Поки в Європі закривали кордони та закликали людей залишатися вдома, президент Олександр Лукашенко намагався виставити Білорусь острівцем спокою та здорового глузду на тлі “психозу”, що охопив континент через епідемію коронавірусу.
Але тепер обмеження запроваджують і там, хоча повноцінний карантин досі не оголошували. Чому?
Про повний карантин не йдеться
Ще два тижні тому повсякденне життя в Білорусі мало відрізнялося від “докоронавірусних” часів.
В країні працювали кафе і магазини, кордони залишалися відкритими, а вболівальники так само тисячами приходили на матчі національного футбольного чемпіонату.
Але кількість випадків захворювання і смертності від коронавірусу невпинно зростала, і у квітні влада почала впроваджувати обмежувальні заходи. В країні подовжили канікули в школах та заборонили масові події.
Щоправда, про повний карантин поки що не йдеться: громадський транспорт працює, а багатьом білорусам і досі доводиться їздити на роботу в офіси та на підприємства.
Президент Олександр Лукашенко з самого початку називав ситуацію навколо епідемії “психозом”, рекламував сауну та горілку як дієві засоби проти вірусу і наголошував, що жертви коронавірусу в Білорусі вмирають не через Covid-19, а через супутні захворювання, а подекуди через власну необачність.
За його словами, карантин може зруйнувати білоруську економіку, яка і без того переживає скрутні часи через економічні непорозуміння з Росією.
Але на думку експертів, є й інші причини, чому президент хотів би уникнути жорстких заходів. Одна з них – парад на День перемоги, який для білоруського лідера має важливе ідеологічне значення.
І хоча медики попереджають, що саме на початок травня може випасти пік захворюваності, підготовка до події триває повним ходом.
Що змінилося?
До радикальних заходів білоруська влада не вдається, але зміни у підході до проблеми все ж помітні.
Окрім закриття шкіл, заборони масових заходів та обов’язкової самоізоляції всіх, хто міг контактувати з зараженими, змінилася і риторика державних ЗМІ.
Тепер там не відкидають і не висміюють небезпеку епідемії, але намагаються створити враження, що ситуація перебуває під повним контролем влади.
Міністерство охорони здоров’я також почало по-новому вибудовати комунікацію і регулярно повідомляти про нові випадки захворювання і смертності.
Минулого тижня до країни завітала делегація Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), яку запросили за дорученням Лукашенка.
Але підсумки роботи експертів у місцевих ЗМІ інтерпретують по-різному.
Недержавні медіа, які від початку вимагали від влади серйознішого підходу до епідемії, виділили заяву представника ВООЗ Патріка О’Коннора, який закликав Мінськ готуватися до “найгірших сценаріїв та укріплювати взаємодію уряду та всього суспільства”.
А от державні ЗМІ заявили, що експерти “вітають заходи з боротьби з Covid-19, що їх впроваджує Білорусь”, хоча і “рекомендують нарощувати зусилля”.
Карантину не буде?
Але попри певні зміни у державній риториці щодо коронавірусу, Лукашенко і досі виступає категорично проти карантину.
“Як у нас тут просторікують навкруги – карантин, комендантська годин і таке інше. Слухайте, це найпростіше. Це ми зробимо протягом доби. Але жерти що?” – обурювався президент 7 квітня.
13 квітня він наголосив, що білоруси настільки дисципліновані, що карантину не потребують.
“Молодці люди! Нічого не забороняємо, але сказали, що життя у ваших руках, – казав Лукашенко. – Зараз немає людей, що вештаються вулицями без діла”.
На його думку, необхідності “заганяти” людей в квартири немає.
Залишатися вдома білорусів закликав і міністр охорони здоров’я Володимир Каранік.
“Коли треба їхати на роботу, обов’язково щось робити – будь ласка. Але якщо необов’язкові контакти – бережіть себе, залишайтеся вдома. І тоді нам не доведеться запроваджувати якісь примусові заходи з соціального, фізичного роз’єднання людей”, – наголосив міністр.
Станом на 14 квітня в Білорусі підтвердили 3 281 випадок захворювання на коронавірус. Померло 33 пацієнта.
Дилема 9 травня
Яким би не було рішення про карантин, Лукашенку доведеться у найближчий тиждень зробити як мінімум один важкий вибір – дозволити чи скасувати проведення параду на День перемоги.
Цей день завжди масштабно святкувався в Білорусі, а цього року ще й дата ювілейна – 75 річниця перемоги над нацистською Німеччиною.
“Святкування Дня перемоги є одним із найважливіших ритуалів білоруської державної ідеології, і, судячи з усього, відмовитися від нього буде складніше, ніж від офіційного введення карантину”, – пише білоруський оглядач Павлюк Биковський у статті для порталу “Білоруські новини”.
На його думку, Лукашенко може скасувати святкування або провести його в обмеженому форматі. Якщо ж парад відбудеться на тлі збільшення кількості хворих, “святкування Дня перемоги в форматі “наче й не було нічого” набуде в очах багатьох риси трагедії”, каже Биковський.
Політичний експерт Петро Кузнецов прогнозує, що парад відбудеться, зокрема з геополітичних причин, і стане посланням до Росії.
“Парадом в Мінську Лукашенко хоче знов відправити меседж, що Білорусь ледь не останній оплот нашої спільної радянської перемоги”, – наголошує Кузнецов у коментарі “Радіо Свобода”.
Він каже, що таким чином білоруський президент хоче здобути симпатії російської “патріотичної публіки”, поки у Кремлі дедалі більш підозріло ставляться до політики Лукашенка.
Загалом, цілком можливо, що Білорусі все ж доведеться вдатися до жорсткіших заходів проти коронавірусу, хоча їх навряд чи назвуть “карантином”, адже Лукашенку цей термін явно не подобається.
Також недержавні ЗМІ прогнозують, що ініціатива будь-яких нових обмежень надходитиме від стурбованих лікарів, батьків чи пенсіонерів, а не від самої влади, адже білоруські посадовці рідко визнають помилки.
Але як би не розвивалася криза, на думку оглядача Артема Шрайбмана, вже можна сказати, що Лукашенко проводить один із “найризикованіших експериментів” у своїй кар’єрі, та ще й напередодні виборів, що мають відбутися не пізніше серпня.
“Якщо його ставка спрацює і Білорусь не стане лідером сумної статистики в регіоні та до того ж не вб’є економіку, президент буде тріумфатором. Але якщо ситуація піде згідно з іншим сценарієм, то і перекласти відповідальність на когось іншого не вийде. Автор унікального білоруського шляху сам взяв її на себе”, – зазначив Шрайбман у відео для популярного сайту Tut.by.
