Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект бюджету України на 2019 рік.
Наступний рік обіцяє бути нелегким: наступає час сплати Україною зовнішніх боргів, іде активна підготовка до виборів, а суспільство вимагає результативних реформ. За таких умов кабінету міністрів доведеться маневрувати між вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), популізмом депутатів, які перед виборами воліють “задобрити” свій електорат, та економічною реальністю України.
Основні показники
Незважаючи на це, проект бюджету на 2019 рік, який представив уряд Володимира Гройсмана на розгляд парламенту за оцінками експертів є доволі збалансованим за основними показниками. Прогнозовані доходи становитимуть 1008,4 мільярдів гривень (понад 25 відсотків ВВП), видатки – 1094,4 мільярдів гривень (27 відсотків ВВП), дефіцит бюджету прогнозують на рівні 2,3 відсотка ВВП. В основу проекту державного бюджету України на наступний рік закладено базовий сценарій прогнозу основних макроекономічних показників, де зростання реального ВВП має становити 3 відсотки, інфляція – 7,4відсотка, зростання реальної заробітної плати – 6,9 відсотка, офіційний обмінний курс – 29,4 гривень за долар США. “Запропонований проект бюджету є “мирним і спокійним”. Але бентежить розмір житлових субсидій. Було закладено 55 мільярдів. Але ціни підняли і бюджетний прогноз за субсидіями не реалістичний. Тепер потрібно вдвічі для субсидій, а для політиків це ризиковано перед виборами”, – вказує виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Цьогорічний проект бюджету традиційно, за оцінкою аналітиків, є соціально спрямованим. Перед виборами уряд не міг собі дозволити проігнорувати “покращення” і соціальну допомогу. У документі передбачено зростання соціальних гарантій, зокрема обсяг мінімальної заробітної плати збільшиться до 4173 гривень, а прожитковий мінімум зростатиме поступово і з 1 грудня наступного року становитиме 2027 гривень. “Головне, що підвищення соціальних стандартів не розбалансує бюджет, тому що він побудований на абсолютно реальних показниках”, – хвалиться прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Утім економісти прогнозують, що позитивний ефект від підвищення соціальних гарантій буде нівельовано інфляцією.
Звідки брати гроші
Як і у попередні роки, основними джерелом надходжень до бюджету будуть податки. Вони становлять майже 80 відсотків від доходів. Основним джерелом наповнення є податок на додану вартість, акцизний податок та податок на прибуток. Окрім податків уряд розраховує наповнювати бюджет доходами від власності та підприємницької діяльності держпідприємств, власними надходженнями бюджетних установ, адміністративним зборами.
Як і раніше, за аналізом економістів, податки виконують не стимулюючу функцію, а тільки фіскальну, що не сприятиме активізації економічної діяльності в Україні. При цьому експерти київського Центру економічної стратегії порахували, що закладені темпи росту доходів на рівні 10 відсотків є помірними і цілком адекватні росту економіки в цілому, тож загальне податкове навантаження на бізнес у наступному році не збільшуватиметься.
Розвиток не у пріоритеті
Головним болем уряду наступного року має стати виплата Україною зовнішніх і внутрішніх боргів. Усього видатки з обслуговування та погашення державного зовнішнього боргу становлять 417 мільярдів гривень або більше 10 відсотків ВВП. Тому як розподілити інші видатки у передвиборчий період було для уряду напевне не простою задачею.
Втім тут без сюрпризів – традиційно найбільше видатків з держбюджету піде на бюджетні трансферти та соціальний захист і соцзабезпечення. Левова частка – це фінансування Пенсійного фонду України. “Загалом цей бюджет знову не про розвиток. На розвиток у нас закладено всього лише 12 відсотків. Ми замість впровадження енергоефективних технологій витрачаємо гроші на субсидії “, – зазначає директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
Бюджетні перекоси
Ще однією великою статтею видатків бюджету у 2019 році стане фінансування оборони та органів правопорядку. Зокрема, сукупні видатки на оборону та громадський порядок зростуть більш ніж на 16 відсотків порівняно з поточним роком. Якщо збільшення видатків на армію та оборону цілком логічне для країни, яка воює, то зростання витрат на утримання внутрішніх силових органів – МВС, Нацгвардії та прокуратури у експертів викликає подив.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вказує на те, що у 2019 році аж на 16 мільярдів гривень зростуть видатки на апарат міністерства внутрішніх справ. При цьому на фінансування Національної поліції України збільшиться на п’ять мільярдів гривень. Незважаючи на обмеженість коштів зберігається “політичне фінансування” або фінансування економічних інтересів. “Знову мільярдними сумами фінансується МВС і птахівництво, яке є успішним прибутковим бізнесом”, – каже Гліб Вишлінський.
Його організація порівняла видатки бюджету України і країн Центральної та Східної Європи. Аналіз показав суттєвий перекіс українського кошторису. “У нас завеликі витрати на силові органи і замалі на охорону здоров’я, культуру і ЗМІ”, – зазначає експерт. Зокрема, проектом державного бюджету на 2019 рік на фінансування Суспільного мовлення в Україні передбачено 1,8 мільярда гривень. Проте народні депутати уже зареєстрували поправки до проекту бюджету, яка пропонує урізати фінансування Суспільного мовника на 66 відсотків.
До другого читання проекту держбюджету на 2019 рік депутати мають ще подати свої пропозиції щодо його наповнення та видатків. “Очевидно, що перед виборами там буде щедра купівля голосів, аби забаганки депутатів потрапили у бюджет”, – вважає Гліб Вишлінський.
