Епопея зі створенням Антикорупційного суду в Україні триває вже два роки – з весни 2016-го. Зміни до Конституції, які дали старт судової реформи, передбачали необхідність сформування Вищого антикорупційного суду, проте ані механізму запуску, ані специфіки його роботи прописано не було. Як наслідок навколо закону про Антикорупційний суд розгорнулася запекла політична боротьба, а саме питання несподівано стало одним з найбільших каменів спотикання у відносинах між українською владою та західними партнерами.
Чому це так важливо
Однією з головних функцій Антикорупційного суду має стати розгляд справ щодо корупції серед високопосадовців за поданням Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Саме цим громадські активісти пояснюють небажання політиків створювати незалежний судовий орган, який впритул візьметься за їхні бізнес-інтереси, тим паче якщо це відбуватиметься на тлі очікування можливих дострокових виборів. На вже наявні українські судирозраховувати не доводиться: НАБУ передало до суду 116 гучних корупційних справ, та досі жодного з топ-корупціонерів не покарано. Ще 44 справи залишаються взагалі без розгляду.
В кожного свій інтерес
Запуск Антикорупційного суду – одна з головних вимог МВФ для надання Україні чергового траншу кредиту. До цього також закликають Євросоюз, США та Світовий банк, котрий, як і МВФ, прив’язав фінансову допомогу Україні до створення антикорупційного суду.
У цьому протистоянні громадський сектор, західні партнери і новостворені антикорупційні органи виступають об’єднаним фронтом проти адміністрації президента Петра Порошенка, який ще влітку 2017 року не вважав за доцільне створювати Антикорупційний суд, але згодом змінив думку і, зрештою, подав у Верховну Раду свій законопроект про створення Антикорупційного суду. 1 березня 2018 року Верховна Рада ухвалила його в першому читання. Проблема у тому, що цей законопроект суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії та зобов’язанням України у рамках програми МВФ, – про це в один голос заявляють українські антикорупційні ГО, МВФ, Світовий банк та Євросоюз.
Що пропонує президент
Президентський законопроект “Про Вищий антикорупційний суд” (№7440) визначає розмір збитків, достатній для розгляду справ в Антикорупційному суді, – йдеться про щонайменше 500-разове перевищення прожиткового мінімуму (з 1 січня це – 881 тисяча гривень). Крім того, підсудність Антикорупційного суду не збігається з підслідністю НАБУ, а розширено до справ Нацполіції та Генпрокуратури, наприклад, щодо наркотиків чи зброї. Водночас деякі “антикорупційні” справи можна буде передавати в інші суди.
Встановлюються і високі вимоги для кандидатів у судді: зокрема, обов’язковий “значний досвід” роботи у міжнародних судових установах чи міжурядових організаціях у сфері боротьби з корупцією, а також перевірки на детекторі брехні. Обиратиме кандидатів у антикорупційний суд Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) за допомогою Громадської ради міжнародних експертів, яка матиме тільки дорадчу функцію.
Що не так із законопроектом Банкової
Рекомендаціям Венеціанської комісії суперечать, перш за все, положення про повноваження міжнародних експертів. Венеціанська комісія пропонує, щоб представники громадськості та західних партнерів мали право вето щодо кандидатур тих кандидатів, які не витримають перевірку на доброчесність. Це б вивело суддів Антикорупційного суду з-під контролю ВККС, і, як наслідок, з-під контролю президента України.
Інший суперечливий момент – дискримінаційні вимоги до складу тієї ж Громадської ради міжнародних експертів. Банкова пропонує залучати до неї лише міжнародні організації, з якими Україна співпрацює в галузі боротьби з корупцією, тоді як іноземні агентства, які надають технічну підтримку та фінансують антикорупційні реформи, позбавлені такого права.
Невдоволені західні партнери і тим, що президентський законопроект, на їх думку, розмиває повноваження Антикорупційного суду і водночас дає можливість завалити його непрофільними справами. Крім того, неквапна процедура запуску Антикорупційного суду, прописана у проекті, не передбачає його роботи ще принаймні рік-півтора.
Чим серце заспокоїться
Верховна Рада готується ухвалити закон про Антикорупційний суд ще до початку літних канікул. Проблема – у 1925 поправках до законопроекту від 96 депутатів, що може неабияк затягнути друге читання. Голова українського парламенту Андрій Парубій обіцяє якнайшвидше узгодити законопроект з експертами Венеціанської комісії та юристами ВМФ, після чого без зволікань провести голосування. Станом на 22 травня, за словами спікера, вдалося знайти компроміс щодо 13 з 14 суперечливих питань. Окрім вирішального – повноважень міжнародних експертіву відборі членів Антикорупційного суду.
