Антивірусна дієта: як Рада змінила бюджет під потреби карантину

Верховна рада у понеділок переглянула держбюджет, збільшивши його дефіцит більш ніж на 200 млрд гривень. Тепер уряду доведеться більше позичати, щоби впоратися з підвищеними витратами через COVID-19. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав ухвалений закон “бюджетом надзвичайної ситуації”, а опозиційні депутати – “бюджетом омани”.

В уряді, перерахувавши держскарбницю, передбачили більше грошей на виплати медикам, пенсії та обслуговування держборгу. І водночас зекономили на субвенції містам, субсидіях та місцевих виборах. Про те, який бюджет ухвалив парламент і що може завадити його виконанню – у матеріалі РБК-Україна.

Коли наприкінці грудня прем’єр-міністр Олексій Гончарук говорив про необхідність відкоригувати макропрогноз і змінити держбюджет, він навряд чи міг уявити, як сильно доведеться перекроїти казну за підсумками першого кварталу і хто взагалі цим буде займатися. Його Кабмін пішов у відставку на вимогу президента Зеленського буквально напередодні введення карантину через епідемію коронавіруса. І, в якомусь сенсі, Гончаруку пощастило.

Адже заходи, які за останній місяць ухвалили парламент і уряд Дениса Шмигаля, щоб стримати поширення інфекції, вже завдали сильного удару по економіці, активності бізнесу та доходах населення. До того ж через коронавірус і зниження попиту на товари по всьому світу сильно “просіла” торгівля. Це сформувало нову макроекономічну реальність, в якій українські держфінанси виявилися далеко не в кращому стані.

Зважаючи на це, Кабмін запропонував збільшити дефіцит скарбниці більш ніж на 200 млрд гривень, з яких майже третина – приблизно 65 млрд гривень – на потреби Фонду по боротьбі з COVID-19. Доходи держбюджету, який, до речі, не виконувався і до введення карантину, в уряді вирішили скоротити майже на 120 млрд гривень, чим викликали шквал критики з боку опозиції. Тоді як видатки “роздули” ще на 82,4 млрд гривень.

“Не всіма цифрами ми задоволені. Але вже в другому півріччі ми очікуємо поліпшення економічної ситуації”, – говорив прем’єр-міністр Денис Шмигаль наприкінці березня, коли Кабмін вніс у Раду першу редакцію змін до бюджету.

Два тижні тому Рада провалила голосування. Спочатку до депутатів потрапила неофіційна версія держбюджету, яка, за інформацією РБК-Україна, навіть не виносилася на розгляд уряду і не погоджувалася з міністрами. Пізніше це підтвердив вже екс-міністр фінансів Ігор Уманський, який пропрацював в Кабміні Шмигаля всього три тижні.

Драфт проекту Уманського очікувано викликав критику з боку депутатів, він передбачав урізання багатьох статей витрат, що стосуються освіти, культури, а також субвенції соціально-економічного розвитку, в якій зацікавлені депутати-мажоритарники.

І хоча остаточна версія змін, яку Кабмін вніс у Раду наприкінці березня, виявилася більш м’якою, ніж та, яка розлютила парламентарів, вони все одно відправили переписувати її в профільний комітет.

Під час доопрацювання проекту, за словами заступника голови фракції “Слуга народу” Євгенії Кравчук, Міністерство фінансів і прем’єр-міністр пішли назустріч депутатам по багатьом позиціям. Наприклад, повернули частину витрат на освіту і культуру.

“Також вирішили не скорочувати дотації для аграріїв. На цьому наполягав профільний комітет. Крім того, на суботньому засіданні бюджетний комітет вирішив залишити в бюджеті 100 млн гривень на будівництво аеропорту в Дніпрі. Це було принципово для мажоритарників з Дніпра”, – пояснила РБК-Україна Кравчук.

З усіх цих питань було найбільше дискусій всередині “Слуги народу”, уточнила вона. На першому голосуванні 30 березня представники комітету з питань освіти, включно з членами монобільшості, взагалі не голосували за початковий документ, запропонований урядом. Лише в понеділок, 13 квітня, Рада змогла затвердити зміни до бюджету.

Між критикою і похвалою

“Непрості часи вимагають від нас відповідальних дій. Затвердження держбюджету надзвичайної ситуації – це і є та відповідальна дія, це найвищий рівень відповідальності, це підтримка сценарію виходу України з кризи”, – заявив прем’єр Денис Шмигаль. Але фракції опозиції його не почули і оцінили урядовий проект зовсім інакше.

