Проаналізувати перебіг виборчої кампанії, оцінити шанси кандидатів та зробити прогноз на майбутнє ми попросили народного депутата, представника уряду у парламенті Вадима Денисенка.
Ваші враження від виборів? Чи здивувала вас нинішня кампанія?
Ця кампанія не могла не здивувати. Прийнято говорити, що Зеленський переміг, бо за нього голосувала молодь. Я б не перебільшував це явище – з моєї точки зору, не настільки багато молодих людей проголосувало, як про це говориться. Про це треба робити окреме дослідження. Куди важливіше інше: ця кампанія показала, що відбулася зміна негласного договору між владою та суспільством. Суть цього суспільного договору можна сформулювати так: ми крадемо, але і вам даємо можливість жити, заробляти або красти. Він працював протягом останніх років, але вже не працює, і саме це є однією з ключових причин успіху Зеленського.
Другий момент – треба розуміти, що є закон політології, якій працює в багатьох країнах, і, на жаль, спрацював і у нас. Цей закон звучить так: якщо у вас відбулася революція, існує висока вірогідність, що вона знову повториться у наступний період часу. Те, що ми зараз маємо – це революція в умах. Вона цивілізована, відбулася багато в чому завдяки новим технологіям, але все одно – це революція. І ці дві речі відрізняють ці вибори від попередніх.
Чи можна стверджувати, що виграш Зеленського у другому турі – це заслуга його команди, в той час, як невтішні результати Порошенка – це прорахунки його штабу?
Я вважаю, що у президента була дуже грамотна з технологічної точки зору кампанія. Але, на жаль, вона не дійшла до свого виборця. Насамперед, через зміну суспільного договору. А заміряти соціологію суспільного договору дуже важко. Тому, з одного боку, це прорахунки команди Порошенка, а, з іншого – сильна кампанія, насамперед, в інтернеті – його суперника. І третє – це неймовірне співпадіння подій. Якби б Зеленський провів таку ж саму кампанію два роки тому, впевнений: він не показав би такого результату. Просто зараз відбувся великий збіг багатьох факторів у часі.
Схоже, еліти вже відчули зміни, і дехто почав «перевзуватися» у повітрі. Взяти хоча б історію з одеським губернатором. Чи справді чиновники перелаштовуються під ймовірно іншого президента?
Чи є частина людей, які вже починають думати про переорієнтування на іншу команду? Безумовно, є. Таке було на всіх виборах, і це є особливістю українського політикуму. Так само за кілька років вірні друзі Зеленського будуть перевдягатися в інші кольори. Тому що питання зради в Україні ніколи не було проблемним для персонального майбутнього конкретного політика. У нинішній команді Зеленського є люди, котрі побували в усіх партіях, представлених в українському політикумі. Тому питання зради взагалі не стоїть у дискурсі виборів. Для виборців немає жодного значення, зраджував чи не зраджував даний конкретний політик політичну силу протягом останнього часу. В принципі, це ніяк не впливає на їх волевиявлення.
А по парламенту відчуваються якісь «хитання» у бік Зеленського? Там навіть і група створюється під нього…
По тому, що я бачу і чую, найбільші хитання спостерігаються у «найстійкішій» групі єврооптимістів. Першими, хто змінив свій вектор розуміння, думки та майбутні сподівання – це саме вони. Тому я не здивуюся, якщо найближчим часом вони будуть доводити, що найкраща виборча система – це повністю пропорційна із закритими списками. А перед тим вони кричали, що єдина система, яка може бути – це відкриті пропорційні списки. Але в нинішній політичній ситуації це багатьох не влаштовує. І тому зараз на повному серйозі проговорюється можливість ухвалення закону про закриті пропорційні списки. І люди, які раніше виступали за відкриті списки, агітуватимуть за закриті.
А група?
Формалізація подібних груп йде виключно у кулуарах, не публічно. А те, що ми зараз бачимо, це бажання певних людей застрибнути у паровоз. Не забуваймо, що зараз цілком серйозно розглядається можливість дострокового припинення повноважень Верховної Ради і призначення парламентських виборів на 28 липня. З однієї сторони, це може бути страшилкою для певних народних депутатів, з іншої – справді серйозна технологія.
Розпуск парламенту виглядає досить малоймовірним, враховуючи, що його не можна розпустити за півроку до виборів… Новообраний президент може навіть не встигнути пройти інаугурацію до останнього терміну, коли може розпустити ВР.
Зараз обговорюється три варіанти розпуску Ради. Перший – це саморозпуск, коли 150 депутатів складають повноваження. Бойко уже перший заявив, що його політична сила готова до цього. Але там є великі складнощі, тому що після з’їзду «Опозиційний блок» фактично опинився в руках його опонента Вілкула. Хоча там є мажоритарники, які теж можуть скласти повноваження. Тому теоретично можливість саморозпуску існує.
Друга можливість – це розпустити парламент 27 травня, в останній можливий день. І третій варіант, який обговорюється – скористатися юридичною колізією, що закладена у відповідній статті Конституції. Там записано, що парламент не можна розпустити пізніше, ніж за півроку до закінчення його повноважень. Але повноваження Верховної Ради не закінчуються виборами, а набуттям повноважень наступного скликання. І на цій юридичній колізії можуть зіграти, щоб не прив’язуватися до дати 27 травня, а протягнути її на середину червня. Це достатньо хитке з юридичної точки зору рішення, але теоретично – можливе. Але у будь-якому разі, на першому плані буде політична доцільність.
Ви вважаєте розпуск парламенту – політично доцільним рішенням?
Я вважаю його політично доцільним для переможця. Всі розуміють, що за півроку можна різко провалити рейтинг. Бо рейтинг Зеленського – це рейтинг першого туру, значить, у нього 30 % його особистого рейтингу. А рейтинг партії завжди нижчий, ніж особистий рейтинг лідера. Тому тут є великий резон для Володимира Зеленського проводити позачергові вибори. І наразі я б оцінив ймовірність розпуску парламенту 50 на 50.
Який ваш прогноз на дебати кандидатів? Хто матиме більшу перевагу?
Я, чесно кажучи, вважаю, що дебати, які відбудуться за 2 години до закінчення агітаційного періоду, матимуть мінімальний вплив на рейтинги кандидатів. Тому що будь-який посил, який буде зроблений кандидатами, повинен буквально «дійти» до виборця. А на це, як ми знаємо з азів політтехнологів, потрібно щонайменше 2-3 дні. Великих відкриттів ми там не побачимо, так само, як і зливу компромату. Будуть точкові удари по певних моментах, але вони не зможуть спрацювати у п’ятницю ввечері, за 2 години до дня тиші. Тому я б не переоцінював роль дебатів.
А чому ви говорите про п’ятницю? Сторони домовилися зустрітися 14 квітня на стадіоні, і у виборців буде достатньо часу переварити інформацію.
Я впевнений, що Зеленський не прийде на дебати 14 квітня. З його точки зору, йому це не потрібно. І навіть пояснювати нічого не стануть.
