Що зміниться в Україні з переходом на “цифру”
Україна мала перейти на цифрове телебачення ще у 2015 році. Однак наважилася на цей крок лише зараз. Перехід на телемовлення у стандарті DVB-T2 має відбутися 1 вересня. DW з’ясовувала, чи готова до цього країна.
Довгоочікувана “цифра”
Україна переходить на цифрове телебачення – з 1 вересня усі загальнонаціональні телеканали припинять мовлення за аналоговим стандартом і перейдуть на цифровий. Чи готова до цього Україна і що зміниться для глядачів?
На цифрове телебачення Україна переходить відповідно до зобов’язань, взятих на себе в рамках регіональної угоди “Женева-2006”, підписаної понад 10 років тому учасниками Міжнародного союзу електрозв’язку. За цим документом, аналогове мовлення мало відійти в минуле іще до 17 червня 2015 року. Проте “дедлайн” у Києві кілька разів переносили і наважилися на цей крок лише зараз.
Зміни торкнуться тих українців, хто досі дивиться телевізор через кімнатні або зовнішні аналогові антени. А це, за даними останнього дослідження Індустріального телевізійного комітету, близько п’яти мільйонів домогосподарств. Водночас для глядачів кабельного або супутникового телебачення перехід на “цифру” нічого не змінить.
Що дасть “цифра”?
Цифрове телебачення називають більш прогресивним, адже воно передбачає кращу якість звуку та картинки. Стандарт, на який переходить Україна, називається DVB-T2, тобто наземне цифрове мовлення другого покоління. Перше Україна просто пропустила. “Цифра” має звільнити радіочастоти, адже якщо на одній частоті в аналоговому режимі можна транслювати лише один телеканал, то в цифровому – одразу кілька. Звільнені частоти можна буде використовувати під інші цілі, приміром, для розширення мережі швидкісного 4G-інтернету.
У новому форматі глядачам будуть доступні загальнонаціональні канали: “Інтер”, “Україна”, 1+1, НТН, К1, “UA: Перший”, ICTV, “Ентер-фільм”, ZOOM, “Індиго TV”, СТБ, ТЕТ, “Новий”, “5 канал”, М1, “112 Україна”, К2, “Мега”, “Піксель TV”, XSPORT, “НЛО TV”, 2+2, ZIK, “Еспресо TV”, “Прямий”, “UA: Культура”, “Рада”, “Ескулап TV”, а також обласні філії суспільного мовника НСТУ та місцеві телеканали.
Чи готова Україна?
Для прийому сигналу цифрового телебачення потрібен спеціальний додатковий прилад, тюнер, або ж сучасний телевізор, у який він уже вбудований і який таким чином автоматично підтримує цифровий стандарт. Середня вартість такого обладнання для цифрового мовлення останнім часом зростає і наразі складає близько 600 гривень. Тож, схоже, перехід на “цифру” неабияк вдарить по кишені українців.
Також залишаються питання і до рівня покриття. Як запевняють у компанії “Зеонбуд”, яка розбудовувала цифрову телевізійну мережу в Україні, цифровим сигналом покрито 95 відсотків території країни. Тим часом у пресі фігурує значно нижча цифра – 60 відсотків. Вирішити проблему з цифровим покриттям може розширення цифрової мережі “Зеонбуду” – додатково мають встановити передавачі у 47 населених пунктах.
Крім того, вже зараз зрозуміло, що не всі українські телеканали перейдуть на “цифру”. На даний момент в Україні, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, 147 місцевих мовники. Цифрову ліцензію мають лише 36, іще 13 – подали заявки на її отримання. Як зазначили у відомстві, багато з них не хочуть переходити на “цифру”, оскільки не мають цілодобового мовлення. Такі телеканали, як прогнозують у Нацраді, можуть просто зникнути з телеефіру й перейти в категорію інтернет- або кабельного мовлення.
Де залишиться “аналог”?
Утім, повністю аналогове телебачення в Україні не зникне навіть після формального переходу на цифру. Аналоговий сигнал можна буде приймати на територіях, які межують з непідконтрольними Києву районами Донецької і Луганської областей та Кримом.
Крім того, у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення пропонують до кінця року зберегти аналогове мовлення в областях на кордоні з Росією, де, мовляв, існують ризики її інформаційного впливу. Виняток хочуть зробити і для суспільного мовника та місцевих телекомпаній, які не мають цифрових ліцензій.