“Слуга народу” дала мінімально необхідних 226 голосів. Ще 23 голосами “за” президентську фракцію підстрахували група “Довіра”, частина групи “За майбутнє” та кілька позафракційних депутатів. Тоді як інші фракції 98 разів синхронно натиснули кнопку “проти”.

У “Європейській солідарності” дорікнули команді влади тим, що вони “пустили за вітром” весь “спадок”, що їм залишили попередники. “Китайці ще не здогадувалися про існування коронавіруса, а в Україні вже обвалилась промисловість, скотився ВВП, бюджет недоотримав десятки мільярдів гривень”, – заявив лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко.

Куди більше претензій у депутатів “ЄС” до того, що в уряді, як вони вважають, вирішили “латати” бюджет за рахунок “Нової української школи”, системи профтехосвіти, культури, фінансової підтримки громад і реформи децентралізації. А не за рахунок силовиків, яким, навпаки, збільшили фінансування.

І в ЄС, і в “Голосі” наполягали, що зміни до держбюджету не мають сенсу без прийняття закону про банки. Він необхідний для отримання кредитів МВФ, які вже передбачені у держбюджеті. Крім того, як зазначив секретар бюджетного комітету Володимир Цабаль (фракція “Голос”), доходи бюджету завищені, а витрати явно не по кишені уряду.

“Це бюджет омани… В цьому бюджеті ми заклали зменшення доходів на 11%, а у нас вже за два місяці до карантину доходи впали на 15%”, – заявив Цабаль.

У “Батьківщині” назвали цей документ “бюджетом знищення країни”. Голова цієї фракції Юлія Тимошенко вважає, що за борги, на яких вибудовується новий бюджет, “будуть розраховуватися всі наступні покоління українців”.

“Вони закладають дефіцит бюджету, якого не було ніколи в житті. Це означає, що країну кидають в боргову яму. І якщо цей бюджет буде виконано, державний борг дорівнюватиме ВВП”, – нарікала лідер “Батьківщини”.

За розміри запозичень дісталося владі і від “Опозиційної платформи – За життя”, і від депутатської групи “За майбутнє”.

“Виявляється, що у нас 642 мільярда гривень — це додаткові запозичення, це 65% від дохідної частини бюджету та понад 35% від видаткової частини бюджету. Це якби ви жили на тисячу гривень в місяць, з яких 650 гривень ви берете в борг”, – обурювався з парламентської трибуни член фракції ОПЗЖ Олександр Колтунович.

Зміни до бюджету спрямовані не на скорочення боргових зобов’язань країни, а на їхнє збільшення, додав співголова групи “За майбутнє” Тарас Батенко. “Джерела цих позик нереалістичні, а їхні умови “кабальні”. Фактично сьогодні МВФ пропонує нам здати всю країну у ломбард”, – заявив парламентар. Втім, п’ятеро депутатів із цієї групи все ж віддали свої голоси в підтримку нового бюджету.

Ще п’ятнадцять голосів забезпечили їхні колеги-мажоритарники з групи “Довіра”, які часто “підставляють плече” монобільшості під час розгляду критично важливих питань. Голова цієї групи Олег Кулініч зазначив, що в бюджеті є і позитивні сторони. А саме – зберігається 4 млрд гривень підтримки аграріям і ще 30 млрд будуть додатково спрямовані в Пенсійний фонд.

Антивірусна реакція

Карантин і пандемія коронавіруса – ключові причини, чому бюджет потрібно переглядати вже зараз. Спочатку на фонд по боротьбі з COVID-19 в Кабміні закладали майже 100 млрд гривень. Але під час доопрацювання в комітеті сума скоротилася майже на третину – до 64,7 млрд гривень. Частину перекинули на МОЗ, на зарплати медикам, а частину – у Пенсійний фонд, якому вже зараз потрібно доплатити пенсіонерам по 1 тисячі гривень, а з травня проіндексувати виплати ще на 11%.

Як пояснив виданню співрозмовник в уряді, знайомий з деталями бюджетного процесу, на перерозподілі коштів наполіг новий міністр фінансів Сергій Марченко, який був проти окремого фонду як такого і пропонував всю суму розкидати по конкретних програмах.

