Через зростання експорту малини з України у Польщі та Сербії зростає невдоволення серед місцевих аграріїв. Зокрема, сербські садівники – виробники малини перекрили основні автостради країни, інформує профільне видання East-fruit.com.
Крім того, польські ягідники підозрюють «заморозників» (підприємці, що заморожують минулорічний врожай – ред.) країни в змові і вимагають в уряду обмежити імпорт дешевої малини з України.
«Однією з основних причин такого розвитку подій є різка експансія України на світовий ринок малини. І, незважаючи на те, що якість української продукції, найчастіше, залишає бажати кращого, вплив України на світові ціни не можна недооцінювати», – йдеться у матеріалі видання.
Однак, якщо про Україну говорять уже багато, а фермери в Польщі взагалі прямо звинувачують її в своїх проблемах, то експансія Боснії і Герцеговини на світовий ринок малини залишилася непоміченою. При цьому обсяги експорту з цієї країни в 2017 році практично подвоїлися, і вона впевнено обігнала за цим показником Україну. Якщо в 2016 році Україна експортувала порівнянні обсяги малини з Боснією і Герцеговиною, то вже в 2017 році експорт з Боснії та Герцеговини перевищив експорт з України більш ніж в півтора рази – на 68%, пояснюють там.
Проблеми Сербії, багато в чому викликані не змовою «заморозників», а різким зростанням виробництва і заморозки малини в сусідній з Сербією країні, додають експерти видання.
П’ять років тому, Боснія і Герцеговина з Україною експортували на двох близько 5 тис. тонн малини, або менше 1% світового ринку, при цьому, майже весь обсяг, припадав саме на Боснію і Герцеговину. У минулому році обидві країни експортували вже майже 40 тис. тонн, що становить близько 6% світової торгівлі і практично відповідає обсягу експорту четвертого найбільшого світового експортера, яким є Чилі.
Світовий попит на малину росте, але темпи його зростання не такі високі, як темпи зростання виробництва в Україні та Боснії і Герцеговині, які мають переваги географічного розташування поблизу великих ринків збуту ЄС і порівняно невисоких витрат на робочу силу, інформують у виданні.
У той же час в Сербії та Польщі в останні 5-7 років, спостерігається збільшення добробуту населення, що призводить до зростання середніх заробітних плат. Прибирання малини, що є основною статтею витрат при виробництві цих ягід, обходиться все дорожче. При цьому виробники і переробники також хочуть заробляти більше, проте зростання добробуту решти населення, не поширюється на фермерів, які вирощують малину. На додаток до цих проблем, польським садівникам стало ще складніше залучати працівників з України, які традиційно прибирали основну частину польської малини. Багато з цих працівників заклали плантації на батьківщині і тепер конкурують з колишніми господарями, а інші поїхали завдяки безвізовому режиму в країни ЄС, де платять більше за годину некваліфікованої роботи.
На думку аналітиків EastFruit, низькі ціни на малину будуть стимулювати світове споживання цих ягід, що дозволить, в довгостроковій перспективі, очікувати підвищення середніх цін. Крім того, виробництво в Україні та Боснії і Герцеговині вже в 2019 році стабілізується, тому що низькі ціни на малину торкнуться і найменш ефективних виробників в цих країнах, і багато хто з них відмовляться від даного бізнесу. В 2019 ж році варто очікувати зниження виробництва малини також в Сербії та Польщі, а в Чилі фермери вже почали скорочувати обсяги виробництва. Ці всі фактори будуть позитивно впливати на малиновий ринок в 2019 році. А 2018 рік, швидше за все, буде занадто важким для всіх учасників цього бізнесу, крім тих, хто має стійкі позиції на ринку і потужні бренди, прогнозують експерти.
