Через карантин в Україні тисячі громадян залишилися без роботи. Багатьом сім’ям, як показують соцопитування, не вистачить відкладених грошей, щоб перечекати, поки влада зніме транспортні і торговельні обмеження. І тому продовження карантину у таких умовах для населення виглядає значно гіршою перспективою, ніж ризик заразитися коронавірусом.
Щоб підтримати тимчасово безробітних, влада спростила облік у центрах зайнятості та доступ до виплат по безробіттю. Як запевняють юристи, далеко не всі з тих, хто залишилися без роботи, зможуть скористатися держпідтримкою. Особливо це стосується тих, хто погодився на відпустку за свій рахунок або працював неофіційно. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Безробіття стало одним із ключових викликів у результаті епідемії коронавірусу і запровадженого через неї карантину. Компанії по всьому світу змушені скорочувати персонал, відправляти працівників у неоплачувані відпустки або урізати їм зарплату.
Це означає, що, з одного боку, витрачаючи мільярди на боротьбу з вірусом, урядам іншою рукою потрібно шукати ресурс для підтримки зростаючої армії безробітних.
І це вже світовий тренд. У США лише за два тижні понад 10 млн осіб залишилися без роботи, попросивши допомоги у службі зайнятості. Вкрай складна ситуація на ринку праці склалася і у Канаді. В Іспанії безробіття торкнулося близько 3,5 млн осіб, що стало рекордом для країни, охопленої коронавірусом. Схожі проблеми переживають й інші країни ЄС.
На всіх тонким шаром
Що ж стосується України, то, за оцінкою Кабміну, у 2020 році безробіття зросте з 9% (за даними Держстату, трохи більше 1,5 млн осіб) у кінці минулого року до 9,4%. Прогнозуючи помірне зростання безробіття, очевидно, влада розраховує, що після сплеску звільнень через карантин ситуація вирівняється, коли знімуть обмеження і на ринку праці з’явиться більше вакансій.
Але, за словами поінформованих співрозмовників РБК-Україна в уряді, у разі негативного сценарію, який поки не відображений у макропрогнозі, армія безробітних може перевищити 2-3 млн чоловік. Тим більше що багато трудових мігрантів повернулися в країну через запровадження карантину в ЄС, де ситуація з епідемією ще більш складна, ніж у нас.
Як би там не було, соцопитування, проведені під час карантину, показують, що у населення вкрай невеликий запас міцності, а тому сидіти без роботи, а значить і без доходів люди довго не зможуть. За даними групи “Рейтинг”, третина українців припинили роботу після початку карантину, більшість з них пішли у відпустку за власним бажанням.
Далі ситуація із зайнятістю може погіршуватися. Тим більше, що і бізнес поки налаштований не дуже оптимістично. Як випливає з опитування 155 представників малого та мікробізнесу, проведеного Європейською бізнес асоціацією у кінці березня, третина фірм планує скорочення співробітників і ще п’ята частина компаній не визначилися, як чинити.
Що у цій ситуації робить уряд? Кабінет міністрів наприкінці березня спростив отримання допомоги по безробіттю на період карантину. І тепер реєстрація у Центрі зайнятості буде відбуватися у день звернення, в той же день почнеться і нарахування виплат.
Джерело видання в уряді говорить, що останні тижні запит на виплати по безробіттю помітно виріс. І далі влада готується до того, що претендентів на соцдопомогу стане ще більше. Але, як пояснила РБК-Україна голова комітету Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (“Слуга народу”), гроші на підтримку людей, які залишилися без роботи у карантин, закладені у стабілізаційному фонді.
Стабфонд по боротьбі з наслідками коронавірусу – це окремий рядок у державному бюджеті на суму понад 97 млрд гривень. Але щоб цей ресурс став доступний, відповідні зміни на цьому тижні повинен затвердити парламент.
“Ми не знаємо, яким буде навантаження на Фонд по безробіттю та Центр зайнятості. Тому передбачаємо від 5 млрд гривень і більше таких витрат, вони закладені у стабілізаційному фонді”, – сказала РБК-Україна Третьякова.
Відсоток компенсації безробітним, як і раніше, залежить від того, який у людини страховий стаж, уточнила нардеп. “Чим більший стаж, тим вище компенсація, аж до 100% від заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ”, – зазначила вона.
Кому дістанеться доплата
Минулого тижня парламент вніс зміни до закону про зайнятість населення, спростивши порядок нарахування допомоги по частковому безробіттю у зв’язку з карантином.
Втім, далеко не кожен, хто тимчасово залишився на період карантину без роботи, зможе отримувати таку допомогу. Приміром, як пояснила РБК-Україна старший юрист CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Наталія Наконечна, неоплачувана відпустка на період карантину не є підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю.
