраний президент може розпустити Раду. І тут знову нестиковка: інаугурація повинна відбутися не пізніше 3 червня, але навіть якщо вона пройде у травні, навряд чи новообраний гарант зможе так швидко розпустити Раду. А розстріляти депутатів, як у серіалі, де він грає президента Голобородька, не дозволяє Кримінальний кодекс.
За словами політолога Костянтина Бондаренка, нинішній склад Верховної Ради не дозволить Зеленському, якщо він переможе, провести жодного кадрового призначення. Тому йому доведеться або шукати шляхи розпуску парламенту, або чекати заміни його складу.
З іншого боку, низка політологів вважає, що ситуативна більшість у нинішньому парламенті таки може бути сформована – під конкретні призначення. Так, політолог Володимир Фесенко припустив, що Зеленському може допомогти міністр МВС Арсен Аваков, який не приховує симпатій щодо керівника «95 кварталу». На думку Фесенка, Зеленський міг би домовитися з Аваковим щонайменше з приводу призначення у парламенті генерального прокурора.
«Якщо він проявить певну гнучкість у кадрових питаннях, то можна буде домовитися з Радою щодо кандидатури генерального прокурора. Тут можна зіграти на інтересах тих, хто зацікавлений у звільненні Луценка та призначенні нейтральної кандидатури», – вважає експерт.
Своєю чергою, політолог Вадим Карасьов переконаний, що напередодні парламентських виборів Верховна Рада не стане свідомо саботувати діяльність нового президента.
«Думаю, в разі перемоги Зеленського він створить у парламенті групу підтримки. Під нового президента можуть знайтися голоси. Наприклад, молоді активісти Майдану, котрі заходили у 2014 році і сидять по різних фракціях. Вони можуть зайти у цю групу та скласти ядро його майбутньої партії. Наприклад, «єврооптимісти» та інші активісти Майдану, представники групи Авакова, наприклад, Геращенко», – припустив експерт.
Він нагадав, що депутати, партії яких не мають шансів потрапити до нового складу Верховної Ради, шукатимуть нову партійну «прописку». І вони зацікавлені у співпраці з новим президентом.
«І самі депутати, і президент зацікавлені у тому, щоб співпрацювати та показати результати протягом перших ста днів – до виборів. І ця співпраця може вилитися у платформу, на якій формуватиметься нова партія президента під час парламентських виборів», – переконаний експерт.
Карасьов підкреслив, що депутатам немає сенсу саботувати діяльність Володимира Зеленського у разі його перемогу ще з однієї причини.
«Він має досить серйозний мандат довіри. І якщо депутати блокуватимуть його діяльність, це означатиме, що вони проти змін. А враховуючи, що у суспільстві є досить серйозний запит на зміни, опонування депутатів Зеленському сприйматиметься як спротив ретроградів та реакціонерів», – резюмував політолог.
