Анатолій Салій: ми повернемося не як герої з параду, а як люди, що мають почати все спочатку

25 вересня 2025 року Оржицька селищна рада приймала третє виїзне засідання Українського безпекового клубу (УБК) – подію, присвячену пошуку реальних рішень для адаптації ветеранів до мирного життя. Серед ключових тем: повернення до роботи, перекваліфікація, психологічна підтримка, створення можливостей для самореалізації.

Анатолій Салій, діючий військовослужбовець із Полтави. Його виступ став відвертим свідченням того, як війна змінює не лише людей, а й відносини між ними та суспільством, до якого вони мають повернутися.

Ми досі живемо в двох світах: цивільному й військовому

Салій  підіймає питання: чи готове суспільство прийняти захисників після війни?«Понад мільйон людей повернуться з фронту. А ми досі живемо в двох світах: цивільному й військовому. І між ними – стіна. Цю стіну треба ламати, і починати з розмови», – зазначив він .

За його словами, багато військових не мають уявлення, як вони впишуться в життя після війни. І водночас – багато цивільних не розуміють, як спілкуватися з тими, хто повертається.

Захисник наголошує: реальна адаптація починається не з довідки про статус учасника бойових дій, а з переосмислення власного “я” та пошуку нового сенсу. «Війна змінює кожного. І якщо людина повертається – вона повертається іншою. Важливо дати їй не лише компенсацію чи роботу. Важливо дати їй відчуття, що її досвід потрібен».

Він також звертає увагу, що психологічні бар’єри після фронту – це не “слабкість”, а нормальна реакція на ненормальні обставини. І це потрібно відкрито проговорювати – і в колективах, і в родинах, і в громадах.

За словами Анатолія, багато військових не планують повертатися до довоєнної професії – з різних причин. Хтось втратив інтерес, хтось не бачить сенсу, хтось просто не може повернутися фізично чи морально. «Ми маємо дати людям вибір. Комусь підійде навчання на водія. Комусь – аграрна спеціальність. Хтось хоче в ІТ. Важливо, щоб ці можливості були поруч – у громаді, в межах досяжності» .

Він підкреслює: громади мають створювати центри перенавчання та мікрокурси, які швидко дають результат і дозволяють людині почати з нуля.

Робота — це не просто зарплата

Салій також акцентує на тому, що для ветерана праця – це насамперед спосіб відчути себе знову потрібним, а вже потім – заробіток. «Після війни часто зникає впевненість. Робота — це шанс повернути повагу до себе. Тому важливо, щоб вона не була просто “місцем”, а середовищем підтримки».

Віськовослужбовць звернувся до керівників громад, освітян, підприємців: «Ми повернемося до вас. Не як герої з параду. А як люди, яким болить, які хочуть почати спочатку. І якщо громада буде поруч – тоді повернення буде справжнім».

Необхідно створити для людей реальний вибір: комусь буде до душі навчання на водія, іншим – аграрна спеціальність, хтось зацікавиться ІТ. Головне, щоб такі можливості були доступні – саме у громаді, поруч із людиною.