При цьому малий і середній бізнес зможе за спрощеною процедурою отримати для своїх співробітників компенсації частини зарплат за період простою. Розмір допомоги для одного працівника не може бути вищим, ніж сума мінімальної зарплати, яка нині становить 4723 гривні, слідує з нової редакції закону про зайнятість. Але і для цього потрібно дотриматися ряду умов.
Компаніям потрібно буде довести, що робочий час було скорочено саме через виконання передбачених карантином заходів проти коронавіруса. “Просто скорочення обсягів бізнесу у карантинний період не є достатньою підставою (для виплат допомоги по частковому безробіттю, – ред.). І, звичайно, допомога надається тільки на оформлених працівників“, – говорить Наконечна.
Достатньою підставою для такої виплати буде, якщо роботодавець вживе заходів щодо профілактики і запобіганню поширенню епідемії, як це передбачено рішеннями місцевої влади, підтверджує керуючий партнер ЮФ “Місечко та Партнери” Володимир Місечко.
“Такі “карантинні” виплати по частковому безробіттю надаються роботодавцям тільки з числа суб’єктів малого та середнього підприємництва при відсутності заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску”, – уточнив він.
Тільки поки незрозуміло, як органи влади будуть реагувати на запити бізнесу і чи буде досить, наприклад, надати комісії перелік закуплених роботодавцем засобів індивідуальної захисту, наказу про переведення працівників на роботу в умовах неповного робочого часу та документи, що підтверджують оформлення простою, відзначає старший партнер юркомпанії Pravo Garant Надія Загрія.
Держдопомогу у зв’язку з утратою доходу через карантин не зможуть отримувати громадяни, які працювали неофіційно. І ця категорія, ймовірно, постраждає більше за інших. За даними Держцентру зайнятості, у неформальному секторі економіки у 2019 році було зайнято близько 3,5 млн громадян. В основному неформальне працевлаштування характерно для сільського господарства, торгівлі, ремонту автотранспорту та будівельної сфери.
Але серед людей, які працювали неофіційно, розраховувати на допомогу зможуть ті, хто раніше вже мав страховий стаж. “Якщо у людини є навіть нетривалий страховий стаж у житті і вона в останній рік не була офіційно працевлаштованою, то на мінімальну допомогу від держави, за умови присвоєння їй статусу безробітного, розраховувати можна”, – зазначила старший юрист Pravo Garant Руслана Зелена.
Вона уточнила, що мінімальний страховий стаж чинним законодавством для призначення допомоги по безробіттю не передбачений, але якщо у претендента на допомогу немає страхового стажу взагалі, виплату йому не призначать.
Як уточнив Володимир Місечко, якщо за останній рік до реєстрації безробітним у людини був страховий стаж не менше шести місяців, вона зможе отримувати допомогу, мінімальний розмір якої становить 1800 гривень. Тоді як при стажі менше шести місяців допомога становитиме не більше 650 гривень.
Половинчасті рішення
Щоб згладити негатив від карантину, уряд також вирішив підвищити пенсії. Вже з квітня додатково по 500 гривень кожен місяць почнуть виплачувати пенсіонерам старше 80 років. Разово влада також нарахує по тисячі гривень тим, у кого розмір пенсії менше 5 тисяч гривень. У Кабміні підносять таке рішення, як один із заходів підтримки населення, що дозволить зберігти купівельну спроможність громадян.
Крім того, з травня уряд збирається провести на 11% індексацію пенсій для всіх пенсіонерів. І це при тому, що минулий Кабмін планував перенести індексацію на вересень через брак коштів. До того ж на рівні закону дедлайнів для цього рішення немає, головне зробити протягом року. І тепер, щоб збільшити дотації ПФ (приблизно на 20 млрд гривень), як і у випадку зі стабфондом, потрібні зміни у бюджет. В іншому випадку почати виплати пенсіонерам чиновники не зможуть.
І хоча доходи пенсіонерів не скоротилися через коронавірус і карантин, як у тих, кого відправили у відпустки, або звільнених громадян, ідея з підвищенням пенсій виглядає досить прагматичною. Цей ресурс можна було б спрямувати на підтримку безробітних. Але, з одного боку, опозиційним депутатам буде не з руки не голосувати за зміни до бюджету, в яких передбачено зростання пенсій.
З іншого боку, такого роду популярні, але, можливо, і необов’язкові зараз кроки, дозволять напередодні першої річниці президентства Володимира Зеленського виставити владу у вигідному світлі. Що через жорсткі обмеження і негатив у суспільстві, викликаний карантином, трапляється не часто.