І якщо спочатку передбачалося, що Мінфін сам в ручному режимі буде перерозподіляти ці кошти, то в підсумку дійшли до того, що це стане прерогативою Кабміну за погодженням з бюджетним комітетом.

Очікується, що кошти фонду спрямують на доплати медикам, закупівлю медобладнання, виплати громадянам, які втратили роботу через карантину тощо.

“Будемо витрачати з фонду тільки те, що потрібно, і тільки на поточні потреби”, – сказав чиновник Кабміну, давши зрозуміти, що не всі передбачені в фонді кошти за фактом будуть витрачені. Глава фракції СН Давид Арахамія допустив, що в держбюджет може повернутися до 40% коштів, передбачених на “антивірусний” фонд.

Зміни до держбюджету передбачають також можливість для політпартій на певний період відмовитися від держфінансування. Крім того, на період карантину і 30 днів після його завершення вирішили не проводити конкурси на посади в державні органи влади.

До того ж у квітні і до кінця місяця, в якому завершиться карантин, зарплата керівників та членів наглядових рад держкомпаній не буде перевищувати 10 мінімальних зарплат або приблизно 47,2 тисячі гривень. Але це без урахування оплати щорічної відпустки та допомоги з тимчасового безробіття.

В очікуванні МВФ

Переглянувши макропрогноз на 2020 рік, в уряді також перерахували дохідну частину бюджету. Через скорочення імпорту очікується зниження надходжень ПДВ і ввізного мита. Крім того, через охолодження економічної активності в країні влада передбачає падіння прибутку підприємств і податку на доходи фізичних осіб.

Компенсовувати цей недобір будуть за рахунок позик. Як випливає з затверджених змін до держбюджету, загалом Мінфін планує позичити на 277,5 млрд гривень більше, ніж збирався Кабмін Гончарука – приблизно 643 млрд гривень. З них зовнішні позики за підсумком року повинні скласти орієнтовно 265 млрд гривень. Якщо виходити з того, що бюджет розраховувався при середньорічному курсі 29,5 гривень/долар, за кордоном уряд хоче залучити майже 9 млрд доларів.

Тут, як раніше писало РБК-Україна, багато залежить від того, чи зможе уряд домовитися про нову кредитну програму з МВФ. І ключова умова – ухвалення так званого “антиколомойского” закону, який не дозволить Ігорю Коломойському оскаржити націоналізацію і повернути контроль над ПриватБанком.

Після голосування бюджету в понеділок один із співрозмовників РБК-Україна в уряді зізнався, що терміни прийняття банківського проекту поки туманні. Водночас чиновник припустив, що це може статися вже в середу.

Євгенія Кравчук уточнила, що “Слуга народу” дійсно планує провести засідання в середу. Але до банківського закону Рада приступить, ймовірно, не раніше наступного тижня, уточнила вона.

За словами Кравчук, в понеділок увечері на засіданні фракції депутати обговорювали можливі зміни в Регламент, щоби обійти розгляд всіх 16 тисяч поправок. Раніше в “Слузі народу” допускали, що прискорити розгляд банківського закону можна за допомогою статті 119 Регламенту. Але зараз вирішили знайти більш “юридично грамотний” механізм.

“Є законопроект 1043, який пройшов перше читання, комітет може доопрацювати його, розглянути поправки. Є вірогідність, що в середу ми зможемо розглянути цей документ у залі. Він дає можливість впровадити спеціальну процедуру під час розгляду великої кількості поправок”, – розповіла виданню Кравчук.

Поки у фракції обговорюють варіант, згідно з яким скорочену процедуру зможуть ініціювати 150 або більше депутатів. Потім її ще має підтримати парламент не менш ніж 226 голосами.

Ця процедура передбачає, що кожна фракція і група зможе наполягати на розгляді п’яти поправок, які відхилив комітет, а один народний депутат – однієї. І Рада в кінцевому рахунку буде розглядати тільки ці відібрані поправки, а не всі підряд.

За словами першого заступника голови фракції “Слуга народу” Олександра Корнієнка, якщо до полудня вівторка серед депутатів буде готовність підтримати цей законопроект, то в середу його винесуть на голосування.

Якщо ж у СН не зможуть домовитися про те, як обійти регламент, і на місяці затягнуть розгляд “антиколомойского” законопроекту, то, не виключено, що вже скоро уряду доведеться шукати план “Б”, в якому не буде нової кредитної програми з МВФ, а всій країні – сісти на нову, ще більш жорстку антикризову дієту.